Висновки

Таким чином, теоретичне і емпіричне дослідження особливостей «Я образу» молодших школярів із основних сиблінгових позицій дає можливість зробити наступні узагальнюючі висновки.

«Я-образ» – ознака і результат усвідомленої діяльності щодо сутності людини, що дає змогу відрізнити себе від інших людей.

Дослідники фіксують у людини не один образ «Я», а безліч тих, що змінюють один одного «Я-образів». Образи людини стосуються різних сутностей, зокрема особистісної. «Я-образ» − не статичне, а динамічне утворення особистості.

Основною особистісною характеристикою молодшого школяра є прийняття і усвідомлення своєї внутрішньої позиції, що дає підстави вважати цей вік зрілим дитинством. Психічний і особистісний розвиток дитини у молодшому шкільному віці зумовлюється особливістю соціальної ситуації розвитку – навчанням у початковій школі. На цьому віковому етапі провідною діяльністю стає навчання, основою якого є пізнавальний інтерес і нова соціальна позиція.

Особливе місце у цьому віці займає рефлексія. У дітей молодшого шкільного віку спостерігаються ознаки усвідомлення власних дій, психічних станів. Особливість їхньої навчальної діяльності полягає в тому, що школярі повинні обґрунтовувати правильність своїх висловлювань і дій. Необхідність розрізняти зразки суджень і самостійні спроби в їхній побудові сприяють формуванню у молодших школярів уміння ніби збоку розглядати й оцінювати власні думки та дії. Це вміння є основою рефлексії – осмислення своїх суджень і вчинків з точки зору їхньої відповідності задуму та умовам діяльності; самоаналіз. Свідченням її є здатність бачити особливості власних дій, робити їх предметом аналізу, порівнювати з діями інших людей. Якщо дошкільник здебільшого орієнтується на індивідуальний досвід, то молодший школяр починає орієнтуватися на загальнокультурні зразки, якими він оволодіває у взаємодії з дорослими та ровесниками.

Емпіричне дослідження було зорієнтоване на виявлення особливостей структурної організації «Я-образу» молодших школярів із урахуванням такого чинника як сиблінгова позиція в сім’ї: молодший, старший, єдиний. Сиблінгова позиція відображає реальне діяльне ставлення особистості до себе, оточуючих, подій. Іншими словами, місце, яке посідає дитина у системі сімейної взаємодії, зумовлює її реальну позицію щодо себе, інших, взаємодії вцілому.

Згідно опрацьованих результатів дослідження «Я-образу» молодших школярів із основних сиблінгових позицій було виявлено, що у дітей, які займають сиблінгову позицію молодшого в сім’ї найбільш яскраве місце займає такий компонент як когнітивний. Це може свідчити про образ своїх якостей, здібностей дитини, зовнішності, соціальній значущості і так далі тобто, усвідомлюючи усі ці складові себе, відбувається самопізнання людини. Механізми самопізнання : рефлексія, самоаналіз, самосприйняття – все те, за допомогою чого людина добуває знання про себе.

Спираючись на результати дослідження, ми можемо проаналізувати результати досліджуваних, які займають позицію єдиної дитини в сім’ї. Для них центральним не виявився жодний компонент, що може свідчити про те,що єдина дитина в сім’ї комфортно себе почуває наодинці із самою собою, але спокійно приймає допомогу, коли вона йому потрібна. Оскільки батьки схильні покладати більші надії на свою єдину дитину, вона звичайно відрізняється й у школі, і в інших областях своєї діяльності й буває вкрай засмучена, якщо не процвітає у всьому, чим займається. Оскільки єдина дитина не звикла до повсякденного спілкування з іншими дітьми, буває, що він із працею звикає до близьких відносин.

Що стосується старшого за сиблінгової позицією, то вони в сім’ї виявляються досить гнучкими, уміють пристосовуватися до різних обставин, але коли від них вимагають надто багато, то вони починають емоційно захищатися. Такі діти стають сензитивними, чутливими до себе та інших.

Отже, виходячи із усього вище, сказаного, вважаємо, що подальші напрямки дослідження цього питання повинні стосуватися глибинного вивчення особливостей «Я-образу» молодших школярів із основних сиблінгових позицій (старший, молодший, єдиний).