- •55. Звітність у міжнародному менеджменті
- •56. Міжнародний ринок технологій
- •57. Експортні операції міжнародних корпорацій
- •58. Особливості етики в міжнародних корпораціях
- •59. Соціальна відповідальність міжнародних корпорацій
- •41. Корпорати́вна культу́ра
- •42. Мотивація персоналу у міжнародних корпораціях
- •43. "Нестандартні" методи мотивації у міжнародних корпораціях
- •44. Моделі управління людськими ресурсами
- •45. Особливості управління людськими ресурсами у Японії
- •46. Особливості управління людськими ресурсами у Китаї
- •47. Особливості управління людськими ресурсами у Німеччині
- •48. Система контролю в тнк, її елементи та особливості
- •49. Побудова системи комунікації та зворотного зв*язку в міжнародних компаніях
- •60. Етапи розвитку міжнародного бізнесу
- •1. Комерційна ера (1500-1850 р.Р.)
- •2. Ера експансії (1850 - 1914 р.Р.)
- •3. Ера концесій (1914 -1945 р.Р.)
- •4. Ера національних держав (1945 -1970 м.М.)
- •51. Сутність та значення міжнародних лізингових операцій
- •52. Основні форми реалізації технологій на світовому ринку
- •54. Види та особливості посередницьких операцій на зовнішньому ринку
- •50. Основні форми розрахунків за зовнішньо торговельними контрактами, їх зміст
- •53. Види та особливості контрактно-коопераційних форм міжнародних угод (франчайзинг, інжиніринг, ліцензійні угоди, будівництво «під ключ», інші).
53. Види та особливості контрактно-коопераційних форм міжнародних угод (франчайзинг, інжиніринг, ліцензійні угоди, будівництво «під ключ», інші).
Контрактно-коопераційними формами міжнародних угод можуть бути: франчайзинг, інжиніринг, ліцензійні угоди, будівництво «під ключ». Тому для прикладу розглянемо, що ж являє собою Франчайзинг (фр. franchissage — пільга, привілей) — це форма співпраці між юридично та фінансово незалежними сторонами (компаніями та/або фізичними особами), в рамках якої одна сторона (франчайзер), що володіє успішним бізнесом, відомою торговою маркою, ноу-хау, комерційними таємницями, репутацією та іншими нематеріальними активами, дозволяє іншій стороні (франчайзі) користуватися цією системою на певних умовах.
Основні принципи співпраці за франчайзингом:
Франчайзер є власником торгівельної марки, ноу-хау, комерційного досвіду та ділової репутації, а також інших нематеріальних активів.
Франчайзер має перевірену та успішну бізнес-ідею.
Франчайзі керує справою під вивіскою франчайзера як незалежний підприємець, франчайзі може бути як юридичною особою, так і фізичною особою-підприємцем, його заробітком є прибуток від діяльності.
Франчайзі є власником майна, що знаходиться в точці.
Франчайзі сплачує вартість франшизи (одноразово), а також періодичні відрахування за користування франшизою (безпосередньо у формі платежів або побічно в націнках на товар, що купуються у франчайзера).
Франчайзі часто не має можливості самостійно визначати ціни товарів або послуг у своїй точці.
Зазвичай франчайзі має можливість самостійно формувати асортимент, у рамках, визначених франчайзером.
Принципи співпраці франчайзера і франчайзі регулює франчайзинговий договір, а інструкції, як власне вести діяльність, зібрані в операційному підручнику.
Франчайзер передає франчайзі знання того, як власне необхідно вести діяльність (ноу-хау).
Купуючи франшизу, підприємець наважується вести підприємницьку діяльність на власний ризик, але під вивіскою франчайзера. Відома марка гарантує більше число клієнтів і дійсно зменшує ризик банкрутства. Прийнявши рішення про співпрацю на принципах франчайзингу, обидві сторони підписують договір про співпрацю.
Основним обов'язком франчайзера є надання дозволу на торговельну марку і передача знань та досвіду ведення цього бізнесу та підтримка партнера протягом усього періоду тривання дії Договору. Основним обов'язком франчайзіата є дотримання спільних для всієї мережі стандартів діяльності підприємства та відрахування франчайзингових платежів. Часто франчайзери призначають також рекламні відрахування. Ці гроші використовуються на користь всієї мережі: на маркетингові дослідження, розробку нових продуктів і рекламні кампанії.
Франчайзинг полягає не лише в продажі права на вживання логотипу мережі або товарного знаку — він представляє собою цілу систему ведення бізнесу. Слово «система» є ключем до розуміння принципів франчайзингу. Франчайзіат може розраховувати з боку власника ліцензії на системну і постійну підтримку: підготовку і навчання персоналу, різноманітні інструменти, що допомагають у веденні бізнесу, ноу-хау[1].
Інжиніринг — це інженерно-консультативні послуги, пов'язані з підготовкою виробничого процесу, або послуги із забезпечення нормального перебігу процесу виробництва та реалізації продукції. Інжинірингові послуги зазвичай надають спеціалізовані інженерно-консультаційні (інжинірингові) фірми
У міжнародній практиці виділяють такі види інжинірингових фірм:
інженерно-консультаційні — надають послуги без наступних поставок обладнання;
інженерно-будівельні — можуть надавати весь комплекс послуг, які пов'язані зі створенням промислових та ін. об'єктів на умовах «під ключ»;
консультативні — надають послуги з управління підприємствами, комп'ютерним технологіям, організації виробництва, збуту, фінансів;
інженерно-дослідницькі — спеціалізуються на розробці технологічних процесів та технологій виробництва нових матеріалів.
При великомасштабному будівництві практикують комплексний інжиніринг — сукупність послуг та поставок, необхідних для будівництва промислового підприємства або об'єкта інфраструктури.
Комплексний інжиніринг включає:
консультаційний (чистий) інжиніринг — проектування об'єкта, розробка планів будівництва та контролю за проведенням робіт;
технологічний інжиніринг — надання замовнику технологій, необхідних для будівництва об'єкта та його експлуатації (передача промислового досвіду та знань, передача технології та патентів);
будівельний або загальний інжиніринг — проектування, поставки обладнання, монтаж.
