4. Підготовка проекту для перенесення в натуру осей споруд.

Перед розпланувальними роботами виконують геодезичну підготовку проекту інженерних споруд, яка включає в себе:

1) вивчення проекту інженерних споруд і пунктів геодезичної основи;

2) розробку проекту виробництва геодезичних розпланувальних робіт;

3) створення робочої геодезичної (будівельної) розпланувальної сітки;

4) визначення всіх геодезичних даних, необхідних для перенесення проекту споруд в натуру;

5) складання робочих креслень;

6) винесення на місцевість будівельних осей і їх передача по акту замовнику.

В процесі вивчення проекту комплексу робіт при будівництві інженерних споруд і пунктів геодезичної основи визначають місце виконання розпланування, способи закріплення постійних та тимчасових точок, дається опис використаних приладів та знарядь. На основі цього складають проект геодезичних розпланувальних робіт. Дані геодезичної підготовки визначають з генплану та робочих креслень проекту, в результаті чого отримують пункти геодезичної основи з основними точками споруд, що виносяться. Перенесення проекту осей споруд в натуру може виконуватися трьома способами:

1. Графічний - складається з визначення розпланувальних даних безпосередньо з плану. Довжина лінійних відрізків визначається циркулем-вимірником і масштабною лінійкою, кути - топографічним транспортиром. Цей метод застосовують у випадку, коли не потрібно високої точності вихідних даних.

2. Аналітичній - складається з аналітичною визначення координат, віддалей та напрямків, що зв'язують осьові точки споруд з пунктами опорної мережі в строгій відповідності з геометричною схемою проекту. Цей метод є більш точним.

З. Графо - аналітичний метод підготовки даних є найбільш оперативним і більш точним в будівельній практиці. При використанні цього методу координати осьових точок споруд визначають графічно з генплану забудови, координати пунктів опорної мережі вибирають з відомості або з каталогів, а дирекційні кути напрямів і віддалі обчислюють за формулами оберненої геодезичної задачі.

4.1 Аналітична підготовка даних для винесення основних осей споруд в натуру.

Геометричною основою проекту для винесення його в натуру є повздовжні та поперечні осі споруд, відносно яких в робочих кресленнях даються всі проектні розміри.

Головні розпланувальні осі прив'язують до пунктів геодезичної основи. Крім головних осей намічають основні осі найбільш відповідальних частин споруд, які технологічно зв'язані між собою і визначаються з підвищеною точністю.

Розпланування споруд виконується в три етапи. На першому етапі виконують основні розпланувальні роботи. Від пунктів геодезичної основи, згідно даних прив'язки знаходять на місцевості положення головних розбивочних осей і закріплюють їх знаками. Головні осі в проекті повинні мати геодезичні координати. Точність розбивки головних осей 3-5 см. На другому етапі проводять детальне розпланування споруди. Від закріплених точок головних і основних осей розбивають поздовжні і поперечні осі окремих будівельних блоків і частин споруд. Точність детальної розбивки 1-3 мм. Третій етап заключається в розплануванні технологічних осей. Висотні споруди жорсткий каркас. Це забезпечує міцність і надійність споруд. Технологічні осі завжди будуть паралельні будівельним осям. Цей етап потребує найбільш високої точності (0.1-1мм). Точність розпланування споруд залежить від типу споруд та їх призначення, будівельного матеріалу, технологічних особливостей виробництва і регламентується будівельними нормами і правилами, державними стандартами, технологічними умовами проекту споруди. При заданому в проекті допуску А.

Гранично-симетричне допустиме відхилення від осі ±δ=Δ/2, або середньоквадратичне відхилення = δ/t, де t - нормований множник. При ймовірності Р=0,997, t =3. =1/δ= Δ/δ.

Точність побудови інженерної споруди залежить від точності геодезичних вимірів, точності технічних розрахунків проекту і помилок будівельно-монтажних робіт:

а) принцип рівного впливу помилок. Вважаючи, що треба, щоб вплив джерел помилок не перевищував величини:

б) принципи нехтування впливу помилок геодезичних вимірів

де k- коефіцієнт нехтування помилок вимірів;

к=2 - для простих споруд;

к=2.5 - для споруд середньої складності;

к=3 - для особливо важливих споруд.

1. прості типові споруди:

2) нестандартні споруди:

3)складні споруди:

Проектні висоти виносять в натуру від ближніх реперів. В залежності від виду споруди, умов виміру і вимог до споруди, розбивка осей може бути виконана різними методами: полярних координат, прямокутних координат, методом замкненого трикутника.

Точність виносу проекту в натуру може бути виражена формулою:

Де т_р -помилка власне розбивочнихробіт;

т_ф - помилка фіксації точки в натурі;

т_в - вплив помилок вихідних даних.