Вступ

Завданням інженерної геодезії є вивчення та застосування топографо -геодезичних методів робіт в процесі вишукування, будівництва та експлуатації інженерних споруд. Вона тісно пов’язана з кадастром та землевпорядкуванням. Під час вишукувань інженерних споруд завданням інженерної геодезії є створення, топографічної основи для проектування інженерних споруд і забезпечення інших видів робіт. При проектуванні інженерних споруд завданням є створення обґрунтованої розмічувальної основи, планів проектів відповідних масштабів, генерального плану будівництва, геодезична підготовка проекту для перенесення його в натуру, вирішення задач горизонтального та вертикального розпланування території, підрахунки площ і об’ємів робіт.

При будівництві інженерних споруд особливе місце займають геодезичні розмічувальні роботи, які б забезпечили жорстке дотримання геометричних параметрів об’єкта. Під час цих робіт виникає необхідність створення спеціальної геодезичної розмічувальної основи та точніших геодезичних вимірювань, порівняно з геодезичними вимірюваннями на стадії інженерно - геодезичних вишукувань.

Метою даного курсового проектування комплексу геодезичних робіт при будівництві промислового об'єкту.

В даному курсовому проекті потрібно висвітлити такі етапи:

- коротко описати характеристику промислового об'єкту і ділянки робіт;

- геодезичну вивченість району робіт;

- виконати попередній розрахунок точності планової та висотної основи;

- провести розпланувальні роботи на будівництві;

- скласти проект вертикального розпланування будівельного майданчика під похилу площину з дотриманням балансу земляних робіт;

- виконати аналітичну підготовку даних для виносу головних і основних осей споруд;

- скласти розпланувальні креслення;

- описати геодезичне забезпечення будівельно-монтажних робіт та виконавчих зйомок.

1. Характеристика промислового об’єкту і ділянки робіт.

   1. Опис об’єкту і ділянки робіт.

Даний район робіт розташований на відкритій місцевості. Рельєф ділянки горбисто – пологий з ухилом в північно – західному напрямку.

На півдні біля будівельного майданчика протікає річка Голуба.

Біля майданчика проходять грунтові і грунтові покращені дороги.

Через будівельний майданчик проходить залізна дорога протяжністю 1250 м. Також через будівельний майданчик прокладена лінія електро-передач, протяжність якої 1200 м.

З приведеної характеристики робимо висновок, що будівельний майданчик розміщений в вигідному для будівництва місці.

На території будівельного майданчика запроектоване будівництво заводу по виготовленню радіоапаратури. Він буде складатися з чотирьох споруд.

1. Висотна споруда – 60,00 х 24,00

2. Цех зборки – 108,00 х 60,00

3. Адміністративний корпус – 60,00 х 42,00

4. Склад сировини – 144,00 х 60,00.

1.2. Топографо - геодезична вивченість ділянки робіт.

Для складання даного проекту використовуємо карту масштабу 1:10 000 з номенклатурою У – 35 – 38 – А – в – 30.

Карта складена за даними стереотопографічного знімання 1988 року. Карта обновлена і видана в 1990 р. Суцільні горизонталі проведені через 2,5 метрів. Система висот Балтійська.

Схилення магнітної стрілки східне 6°12".

Середнє зближення меридіанів західне 2°22".

В районі будівництва промислового об’єкта розташовані пункти геодезичної мережі, які ми будемо використовувати для проведення топографо-геодезичних та розпланувальних робіт на об’єкті.

На заході від будівельного майданчика розташований пп 101 - пункт полігонометрії другого розряду 114.5 м; на Пн.Зх. пп 102 - пункт полігонометрії четвертого класу 109.3 м; в центральній частині майданчика пп 103 - пункт полігонометрії другого розряду 107.0 м. На півночі майданчика закладений репер RpІ, репер нівелювання І класу з висотою 106.4 м. Всі пункти геодезичної мережі знаходяться в доброму стані.

2. Проект розпланувальної планово-висотної основи.

Планове геодезичне обґрунтування, що створюється на будівельному майданчику в процесі вишукування на густоті пунктів повинно бути відповідним вибраному масштабу зйомки, а на стадії робочого проектування по точності забезпечувати зйомку в більш крупному масштабі. Необхідна густота пунктів планової основи для крупно масштабних зйомок встановлюється згідно інструкції. Густота пунктів на забудованій території має бути не менша 1 пункту на 5 км з врахуванням мереж згущення ця густота збільшується до 4 пунктів на 1 км. На великих майданчиках з площею 50-200км головною основою є тріангуляція 2, З класу. Невеликі площі до 1км² дозволяється знімати із знімальної основи. Мережу проектують з врахуванням максимального використання її в наступних розбивочних роботах і виконавчих зйомках, намічаючи пункти поза зоною будівництва споруд.

При розрахунках точності основи виходять з помилки положення точки в самому слабкому місці зйомочною основою.

Сучасні підприємства розраховані на максимальну механізацію і автоматизацію із складними зв'язками міжцехових комунікацій та збірністю конструкцій і вимагають підвищеної точності розпланувальних робіт не лише в межах одного цеху чи однієї конвеєрної лінії, але й в цілому на всьому майданчику. Практика показує, що для забезпечення необхідної точності розбивки вихідних осей споруд помилки у взаємному положенні пунктів планової основи не повинні перевищувати 1/10000. Для забезпечення такої точності при перенесенні проекту промислової споруди в натуру розпланувальну основу будують у вигляді сітки квадратів чи прямокутників, як окремої системи координат.

Розмір сітки повинен забезпечувати з необхідною точністю винесення в натуру всіх запроектованих промислових об'єктів.

Висотне обґрунтування розвивається у вигляді полігонів чи ходів нівелювання II, III, IV класів.

Нівелірна мережа II класу розвивається на пунктах великих майданчиків з довжиною загального периметру до 40 км і ходів між вузловими реперами не більше ІІІ км. Мережа згущується ходами нівелювання IV класу і технічним нівелюванням. Згущення мережі ІІІ класу проводиться нівелюванням IV класу з розрахунком, щоб на забудованих територіях репери закладались через 400-500м, а на незабудованих - через 1 км. Довжини ходів IV класу допускаються до 4.5 км між пунктами ІІ і III класу, і 2-3 км між пунктами з вузловими точками.

Загальна середньо - квадратична похибка у висотах реперів в найбільш слабкому місці мережі після зрівнювання не повинна перевищувати 10-15мм відносно вихідної основи майданчика.