
- •1.1. Контроль у системі управління. Мета і завдання контролю.
- •1.2. Економічна сутність предмету і методу контролю, його об’єкти.
- •1.3. Організаційні форми контролю та функції контролюючих органів.
- •1.4. Класифікація видів контролю
- •1.5. Методичні прийоми контролю.
- •2.1. Суть, завдання та принципи ревізії.
- •2.2. Класифікація ревізій
- •2.3. Планування контрольно-ревізійної роботи.
- •2.4. Контрольно-ревізійний процес, його стадії.
- •2.5. Права, обов’язки та відповідальність ревізорів. Захист посадових осіб дкрс.
- •3.1.Завдання та джерела ревізії грошових коштів
- •3.2. Ревізія каси.
- •3.3. Ревізія касових операцій та їх документального оформлення
- •3.4. Ревізія операцій із грошовими коштами на рахунках у банку
- •4.1. Ревізія розрахунків із підзвітними особами
- •4.2. Ревізія розрахунків за претензіями та відшкодуванням завданих збитків
- •4.3. Ревізія розрахунків із покупцями і замовниками
- •4.4. Ревізія розрахунків із різними дебіторами та розрахунків з іншими операціями
- •4.5. Ревізія розрахунків із постачальниками і підрядниками
- •4.6. Контроль і ревізія розрахунків за податками і платежами
- •4.7. Ревізія розрахунків з органами соціального страхування
- •4.8. Контроль і ревізія кредитних операцій
- •5.1. Завдання, послідовність і джерела контролю основних засобів
- •5.2. Контроль фактичної наявності і збереження основних засобів
- •5.3. Контроль надходження і вибуття основних засобів
- •5.4 Перевірка нарахування амортизації
- •5.5. Контроль операцій по ремонту основних засобів
- •5.6. Особливості проведення ревізії нематеріальних активів
- •6.1. Завдання, джерела контролю та порядок здійснення ревізії операцій з виробничими запасами.
- •6.2. Перевірка дотримання умов збереження матеріальних ресурсів.
- •6.3.Порядок проведення інвентаризації запасів та відображення в обліку її результатів.
- •6.4. Контроль і ревізія стану обліку виробничих запасів у бухгалтерії
- •6.5. Перевірка використання сировини і матеріалів у виробництві.
- •6.6. Ревізія операцій з малоцінними і швидкозношуваними предметами (мшп)
- •7.1. Завдання, джерела інформації та напрямки контролю оплати праці.
- •7.2. Перевірка обліку особового складу
- •7.3. Ревізія правильності нарахування заробітної плати.
- •7.4. Перевірка утримань із заробітної плати.
- •8.1. Завдання та джерела контролю витрат діяльності підприємства
- •8.2. Перевірка правильності ведення обліку витрат, що включаються до собівартості продукції, робіт, послуг
- •8.4. Перевірка стану бухгалтерського обліку і достовірності звітності по випуску готової продукції
- •8.5. Перевірка якості продукції і ритмічності її випуску
- •8.6. Перевірка реалізованої продукції: завдання, джерела контролю, послідовність здійснення.
- •9.1. Мета, завдання та послідовність контролю операцій з обліку доходів і результатів діяльності
- •9.2. Перевірка правильності відображення доходів і результатів від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг).
- •10.1. Завдання і джерела інформації контролю власного капіталу
- •10.2. Основні напрями та порядок перевірки власного капіталу, резерів та коштів цільового призначення
- •11.1. Суть, завдання, джерела та напрями перевірки фінансової звітності.
- •11.2. Перевірка організації та стану бухгалтерського обліку
- •11.3. Оцінка системи внутрішньогосподарського контролю.
- •Контроль у системі управління. Мета і завдання контролю
- •2.5. Права, обов’язки та відповідальність ревізорів. Захист посадових осіб дкрс.
- •3.2. Ревізія каси.
- •6.5. Перевірка використання сировини і матеріалів у виробництві.
4.1. Ревізія розрахунків із підзвітними особами
Основні задачі контролю розрахунків з підзвітними особами полягають у встановлені правильного і цільового використання підзвітних сум; з’ясувати незаконне і нецільове витрачення цих сум, а також забезпечити контроль дотримання встановленого порядку відшкодування відрядних витрат (витрат на відрядження).
Ревізуючи операції розрахунків за субрахунком 372 «Розрахунки з підзвітними особами», необхідно перевірити:
список підзвітних осіб;
дотримання діючого порядку видачі підзвітних сум на операційні та адміністративно-господарчі видатки, службові відрядження;
своєчасність здачі авансових звітів про використання підзвітних сум і виконання завдань по службових відрядженнях;
законність і доцільність проведених витрат та правильність оформлених виправдувальних документів та арифметичних підрахунків у них;
правильність бухгалтерської кореспонденції рахунків щодо отримання і використання підзвітних сум;
своєчасність повернення невикористаних підзвітних сум.
Ревізія розрахунків із підзвітними особами проводиться суцільним способом.
Видача готівки в підзвіт дозволяється за відсутності у підзвітних осіб заборгованості за раніше отриманими авансами у визначених розмірах та встановлені строки.
Підставою для перевірки розрахунків із підзвітними особами є накази, розпорядження по ревізійному об'єкту, які мають безпосереднє відношення до цих операцій, авансові звіти та додатки до них, записи в регістрах аналітичного і синтетичного обліку за субрахунком 372 «Розрахунки з підзвітними особами» (журнал № 3 р.І, відомість 3.2), звіти касира та ін. за період, що ревізується.
При перевірці розрахунків з підзвітними особами по сумах виданих для операційних і адміністративно-господарських потреб ревізору необхідно:
встановити наявність наказу по підприємству, яким визначено коло осіб, що мають право отримувати гроші під звіт і дотримання діючих положень по видачі готівки на поточні потреби;
провести взаємний контроль сум авансових звітів з документами, що підтверджують фактичне надходження цінностей на склад або надання послуг (накладними, приймальними актами, товарними чеками);
виявити факти повторної оплати цінностей чи наданих послуг безготівковим шляхом і випадки використання підзвітних сум для оплати таких витрат, які можна оплатити безготівковим шляхом.
При перевірці підзвітних сум виданих на оплату відряджень ревізору слід встановити:
дотримання порядку призначення, оформлення і наявність наказу на відрядження;
наявність і своєчасність ведення журналу реєстрації виданих відряджень;
дотримання встановлених норм оплати добових, квартирних і проїзду, обгрунтованність і реальність витрат на відрядження, виявлення фактів оплати прострочених відряджень та оплати витрат в завищених розмірах.
необхідність і доцільність направлення працівників у відрядження, тобто виявлення непотрібних або фіктивних відряджень;
відповідність дат у відрядних посвідках датам компостерів на доданих квитках, виявлення підчисток або необумовлених виправлень;
наявність звіту підзвітних осіб про виконану роботу під час відрядження.
Для встановлення достовірності даних обліку і звітності по розрахунках з підзвітними особами необхідно здійснювати взаємний контроль документів, а саме:
суми грошей виданих під звіт і суми видані по відшкодуванню перевитрат порівнюють з відповідними видатковими касовими ордерами, звітами касира, авансовими звітами і ж-х № 1 р.І (з підсумком по дебету 372 рахунку);
повернення невикористаних підзвітних сум або їх утримання із заробітної плати, відображених в ж-х № 3 р.І порівнюють з даними прибуткових касових ордерів, відомістю № 1.1 (з підсумком по кредиту 372 рахунку), або даними розрахунково-платіжних відомостей;
правильність кореспонденції рахунків, виявлення фактів необґрунтованого списання підзвітних сум на витрати виробництва (Дт 23, 91, 92, 93) та фактів невідображення в обліку сум під звіт перевіряють по відомості № 5.1 та ж-х № 3 (р.І).
взаємозвірка залишку заборгованості підзвітних осіб при переносі з одного місця в інший проводиться по ж-х № 3 р.І попереднього і наступного місяців.
Усі порушення, що можуть зустрічатися по операціях з підзвітними сумами, підрозділяються на дві груп:
допускаються адміністрацією підприємства;
виникаючі з вини підзвітних осіб при недогляді чи потуранні адміністрації.
До першої групи відносяться такі порушення:
відсутність затвердженого списку строго обмеженого кола осіб, які можуть видавати підзвітні суми на операційні і господарські витрати;
видача грошей у підзвіт на операційні і господарські витрати особою, що не має трудових відносин з контрольованим підприємством;
видача підзвітних сум на витрати, що можуть бути оплачені через банк;
сховане кредитування працівників шляхом видачі їм авансів раніше настання потреби в грошах чи узагалі без усякої потреби;
видача підзвітних сум особі, що має заборгованість по раніше отриманому авансу;
несвоєчасне вживання заходів до примусового стягнення заборгованості підзвітної особи, що не отчиталась про свої витрати чи не повернула залишок коштів у касу, шляхом утримання його боргу з заробітної плати.
До другої групи відносяться наступні порушення:
несвоєчасне представлення авансового звіту і повернення залишку грошей у касу;
передача грошей іншій підзвітній особі;
витрата авансу не по призначенню;
неправильне оформлення документів, що підтверджують використання авансу, чи авансового звіту;
представлення виправдувальних документів, що спотворюють розміри чи статті дійсної витрати коштів.