Розробка уроків на розділ і і і господарство. Економічної і соціальної географії україни.

1. Урок на тему: Комплексна характеристика лісової й деревообробної промисловості України.

Мета: Сформулювати поняття „лісопромисловий комплекс”; дати уявлення про особливості лісової, деревообробної промисловості, особливу увагу приділити факторам, що впливають на розміщення підприємств галузей; розвивати вміння й навички комплексної характеристики галузі за типовим планом, використовуючи тематичні карти атласу; виховувати дбайливе ставлення до навколишнього середовища.

Обладнання: підручник, атласи, опорні схеми, науково – популярна література, карти „Промисловість України” та „Лісовиробничий комплекс”.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку.

І І. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Завдання.

Учням становиться запитання „Із якою метою людина використовує деревину?” пісяля чого вони наводять приклади використання лісу, сировини, виробів із дерева в життєдіяльності людини. У міру нагромадження прикладів, на дошці й у зошитах малюються схема „Ліс на службі людини”. Причому в кожного учня схема може мати свій оригінальний вигляд.

Зразок схеми ( Див. Додаток А )

Учні самостійно роблять висновок про значення лісу в житті людини.

І І І. Вивчення нового матеріалу.

Вступне слово вчителя. „Ліс – це особливий, безмежно добрий щедрий організм, який не просить нічого для підтримки свого існування і який великодушно розсипає продукти власної життєдіяльності, він бере під захист усіх живих істот і пропонує тінь навіть лісорубові, який захищає його” ( Будда ).

Яке ж значення має ліс?

• захищає грунт від ерозії;

• очищає повітря, постачає кисень;

• стримує розливи річок;

• зберігає вологу в грунті;

• захищає поля від суховіїв;

• має рекреаційне значення;

• є сировиною для промисловості.

Демонстрація матеріалу „Що нам дає ліс” ( Див. Додаток Б )

Розповідь учителя.

На лісопромисловий комплекс припадає близько 3% обсягу виробництва продукції України й 4,6% загальної кількості зайнятих у господарстві країни. Цей комплекс за поставками готової продукціїй лісоматеріалів пов’язаний більш як зі 100 галузями народного господарства.

Україна бідна на запаси лісових ресурсів. Загальна площа лісового фонду становить 10 млн. га – лише 14,3% території країни. Коли, наприклад у Болгарії вона становить 34%, у США – близько 33%, у Німеччині – 29%, у Польщі й Румунії – 27%. Приватна власність на ліси в україні відсутня. У той час як у Німеччині, Японії, Італії на приватну власність припадає 60% площі лісів, у США, Англії, Іспанії, Фінляндії – до 70%, а у Швейцарії – більше ніж 70%.

Ліси розміщені на території України нерівномірно. В Українських Карпатах лісами вкрито 39% площі, у Кримських горах – 36%, у Поліссі – 26%, у лісостепу – 12%, у степу – 4%.

На території нашої країни переважають цінні хвойні породи ( сосна, ялина, ялиця ) і твердолистяні ( дуб, бук, ясен ). Цінною сировиною для меблевої промисловості є клен, черешня, груша. Загальні запаси деревини в Україні становлять більше ніж 1 млрд. м³.

Лісопромисловий комплекс багатокомпонентний. До його складу входять чотири інтегральні галузі:

• лісова промисловість ( лісове господарство й лісозаготівельна промисловість );

• деревообробна промисловість ( лісопиляння, фанерне й меблеве виробництво, виробництво деревинно – стружкових і деревинно – волокнистих плит, виробництво будівельних матеріалів із деревної сировини );

• целюлозно – паперова промисловість ( виробництво целюлози, паперу й картону );

• лісохімічна промисловість ( гідролізна промисловість, дубильно – екстрактна промисловість, суха перегонка деревини, каніфольно – скипидарне й хвойно – ефірне виробництво ).

Лісова промисловість є основою формування й розвитку лісопромислового комплексу. Лісове господарство займається лісовідтворенням, підвищенням продуктивності лісів, посиленням їхніх економічних функцій, захистом й охороною. У цей час Україна забезпечує себе власною деревиною тільки на 30%.

Разом з лісовим господарством до складу лісової промисловості входить лісозаготівля. Ця галузь проводить лісопереріз ( ліс рубають і валяють ), вивозить і сплавляє деревину, здійснює її часткову переробку. Готовою продукцією лісозаготівлі є ділова деревина, що використовується в лісопилянні, фанерному тарному й целюлозно – паперовому виробництві. Ділова деревина використовується також у будівництві у гірничодобувній промисловості (кріпильний ліс) і як сировина для лісохімічної промисловості.

До основних лісозаготівельних районів України належать Українські Карпати ( Івано – Франківська й Закарпатська області ) і Полісся ( Волинська, Житомирська, Київська й Чернігівська області ). Щорічно в Україні заготовлюється близько 15 млн. м³ деревини.

Підприємства деревообробної промисловості представлені у всіх областіх України, але основна частина продукції галузі виробляється в Західному регіоні й у Поліссі.

Деревообробна промисловість починається з лісопиляння, яке тяжіє до місць заготівлі лісу, оскільки круглий ліс малотранспортабельний, тому 80% лісопильних підприємств скрнцентровані в Чернівецькій, Івано – Франківській, Закарпатській і Львівській областях.

Меблеве виробництво є дуже трудомістким, тому тут зайнято майже 50% працюючих у лісопромисловому комплексі України. Підприємства меблевої промисловості орієнтуються, в основному, на споживача. Основними меблевими центрами України є Київ, Харків, Львів, Ужгород, Одеса, Луганськ, Донецьк.

Виробництво деревинно – стружкових плит виникло в Україні наприкінці 50–х р. ХХ ст. Деревинно – стружкові плити переважно використовує меблева промисловість.

Целюлозно – паперова промисловість у своєму розміщенні тяжіє до сировини, води й електростанцій. Ці підприємства зосереджені переважно у Поліссі й Карпатах.

Цінні сорти паперу виробляють фабрики в Корюківці ( Чернігівська область), Малині ( Житомирська область ), Понинці ( Хмельницька область ). У місті Жидачеве ( Львівська область ) налагоджений випуск газетного паперу. За виробництвом паперу Україна значно поступається провідним країнам світу. На рік в україні виробляється близько 7 т паперу на 1000 жителів. За цим показником Україна поступається Фінляндії у 263 рази, Швеції – у 147 разів, Канаді – у 94 рази, США – у 43 рази, Польщі – у 13 разів.

Продукцією лісохімічної промисловості є деревне вугілля, оцтовий порошок, оцтова кислота, метиловий спирт, формалін, антиокислювачі, карбомидні смоли, каніфоль, ефірне масло.

Для виготовлення цієї продукції використовують деревину листяних порід, соснову живицю, дубову та ялинову кору, хвою.

Гідролізна промисловість є відносно новою галуззю в складі лісохімії. Її продукцією є кормові дріжді. Як сировина для виробництва використовуються не тільки лісові ресурси, але й відходи сільського господарства ( качани кукурудзи, лушпайки від соняшника ). Тому це виробництво розміщується в степовій зоні – у Запоріжжі й Білгороді – Дністровському ( Одеська область ).

Головними центрами лісохімії України є Київ, Коростень (Житомирська область), Славута ( Хмельницька область ), Свалява, Перечин ( Закарпатська область ), Вигода ( Івано – Франківська область ).

Розгляд схеми ( Див. Додаток В )

ІV. Закріплення й узагальнення вивченого матеріалу.

Завдання 1. Дайте характеристику галузевої лісової промисловості ( в групах ).

Характеристика галузей за планом

План

1. Значення галузі.

2. Центри.

3. Сировинне забезпечення.

4. Принципи розміщення.

Підсумок роботи в групах:

• Чи забезпечує себе Україна лісвими ресурсами! ( На 20 – 25%, 75 – 80% - імпорт ).

• Які принципи розміщення галузей?

1. Сировинний ( лісозаготівля, лісопильна, фанерна ).

2. Споживчий ( меблева ).

3. У транспортних вузлах ( перевалка лісу ).

4. У районах зосередження електроенергетики, води ( лісохімія, целюлозно – паперова ).

5. У центрах з кваліфікованими кадрами.

6. Враховується екологічний чинник.

Завдання 2 ( в парах ). Встановіть міжгалузеві зв’язки ( прямі та зворотні ) лісової промисловості. ( Див. Додаток Д )

Окрема група визначає проблеми галузі. Висвітлює їх на „дереві рішень”.

• Нераціональна лісозаготівля в Карпатах призводить до зниження природоохоронних функцій лісу.

• Знижується рівень забезпеченості лісовими ресурсами.

• Відходи лісової промисловості використовуються тільки на 50 – 60%.

• Поява територій радіоактивного забруднення ( Полісся ) скоротила лісові ресурси на 1,6 млн. м³.

• Целюлозно – паперове виробництво забруднює водоймища й атмосферу.

• Дефіцит сировини.

• Знизилося використання деревообробної продукції населенням та промисловістю.

• Екологічний стан лісів.

Завдання 3. Повідомлення учнів ( готуються заздалегідь ).

Еколог ( про екологічний стан лісів ).

Статисти ( наводять цифри і факти, пов’язані з проблемою лісів ).

Факти

1. Українське лісництво недодає повітряному басейну держави кисню у кількості понад 7 млн. т. щорічно.

2. За даними ООН, на планеті щорічно вирубується понад 3 млрд. м³ лісу, ця цифра з 1995 до 2000 зросла у 1,5 раза. Особливо тривожить доля амазонських і сибірських лісів.

3. Під час виробництва паперу з макулатури забруднення атмосфери зменшується на 86%, води витрачається на 25 – 44% менше, кількість твердих відходів знижується на 40%.

4. Кожну секунду знищується ділянка лісу розміром як футбольне поле.

• Які шляхи вирішення зазначених на „дереві” та в повідомленнях проблем? (Висвітлюють на „дереві рішень”).

( - Розширювати площу лісів, засадивши низькопродуктивні землі;

• регулювати вирубку лісів;

• комплексно й певно використовувати всю заготовлену деревину;

• більш повна переробка деревини на комбінатах;

• для скорочення імпорту паперу будувати заводи і целюлозно – паперові комбінати з використанням соломи, комишу;

• збирати макулатуру;

• висаджувати вторинні ліси;

• використовувати нові технології переробки деревини;

• економія деревини шляхом створення замінників. )

• А що може зробити конкретно кожен з вас для вирішення цих проблем?

( Виховувати дбайливе, свідоме ставлення до природи, розуміння того, що людина є частиною природи, залежить від неї ).

• Хто з вас може прокоментувати цитату: „Хто рубає дерево, скорочує власне життя”

Завдання 4. Мікрофон: кожен учень по черзі висловлює одне речення з вивченого на уроці матеріалу.