V етап. Повідомлення про наслідки „мозкової атаки” та їх обговорення, оцінка, обгрунтування та публічний захист представниками мг кращих ідей.
Група відбирає 2 до 3 найцікавіших рішень і вибирає спікера, який розповість про них класу й учителю. Усі групи можуть одночасно незалежно одна від одної розповідати свої ідеї, тобто штурмувати одну задачу.
Vі етап. Колективний аналіз ходу, результативності та змісту „мозкової атаки”.
Існує також зворотний мозковий штурм. Суть його полягає в тому, що група намагається знайти якомога більше недоліків у рішенні, ідеї, гіпотезі.
Правила поведінки підчас „ мозкового штурму ”:
1) намагатися зібрати якомога більше ідей щодо вирішення завдань або проблеми;
2) примусити працювати свою уяву: не відкидати ніяку ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;
3) ви можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників;
4) не можна обговорювати і критикувати висловлювання інших та намагатися давати оцінку запропонованим ідеям.
Метод „Кубування” використовується як напочатку вивчення нової теми ( для активізації раніше набутих знань ), так і в кінці уроку ( для узагальнення набутих знань ). Для застосування цього методу на етапі актуалізації знань потрібно, щоб тема була знайомою учням. Ця стартегія передбачає використання кубика з написаннями на кожній його грані запитаннями, які спрямовують мислення учнів від простого до більш складного. Протягом короткого часу діти записують свої думки на запропоновану тему, відповідаючи на запитання грані куба. Перше запитання має описовий характер, друге – порівняльний, третє – асоціативний, четверте – аналітичний, п’яте – пошуковий, шосте – позиційний.
Метод „Коло ідей”.
Мета: залучення всіх присутніх до обговорення проблеми.
Порядок проведення:
керівник висуває дискусійне питання і пропонує обговорити його в парах;
коли вичерпано час обговорення, кожна группа представляє лише один аспект обговорюваної проблеми;
під час обговорення теми на дошці складають перелік висловлених ідей;
далі проблеми розглядаються загалом;
підбиваються підсумки роботи.
Тема. Проблеми сільського господарства України, 9 клас.
Загальне дискусійне питання: „Як забезпечити розвиток сільського господарства України?”
Запитання для груп:
Проблеми в рослинництві, шляхи розв’язання.
Причини екстенсивного розвитку сільського господарства.
проблеми в тваринництві, шляхо розв’язання.
Земельна реформа – „плюси” і „мінуси”.
Ідеї записуються на дошці, потім узагальнюються, відбираються, найбільш суттєві. Учні записують їх у зошит.
Метод „Сенкен”.
Слово „сенкен” походить від французького слова „п’ять” і означає вірш у п’ять рядків. Сенкен учні можуть складати классом, группами, парами, ідивідуально. Цей метод дає змогу добре проаналізувати щойно вивчену тему, виділити основне в ній. Якщо робота проходить у группах чи індивідуально, можна зачитати кілька робіт і обговорити їх.
Складаючи сенкен, необхідно дотримуватись таких правил:
Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (зазвичай це іменник ).
Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів ( два прикметники ).
Третій рядок називає дію, пов’язану із темою, і складається із трьох слів (зазвичай це дієслова).
Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.
Останній рядок складається з одного слова – синоніма до першого слова, в якому висловлюється сутність теми, робиться підсумок.
Форма написання сенкена:
Тема ( іменник )
Опис ( прикметник )
Дія ( дієслово )
Ставлення ( фраза )
Перефразування суті.
Сенкен є швидким методом аналізу синтезу та підсумування отриманої інформації.
Метод „Мікрофон”.
Надає можливість кожному сказати щось швидко по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку.
Організація роботи:
Повідомлення класу проблеми чи завдання, запитання.
Надання уявного мікрофону.
Надання учням по черзі слова, передаючи „мікрофон”.
Оцінювання вчителем відповідей на запитання. Висловлена думка з якоїсь проблеми не коментується і не оцінюється. Коли хтось говорить – інші мовчать.
Тема. Міста та міське населення, 9 клас.
Визначте проблеми, які породжує процес урбанізації.
Назвіть функції міст України, „подорожуючи” картою.
Поясніть походження назв населених пунктів України на конкретних прикладах.
Метод „Друкарська машинка”.
Застосовується для перевірки знань карти. Розвиває активність, увагу, швидкість мислення. Застосовується як фрагмент уроку. Для учнів пропонується ряд букв або великі географічні назви. Учням потрібно скласти з них нові назви. Усно учні пояснюють значення цих нових назв, показують на карті.
Метод „Карусель”.
Цей метод ефективний як метод одночасного залучення до навчання всіх учасників процесу. Цю технологію застосовують:
а). для обговорення гострої проблеми з різних позицій;
б). для збирання інформації з певної теми;
в). для інтенсифікації перевірки обсягу знань ( термінів, фактів ).
Організація роботи:
Стільці для учнів розставляються у два кола: зовнішнє та внутрішнє.
Учні внутрішнього кола сидять спиною до центра, а ті, які сидять у зовнішньому – обличчям до нього. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє – рухоме. За сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець праворуч. Мета – пройти все коло, виконуючи певне завдання.
Узагальнення знань з теми „Населення”, 9 клас.
1. Учні готують картки з темінами та поняттями вивченої теми.
Терміни: демографія, приріст населення, депопулізація, міграція, діаспора, село, урбанізація, агломерація, густота населення, трудові ресурси.
Обходять все зовнішнє коло, перевіряють знання понять, термінів.
2. Учні по зовнішньому колу пересуваються та перевіряють знання:
міст – мільонерів;
міст – обласних центрів;
окремих міст та їх функції ( наприклад, Ялта – курортне, Козятин – залізничний вузол, Львів – науковий, адміністративний, курортно – історичний центр ).
Метод „Метаплан”.
Учитель ставить проблему перед учнями. Використовуючи набуті знання, вміння, учні в ході творчої роботи розв’язують проблемну ситуацію, встановлюють причинно – наслідкові зв’язки, пропонують свої розв’язання проблем.
Тема. Енергетика України, 9 клас.
Проблемне запитання.
Запропонуйте шляхи розв’язання проблеми, пов’язаної з роботою електростанцій різних типів.
Учні працюють за планом:
Аналіз принципів розміщення електростанцій різних типів.
Економічні проблеми, що виникають внаслідок роботи електростанцій.
Позитивні та негативні особливості атомної енергетики.
Екологічно чисті води енергій.
Пропозиції розв’язання проблем.
Учні заповнюють таблицю, яка складається з проблем, з чим вони пов’язані та шляхи їх розв’язання.
Після виконання зробити висновок про доцільність розвитку традиційної та нетрадиційної енергетики в Україні.
Метод „Броунівський рух”.
Метод, який дає кожному учневі змогу виступити в ролі вчителя, передаючи свої знання однокласникам. Використання „броунівського руху” дає змогу одному учневі багаторазово повторювати свою частину навчального матеріалу, ознайомитися з іншими частинами інформації та системазувати загальну картину теми.
Організація роботи:
Кожен учень має отримати свій „навчальний блок” з теми ( пункт параграфа, текст на окремому аркуші, витяг з документа тощо ).
Протягом кількох хвилин учні читають запропонований текст. Важливо переконатися, чи розуміють вони прочитане.
Запропонувати учням пройтися класом і ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників.
Учень може одночасно спілкуватися тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання якомога повнішої інформації з теми.
Після того як учні завершать цю вправу, можна запропонувати їм відтворити отриману інформацію. Потрібно проаналізувати та узагальнити отримане ними знання. Відповіді можна записувати на дошці.
Метод „Допуск”.
Проводять на старті уроку, коли право голосу дають кожному учневі. Учитель ставить запитання, на які учні відповідають по черзі, не встаючи зі своїх місць. Підімаються тільки ті учні, які не відповіли на запитання. Далі вчитель пропонує не залишати товаришів у біді – поставити їм додаткові запитання. Рятувальна операція триває доти, доки кожен учень не дасть правильної відповіді. В класі з’являються атмосфера єдності і доброзичливості, звучить корисна інформація – повторюється необхідне для подальшого просування. Вчитель може повторювати те саме запитання декілька разів. Учні усвідомлюють це і стежать за відповідями. Розвивається спостережливість і увага дітей, вміння слухати.
Тема. Система розселення і розвиток поселень, 9 клас.
Запитання для „допуску”:
Що таке місто?
Що називають селом?
Поясніть поняття урбанізація.
Що таке субурбанізація?
Що називають агломерацією?
Яка найбільша агломерація України?
Назвіть міста – мільонери України.
В якій області найбільше міст?
Які функції виконують міста?
Назвіть функції міст Кривий Ріг, Шепетівка, Київ, Трускавець, Одеса, Бориспіль, Дніпропетровськ, Севастополь, Харків.
Які проблеми виникають у великих містах?
Метод „Логічний ланцюжок”.
Вправа на логічне мислення і говоріння. По черзі учні говорять речення зі словом „якщо”, звертаючись до когось із учнів, хто має продовжити речення, починаючи словами „то”, „тоді”. Інший варіант вправи – початок запитального речення зі словом „чому”? Тоді той, хто має продовжити речення, відповідає „тому що ....”. Використовується на етапі закриття вивченого матеріалу уроку або в ході фронтальної перевірки.
Метод „ Ажурна пилка ”.
Метод дозволяє вам працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує вас допомагати один одному вчитися навчаючись.
Під час роботи за допомогою методу „ Ажурна пилка ” ви повинні бути готовими працювати в різних групах.
• Спочатку ви будете працювати в „ домашній ” групі.
• Потім в іншій групі ви будете виступати в ролі „ експертів ” з питання, над яким ви працювали в домашній групі та отримуєте інформацію від представників інших груп.
• Ви знову повертаєтесь у свою „ домашню ” групу для того, щоб поділитися тіїю новою інформацією, яку вам надали учасники інших груп.
„ Домашні ” групи:
• Кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює свій матеріал. Вам бажано обрати в групі головуючого, тайм-кіпера ( той, хто стежить за часом) та особу, яка ставить запитання, щоб переконатися, що кожний ( кожна) розуміють зміст матеріалу.
„ Експертні ” групи:
• Після того як учитель об’єднав вас у нові групи, ви стаєте експертами з тієї теми, що вивчалася у вашій „ домашній ” групі.
• По черзі намагайтеся за визначений учителем час якісно в повному обсязі донести інформацію членам нових груп та сприйняти нову інформацію від них.
„ Домашні ” групи:
• Ви повертаєтесь „ додому ” де маєте поділитися інформацією з членами своєї „ домашньої ” групи про нову інформацію яку ви отримали в експертній групі.
Отже, за допомогою методу „ Ажурна пилка ” за короткий проміжок часу можна отримати великий обсяг інформації.
Метод „ Навчаючи- вчуся ”
Цей метод надає вам можливість взяти участь у навчані та передачі своїх знань іншим, у даному випадку свої однокласникам та однокласницям під час уроку. Ваша робота організовуватиметься так:
• після того як учитель назвав тему та мету уроку, роздав вам картки із завданням, вам потрібно ознайомитися з інформацією, що міститься на вашій картці;
• якщо вам щось незрозуміло, запитайте про це та перевірте в учителя, чи правильно ви розумієте інформацію;
• підготуйтесь до передачі цієї інформації у доступній формі;
• вам необхідно ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Ви маєте право говорити тільки з однією особою. Ваше завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями і самому дізнатися про певну інформацію від них;
• тоді, коли всі поділились та отримали інформацію, розкажіть у класі, про що ви дізналися від інших.
