68

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ГЕОГРАФІЇ

1. Нові навчальні технології в географії; ............................................................... 6

2. Сутність інтерактивного навчання його історія та значення; ........................ 10

3. Використання інтерактивних методів у викладанні географії; ...................... 15

4. Групова робота на уроках географії. .................................................................. 30

РОЗДІЛ 2 РОЗРОБКИ УРОКІВ НА РОЗДІЛ І І І ГОСПОДАРСТВО ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ УКРАЇНИ ( 9 КЛАС )

1. Урок на тему: „Комплексна характеристика лісової й деревообробної промисловості України”; ........................................................................................ 34

2. Урок на тему: „Комплексна характеристика електроенергетики України”; ..40

3. Урок на тему: „Комплексна характеристика чорної металургії України”; ... 47

4. Урок на тему: „Галузева структура, значення, шляхи розвитку сільського господарства в Україні”; ........................................................................................ 52

5. Урок на тему: „Види й роль транспорту в господарстві країни”; .............. 57

6. Аналіз та узагальнення здобутого експериментального матеріалу...................... 61

ВИСНОВКИ ...................................................................................................................... 63

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА .................................................................................... 65

ДОДАТКИ

Вступ

Серед різноманіття тем для написання бакалаврської роботи з методики викладання географії я обрала тему „Інтерактивні технології на уроках географії”. Саме тому, що нині неможливо вивчити географію без постійного урізноманітнювання навчальної діяльності.

Сучасні нестандартні форми навчання, зокрема інтерактивні технології, найбільше розвивають і формують творчі здібності школярів, їхню здатність до самостійної роботи, закладають навички роботи з різними інформаційними джерелами, привчають до групової роботи і, що є дуже важливим збуджується інтерес до поглибленого вивчення географії, розуміння її сучасних проблем і шляхів їх вирішення.

Тривалий час під поняттям „метод навчання” розуміли шляхи, способи й засоби передачі знань. Такий підхід покладено в основу традиційної класифікації методів навчання географії за джерелами знань.

Сучасні вимоги науки й практики внесли відповідні корективи в розуміння методів навчання як способів взаємозв’язаної діяльності вчителя й учнів, спрямованих на досягнення мети й завдань навчання та виховання.

Сутність інтерактивних методів полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це – співнавчання, взаємонавчання ( колективне, групове, навчання у співпраці ) де учень і вчитель є рівноправними, різнозначними суб’єктами навчання. Учитель виступає в ролі організатора процессу навчання, лідера групи. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне розв’язання проблем.

Актуальність теми полягає в тому, що сучасний стан освіти й педагогіки, їх стратегічні цілі знову висунули на порядок денний проблему активізації пізнавальної діяльності учнів. Тому в дидактиці й практиці навчання пожвавлюються пошуки інтерактивних форм і методів навчально – виховної роботи. До таких методів належать проблемно – пошукові, дослідницькі методи, пізнавальні ігри, самостійна робота учнів, алгоритмізація, метод зіткнення поглядів ( дискусії ), метод проектів тощо.

Мета роботи провести аналіз метод і форми інтерактивних технологій на уроках географії.

Завдання:

1. Дати характеристику найбільш відомих навчальних технологій в географії.

2. Прослідкувати історичні аспекти інтерактивного навчання та його значення.

3. Проаналізувати методи навчання під час вивчення економічної і соціальної географії України ( 9 клас ).

4. Переконатися в тому, що групові форми роботи є одним із шляхів стимулювання самостійності учнів.

5. Розробити уроки на Розділ І І І Господарство Економічної і соціальної географії України.

6. Експериментально перевірити результативність запропонованої методики проведення уроків з інтерактивними технологіями.

Об’єкт дослідження – є процес навчання економічної і соціальної географії України за допомогою інтерактивних технологій.

Предмет дослідження – інтерактивні методи у викладанні географії (9 клас).

Методи дослідження. У роботі використано методи системного аналізу, порівняння та узагальнення , спостереження та експеримент: у групах учнів одного віку і однакових рівнів навчальних досягнень.

Етапи. На першому етапі (2007р.) навчання здійснювалось теоретичне та практичне осмислення проблеми, теоретично обґрунтовувалися інтерактивні методи та групова робота у викладані уроків з географії.

На другому етапі проводилась експериментальна робота в школі, в ході якої здійснювалась апробація та експериментальна перевірка даних технологій.

На третьому етапі аналізується та узагальнюється здобутий експериментальний матеріал, формуються висновки.

Практичне значення становлять розробки п’яти уроків з інтерактивними технологіями. Матеріали бакалаврської роботи можуть бути використані учителями географії, викладачами- методистами, які викладають географію на лекційних заняттях.

Р О З Д І Л 1

Теоретичні основи інтерактивних технологій в географії

1. Нові навчальні технології в географії.

Методика навчання, як і вся дидактика, переживає складний період: відбувається перебудова загальноосвітньої школи, створюються нові концепції освіти, стандарти, в яких описано не лише зміст, а й вимоги до результатів навчання; ускладнюються соціально – професійні функції вчителя, гостро постає питання методичної майстерності, здатності творчо підходити до організації навчального процесу, здійснювати перехід від школи запам’ятовування до школи мислення і діяльності.

У методиці георграфії накопичилося багато проблем які потребують спеціальних досліджень: співвідношення досягнень педагогічної практики і теоретичних положень, оновлення методів, засобів і форм організації навчання.

Поняття освітньої технології у географічній науці перебуває в стадії формування. Хто з учителів не хотів би володіти універсальним методом навчання, завдяки якому можна було б стовідсотково досягти поставленої мети? Про такий метод, який працюватиме чітко й бездоганно, як годинник, мріяв великий дидактик Я. Коменський.

Слово „технологія” походить від грецьких слів техно – мистецтво, майстерність і логія – слово, вчення, поняття. Що означає сукупність способів впливу на сировину, матеріали або напіввироби відповідним знаряддям виробництва. Це поняття належить епохи розквіту науки і техніки кінця ХІХ – початку ХХ ст. У педагогіці способи перенести поняття „технологія” на навчальний процес тривають уподовж 100 років. Перша половина ХХ ст. охарактеризувалася розробками і застосуванням технічних засобів і автоматизованих систем навчання, а друга – кардинальною зміною самого навчального процесу, побудовою його за принципами виробничого процесу з обов’язковим підвищенням ефективності й досягненням учнями запланованих результатів.

Усі технології можна поділити на два види: промислові і соціальні. Технології в освіті належать до соціальних, у яких початковим і кінцевим об’єктом впливу є людина, а основними параметрами, що зазнають змін, – одна або кілька їх властивостей.

Щоб відокремити соціальні технології від промислових, пов’язаних з виробництвом певного матеріального продукту, був уведений термін „педагогічна технологія”, що є непоточним перекладом англійського словосполучення „an educational technology” – освітня технологія. Поняттям „педагогічна технологія” можна було б користуватися, якби це поняття не застосовувалося так широко і так невизначено. Річ у тім, що під педагогічною технологією розуміють прийоми роботи вчителя в галузі як навчання, так і виховання. У зарубіжній педагогіці значення цього поняття відрізняється від того, яке зазвичай застосовується у вітчизняній педагогічній літературі, й обмежується лише навчанням.

Поняття „педагогічна технологія” з часом трансформувалося від початкового уявлення про педагогічні технології як навчання за допомогою технічних засобів до поняття про педагогічну технологію як про системне і послідовне втілення в практику заздалегідь спроектованого навчально – виховного процесу.

Ураховуючи сучасні підходи до навчання географії в Україні, можна дати таке визначення педагогічної технології – це алгоритмізована система застосування дидактичних інструментів ( методів, методичних прийомів, форм та засобів навчання ), спрямована на досягнення запрограмованого результату, яка може бути відтворена в навчальній діяльності. [8 ].

Специфіка навчальної технології полягає в конструюванні такого навчального процесу, який гарантує обов’язкове досягнення поставленої мети, запрограмованого навчального результату. Головним компонентом навчального процессу на будь – якому його стані ( уроку чи іншої організаційної форми вивчення розділу курсу чи всього курсу ) є оперативний зворотний зв’язок.

Технологія навчання характеризується:

- постановкою головної мети і підпорядкованих їй цілей дидактичних завдань;

- чіткою орієнтацією навчання на досягнення поставленої мети і на гарантоване досягнення результатів;

- діагностикою поточного стану навчання кожного учня;

- адекватною корекцією процессу навчання, налаштованого на поліпшення результатів;

- заключним оцінювання результатів навчання;

- можливістю її відтворення іншим учителем.

Навчальна технологія передбачає, що діяльність учнів під керівництвом учителя відбувається за чітко розписаними в певній послідовності діями, які фіксуються в так званих технологічних схемах. Вона має чітко окреслені структурні частини:

- концептуальну основу;

- алгоритм навчальної діяльності;

- визначений характер взаємодії вчителя та учня;

- наскрізну діагностику;

- контроль і корекцію поточних та підсумкових результатів.

У методиці географії накопичений значний досвід застосування технологій навчання. Серед них найбільш відома технологія програмованого навчання, спрямована на формування прийомів навчальної роботи й викладена у вигляді правил, зразків, алгоритмів, планів, описів і характеристик географічних об’єктів. Ця технологія знайшла широке відображення в методичному апараті низки підручників з географії, у методичних посібниках, практично втілена в роботі багатьох учителів географії.

Детально розроблена технологія формування навчальної діяльності учнів. Суть цієї технології в тому, що навчальна діяльність розглядається як особлива форма навчальної активності учнів. Вона спрямована на формування знань через вирішення навчальних задач. В основу цієї технології покладено навчальні вправи різного спрямування та різного рівня складності. Завдання, що пропонуються учням на початку уроку ( на дошці, плакаті, плівці кодоскопа, мультимедійній дошці ), вирішуються на різних етапах уроку. Після завершення уроку за цими завданнями проводиться діагностувально тестова перевірка результатів засвоєння.

Технологія диференційованого навчання також добре відома в методиці географії. При її застосуванні учні классу поділяються на умовні групи з урахуванням їхніх типологічних особливостей. Під час формування груп враховуються: особистісне ставлення до навчання, рівень навченості, інтереси до вичення предмета, до особистості вчителя. Створюється різнорівневий дидактичний матеріал, що відрізняється за змістом, обсягом, складністю, методами і прийомами виконання завдань, а також діагностикою результатів навчання.

У практиці роботи вчителів географії широко застосовується технологія навчально – ігрової діяльності. Однак її реалізація найчастіше епізодична, без чіткої системи організації пізнавальної діяльності. Але досвід роботи вчителів доводить, що застосування ігор з дидактичною метою дозволяє долати певні труднощі під час оволодіння навчальним матеріалом, активізувати пізнавальну діяльність дітей.

Технологія комунікативно – діалогової діяльності вимагає від учителя творчого підходу до організації навчального процесу, оволодіння прийомами евристичної бесіди, уміння вести дискусію з классом і створити умови для неї. У шкільної географії є великі можливості для застосування такої технології. У темах кожного курсу чимало проблем, запитань для організації навчального диспуту.

Учителі географії все частіше стали звертатися до технології проектної діяльності. Зміст цієї технології полягає в досягненні дидактичної мети за допомогою детальної розробки обраної проблеми, в організації дослідницької діяльності учнів, найчастіше на основі краєзнавчої роботи. Головною метою застосування цієї технології є розвиток самостійної пізнавальної діяльності учнів, уміння самостійно формувати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі.

Відображенню складних якісно – кількісних співвідношень матеріальної дійсності сприяють теоретичні обгрунтування, знакові моделі, відповідне структування матеріалу. Це певною мірою забезпечується впровадженням технології застосування графічних сигналів. В основі технології лежить графічне моделювання, яке впроваджується з метою матеріалізації навчального матеріалу та організації пізнавальної діяльності учнів у процесі оперування цим матеріалом: структурування, кодування та переробка навчальної інформації.

Технології перспективно – випереджального навчання в географії спрямовані на актуалізацію навчальної діяльності учнів високого рівня знань, яких просто необхідно знайомити з додатковим або складнішим матеріалом, зміст якого виходить за межі програми, перевищує базовий рівень навчання. Учні мають можливість навчати одне одного. Учителеві залишається організовувати узагальнення теми. Таким чином засвоєння матеріалу відбувається у три етапи:

1. Актуалізація майбутніх знань.

2. Уточнення нових понять, їх узагальнення і застосування.

3. Розвиток розумових прийомів і навчальних дій.

Таке розосереджене засвоєння навчального матеріалу забезпечує перехід знань у довгострокову пам’ять.[ 11].