10. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння

Обставини, про які йдеться, пов'язані з діями людини, що вчиняються за наявності її свідомості та передбачення настання заборонених законом наслідків, однак, збіг певних чинників спонукають її вчиняти діяння, яке зовні нагадує злочин. Точніше, таке діяння за своїми зовнішніми ознаками збігається з ознаками того чи іншого злочину, але вважається правомірним.

Діючий Кримінальний кодекс України до таких обставин відносить необхідну оборону (ст. 36), уявну оборону (ст. 37), затримання особи, що вчинила злочин (ст. 38), крайню необхідність (ст. 39), фізичний або психічний примус (ст. 40), виконання наказу або розпорядження (ст. 41), діяння, пов'язане з ризиком (ст. 42), виконання спеціального завдання з попередженням чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43).

Характерними ознаками обставин, що виключають злочинність діяння, є:

1) те, що дії за наявності таких обставин вчиняються з метою відвернути небезпеку заподіяння тяжкої шкоди правоохоронним об'єктам;

2) те, що таке відвернення вчиняється, в одному випадку, шляхом заподіяння шкоди тому, хто умисно вчиняє злочин, в іншому, - шляхом спричинення шкоди одним цінностям, що охороняються законом, для відвернення небезпечної шкоди, що загрожує іншим, більш важливим цінностям;

3) те, що дії, вчинені за названих обставин, мають зовнішню схожість з діями та їх наслідками, зазначеними в нормах кримінального закону як такі, що входять до певного складу злочину;

4) те, що такі дії за наявності обставин, про які йдеться, визнаються правомірними, або інакше - зазначені обставини виключають злочинність діяння.

Під обставинами, що виключають злочинність діяння, розуміють діяння, які за своїми зовнішніми ознаками мають схожість з діяннями, передбаченими кримінальним законом як злочин, і які за певних умов вважаються правомірними. За змістом правомірності обставини, що виключають злочинність діяння, можна поділити на три види: а) дії по захисту людиною своїх особистих благ і своїх важливих суб'єктивних прав (життя, здоров'я, свободи, права власності та недоторканності житла), по захисту благ, прав і свобод своєї родини та іншої людини, громадських та державних цінностей; ці дії покладені в основу необхідної оборони; б) дії, зумовлені виконанням посадових, службових або професійних обов'язків; ці дії становлять сутність таких обставин, як затримання особи, що вчинила злочин; фізичний або психічний примус; виконання наказу або розпорядження; виправданий ризик; в) дії по захисту від шкоди з боку стихійних сил або від тих сил, які було приведено в дію іншою особою, або від нападу тварини; такі дії охоплюються поняттям "крайня необхідність".

11 Поняття і види одиничних складних злочинів, їх відмінність від множинності злочинів

Під одиничними злочинами слід розуміти такі суспільнонебезпечні дії, які тісно пов'язані між собою внутрішньо (з точкизору мотивів і цілей суб'єкта), і в силу цієї типової суб'єктивної їхвзаємопов'язаності виділяються законом в один склад злочину.

Множинність злочинів на відміну від одиничних складається з двох ібільше злочинів. Поодинокі злочини можуть мати складний зміст,нагадує множинне злочин внаслідок утворюють їх декількохдіянь. До таких одиничних злочинів відносяться продовжуємо, що триває іскладене.

Продовжуємо злочином визнається таке одиничне злочин,діяння якого виконується по частинах, то є злочин, що складаєтьсяз ряду юридично тотожних злочинних дій, спрямованих до загальноїмети і становлять у своїй сукупності єдиний злочин. Знаведеного визначення випливають такі ознаки продовжуємозлочину: а) наявність ряду тотожних дій; б) всі дії спрямовані на один і той самий об'єкт; в) вони об'єднані єдиною метою і тому являють собою частинуєдиного цілого.

Для продовжуємо злочинів також характерно те, що вони єлише навмисними і можуть бути здійснені тільки дією.

Продовжуємо злочин визначається самою конструкцією норми  (ст.ст. 158, 159, 160 КК). Продовжуємо злочином буде, наприклад,отримання хабара від двох осіб за вчинення однієї дії в їх інтересах,отримання або давання хабара в декілька прийомів. У наш час продовжуєтьсязлочином є афери комерційних і банківських структур, пов'язанихз прийомом внесків від громадян.

Стосовно до розкрадань Пленум Верховного Суду СРСР в постановівід 11 липня 1972 «Про судову практику у справах про розкрадання державногочи громадського майна »зазначив, що продовжуємо слід вважатинеодноразове безоплатне вилучення державного чи громадськогомайна, що складається з ряду тотожних дій, що мають загальнумета незаконного заволодіння державним чи громадським майном,яке охоплюється єдиним умислом винного і складає в сукупностіодин злочин. З урахуванням такого роз'яснення суди визнають, що розкраданнямайна з одного джерела і одним і тим же способом не можекваліфікуватися як триває злочин за відсутності даних проєдиний умисел на привласнення конкретної суми що, якщо особа, здійснюючикрадіжки, не мало наміру на розкрадання певної кількості майна, акожна крадіжка була самостійним епізодом, дії особи утворюютьповторне, а не продовжувати злочин.

що тривають злочину - це ті, в яких діяння протікає безперервнопротягом певного часу. У них діяння одне, але воно розтягнуто вчасу і має характер процесу. Формою триваючого злочину може бутияк дію, так і бездіяльність. Злочин у формі дії можеполягати у виготовленні фальшивих грошей, зброї, наркотичних засобів.  Шляхом бездіяльності що тривають злочини скоюються при невиконанніправового обов'язку, наприклад при ухиленні від сплати аліментів (ст. 157  КК), у разі невиконання обов'язків по вихованню неповнолітнього (ст.  156 КК), при зберіганні заборонених предметів (ст.ст. 222, 224 КК). Вони можутьбути як навмисними (ст. 157 КК), так і необережними (ст. 284 КК).

Складові злочину - це такі, які складаються з двохсамостійних різних дій, але внаслідок внутрішньої єдності івзаємозв'язку утворюють один злочин. Наприклад, згвалтування. Воноскладається з двох неоднообразних дій: фізичного насильства або загрози істатевих зносин. Без насильства або загрози неможливо і друга дія.  Перша дія є засобом придушення волі потерпілої ізабезпечує виконання другого. Ось чому кожне окремо взятедію, що має зазвичай самостійне юридичне значення (ст.ст. 111,  112, 116, КК), являє собою частину єдиного злочину. Такими ж єпримус до дій сексуального характеру (ст. 133 КК), вимагання  (ст. 163 п. 3 КК). Всі вони - одиничні злочини, в яких органічноз'єднуються два різні злочини.

До складовим злочинів можна віднести злочин, скоєнийоднією дією, але яке тягне за собою два і більше самостійних наслідки,відповідальність за які передбачена самостійно. Наприклад,умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ст.  111 частина четверта КК). У цьому одиничному злочині сполучено двазлочину: умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 111 частина перша  КК) і заподіяння смерті через необережність (ст. 109 КК).