21.Поняття, види та значення складу злочину.

Склад злочину - це сукупність визначених Кримінальним зако-ном об'єктивних та суб'єктивна ознак, що характеризують від-повідне суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння (дію або бездіяльність) як злочин. Функції складу злочину полягають: - в єдності політичної боротьби із злочинністю; - ефективності цієї боротьби; - дотриманні законності в процесі цієї боротьби. Види складів злочину Як і кожне явище, склад злочину може бути класифікований залежно від того, які критерії покладені в основу. Основні види класифікації: - за ступенем тяжкості злочину (нормативна класифікація ст.

12 КК); - за ступенем суспільної небезпечності; - за конструкцією об'єктивної сторони (момент закінчення злочину) в диспозиції конкретної норми Особливої частини КК; - за способом опису в законі. Класифікація за ступенем тяжкості злочину. Цей вид класифі-кації є єдиним нормативним, визначеним чинним законодавством (ст. 12 КК). Вона збігається з класифікацією злочинів за ступенем тяжкості. За ступенем суспільної небезпечності склади злочинів поділя-ються на три види: - основні види складів злочину; - кваліфіковані види складів злочину; - привілейовані види складів злочину. Основний склад злочину - це склад злочину, в якому не перед-бачені обтяжуючі чи пом'якшуючі обставини. Як правило, він описується в диспозиції ч. 1 відповідної статті Кримінального ко-дексу (напр., ст. 115 ч. 1 КК „Умисне вбивство”). Буває, що стаття Кримінального кодексу містить у собі лише основний склад зло-чину, а кваліфікований або привілейований склади злочину зако-нодавчо взагалі не передбачені (напр., ст. 178 КК „Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків”). Кваліфікований склад злочину - склад злочину з обтяжуючими обставинами. Залежно від позиції законодавця такі обставини мо-жуть поділятись на обтяжуючі та особливо обтяжуючі. Тому квалі-фіковані склади злочину можуть бути кваліфіковані і особливо ква-ліфіковані (напр., ст. 188 КК „Викрадення шляхом демонтажу та іншим способом електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та їх обладнання”, яка в ч. 1 передбачає основний склад злочину, в ч. 2 - кваліфікований, а в ч. 3 - особливо кваліфікований склад злочину). Кваліфікований чи особливо кваліфікований склад злочину мо-жуть утворювати декілька альтернативних ознак. У цьому випадку наявність хоча б одної з вказаних ознак буде утворювати склад кваліфікованого (особливо кваліфікованого) злочину. Привілейований склад злочину - це склад злочину з пом'як-шуючими обставинами. У кримінальному кодексі такі склади зло-чину виділені в окремі правові норми (напр., ст. 116 КК „Умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання”; ст. 117 КК „Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини”; ст. 118 КК „Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання зло-чинця” та ін.). Види складу злочину за конструкцією об'єктивної сторони (за моментом закінчення злочину) в диспозиції конкретної норми Особливої частини КК. При конструюванні складу конкретного злочину законодавець, обов'язково визначаючи об'єктивну сторо-ну складу злочину, вказує на момент закінчення злочину залежно від настання чи ненастання шкідливих наслідків. Звичайно, при цьому враховується те, що настання злочинних наслідків суттєво збільшує суспільну небезпеку злочину. В більшості випадків зако-нодавець визначає момент закінчення злочину ще до настання та-ких наслідків. І це зрозуміло: він не бажає очікувати настання шкоди і вважає злочином реалізацію самого діяння, яке повинно або може спричинити