3. Поняття, завдання та система кримінального права України.

Поняття "кримінальне право" як правило в теорії розглядається в чотирьох його значеннях: 1) кримінальне право як галузь законодавства, що знаходить свій вияв у єдиному законодавчому акті - Кримінальному кодексі України; 2) кримінальне право як галузь юридичної науки; 3) кримінальне право як галузь права та 4) навчальна дисципліна про теоретичні засади кримінального закону та його історичні витоки, про чинний КК України та слідчо-судову практику його застосування, про закордонне кримінальне законодавство.

Кримінальне право як галузь законодавства - це сукупність кримінально-правових норм, сформульованих і прийнятих, як правило, парламентом України у вигляді законів, які визначають підстави і принципи кримінальної відповідальності, а також які суспільно небезпечні діяння є злочинними і які покарання слід застосовувати до осіб, що їх вчинили.

Основними ознаками кримінального права як галузі законодавства є такі: а) його норми встановлюються лише вищим органом законодавчої влади - Парламентом України; б) воно знаходить свій вияв у законах; в) метод реалізації кримінального закону є специфічним, притаманним лише цьому законові - це покарання особи за порушення нею кримінально-правової заборони.

Предметом кримінального права як галузі законодавства є відносини, які виникають у результаті вчинення злочину і застосування відповідного покарання за його вчинення.

Кримінальне право як наука - це певна система поглядів, ідей, концепцій і теорій щодо теорії кримінального закону, практики його застосування та шляхів реформування, генезису кримінального права.

Кримінальне право як галузь права - це сукупність кримінально-правових норм, які визначають злочинність і караність діяння. Кримінальне право як галузь права (М. Коржанський) - це сукупність суспільних відносин, які дозволяють і забезпечують особі суспільну можливість жити, володіти, користуватися найціннішими благами суспільного життя та забороняють решті членів суспільства шкодити й руйнувати ці можливості.

Кримінальне право як навчальна дисципліна - це систематизована у певному порядку (у теми, модулі) сукупність знань про теоретичні засади кримінального закону та його історичні витоки, про чинний КК України та слідчо-судову практику його застосування, про закордонне кримінальне законодавство.

Завдання кримінального права як галузі законодавства викладені в ст. 1 КК: правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

4. Зв'язок кримінального права з іншими галузями права

Вище вже зазначалося, що кримінальне (матеріальне), кримінальне-процесуальне та кримінально-виконавче право — галузі права, які перебувають у взаємодії. Кримінально-процесуальне право — це форма, правова процедура застосування норм кримінального права. Отже, кримінально-процесуальні правовідносини — це правова форма встановлення у злочинному діянні особи складу злочину і призначення відповідного покарання. Кримінально-виконавче право — це така галузь права, яка на основі норм кримінального права про підстави та умови виконання покарання визначає і регулює порядок реалізації кримінального закону. Кримінальне право нерозривно пов'язане з іншими галузями права (конституційним, цивільним, адміністративним, міжнародним) та використовує положення інших наук.

Найбільшою мірою кримінальне право пов'язане з конституційним правом. Норми

останнього закріплені, перш за все, в Конституції України. Конституційне право є базовим правом, юридичною основою всіх інших галузей права. У ст. 8 Конституції України говориться, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Низка положень, закріплених у Конституції, безпосередньо стосується кримінального права. Конституційним є положення про те, що "особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду" (ст. 62 Конституції України). Конституційним є також положення, згідно з яким ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Конституція закріплює також положення про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, окрім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення (ст. 58 Конституції). Як уже зазначалося, функцією кримінального права є також охорона всіх конституційних правовідносин у випадку суспільне небезпечного посягання на них. 14 Кримінальне право певною мірою пов'язане з цивільним. і адміністративним правом, особливо щодо відповідальності за різноманітні правопорушення. Ці три галузі права виконують охоронну функцію. Цивільно-правові відносини охороняються, як правило, засобами цивільного права, адміністративні — засобами адміністративного права. Водночас небезпечні правопорушення, які завдають великої шкоди цивільним чи адміністративним правовідносинам, караються кримінальним правом. Кримінальне право відрізняється від цих двох галузей права колом правовідносин, які воно охороняє, та специфічним методом їх охорони. Кримінальне право нерозривно пов'язане з міжнародним правом. Основу такого зв'язку складають загальні норми чи положення міжнародного кримінального права, що містяться чи прямо випливають із міжнародних договорів, конвенцій, інших міжнародних угод. Це норми, що пов'язані з регулюванням дії закону в просторі, його поширенням на іноземних громадян, які вчинили злочин.

Це положення щодо відповідальності осіб, які користуються дипломатичною недоторканністю. Це також норми права щодо видачі злочинців, угону повітряного судна, рятування людей на морі тощо. У відповідності до міжнародних угод щодо боротьби з окремими і найбільш небезпечними злочинами Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за цілу низку таких злочинів (статті 59, 63, 79, 200, 202, 203, 204). Крім цього, відповідно до взятих Україною зобов'язань перед міжнародним співтовариством, норми національного кримінального права України повинні відповідати загальноприйнятим нормам міжнародного кримінального права. Кримінальне право нерозривно взаємопов'язане з кримінологією та криміналістикою. Кримінологія виникла в межах науки кримінального права. Такі правові поняття, як злочин, вина, мотив, вік, з якого настає кримінальна відповідальність за вчинення злочину, стадії вчинення злочину, групова злочинність та інші, що були розроблені теорією кримінального права, широко застосовуються кримінологією. Кримінологія вивчає злочинність як соціальне явище, з'ясовує причини, умови і динаміку злочинності в цілому та окремих груп злочинів. Кримінально-правові норми, терміни і поняття використовуються також криміналістикою. Криміналістика — це наука про спеціальні прийоми, методи і методики збирання, виявлення, фіксації і дослідження доказів, що застосо-15 вуються під час розкриття злочину, розшуку та розпізнання злочинців. У науці кримінального права та законодавчій діяльності використовуються також положення таких наук: психології, психіатрії, судової медицини (про свободу волі, осудність, психічні аномалії, фізіологічний стан людини, психологію неповнолітніх, критерії розмежування різних видів тілесних ушкоджень тощо).