Програма естетичного виховання дітей 2—7 років «Краса. Радість.Творчість» (2005)

Ця програма є цілісною, інтегрованою за всіма напрямами естетично­го виховання, заснована на різних видах мистецтва (музичного, зображу­вального, літературного, як класичного, так і народного, театрального) і реалізується різними засобами (природа, естетично розвивальне середовище, художньо-творча діяльність: музична, зображувальна, художньо-мовленнєва, театралізована), творами мистецтва (як класичного, так і народною). Дитина відчуває позитивні емоції, на основі яких і виника­ють більш глибокі почуття: радість, захоплення.

Програма спрямована на розвиток дитини, який автори розуміють як залучення до здорового способу життя внаслідок різнобічного виховання (розвиток різних рухів; зміцнення м'язів; розуміння дітьми зв'язку краси рухів з правильним виконанням фізичних вправ і таке інше). Велику увагу приділено сенсорному вихованню, розвитку сприйняття (зорового, слу­хового, тактильного, кінестетичного), перцептивних дій, збагаченню сен­сорного досвіду як основи пізнання тих властивостей предметів і явищ, які діти передаватимуть у своїй творчості.

Програма побудована на основі навчання, яке має розвивальний ха­рактер і спрямоване на естетичний, моральний та інтелектуальний розви­ток дітей. Програма є інтегрованою і передбачає взаємозв'язок і взаємо­проникнення різних видів мистецтва і художньо-творчої діяльності дітей.

Особлива увага в програмі звернена на такі принципи, як народність, культуровідповідність, взаємозв'язок естетичного виховання з інтелекту­альним і моральним, індивідуальний підхід, наступність в естетичному вихованні дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.

Програмовий зміст викладено за розділами: «Мистецтво в житті дити­ни», «Естетичне розвивальне середовище», «Краса природи», «Знайомство з архітектурою», «Література», «Зображувальна діяльність», «Музична діяльність», «Творчість».

Цікавими видаються розділи «Знайомство з архітектурою» та «Довкіл­ля і творчість». Особливості ознайомлення дітей дошкільного віку з мис­тецтвом архітектури на цей час не повністю розкриті в методичній літера­турі, і розділ буде, безперечно, корисний для вихователів дошкільних за­кладів. У розділі «Довкілля і творчість» акцент зроблено не лише на орга­нізації самостійної художньої діяльності, а й на розвиткові здатності до засвоєння і перетворення навколишнього простору.

Художньо-екологічна програма з образотворчого мистецтва

для дитячих дошкільних закладів та навчально-виховних комплексів

«Природа і художник» (2006)

Програма спрямована на формування цілісних уявлень про природу як живий організм і художню культуру як частину культури духовної, на залучення до світу мистецтв, загальнолюдських і національних цінностей через власну творчість дітей і засвоєння художнього досвіду минулого.

Відзначаючи, що унікальність рідної культури можна пізнати і відчути в порівнянні із загальнолюдськими цінностями, автори обґрунтовують основний принцип побудови програми — «діалог культур».

Програма розрахована на чотири роки (друга молодша, середня, стар­ша і підготовча до школи групи). Система художньо-творчих завдань має концентричний принцип побудови: кожний новий ступінь вбирає в себе основний зміст попередніх, розкриваючи його на новому рівні складності.

Особливістю програми є блоково-тематичне планування. Основні роз­діли групуються навколо однієї теми. Зміст кожного року грунтується на чотирьох тематичних блоках: «Світ природи», «Світ тварин», «Світ люди­ни», «Світ мистецтва». Авторами передбачена гнучкість у виборі тем за уподобанням вихователя.

Перший блок — «Світ природи». Зображення за допомогою найрізнома­нітніших художніх матеріалів (серед яких гуаш, акварель, вугілля, сангіна, соус, пластилін, туш, кольоровий папір тощо «одухотворених» образів неба, землі, дерев, трав, квітів, овочів, фруктів і таке інше). Знайомство з пейза­жем і натюрмортом, творами декоративно-ужиткового мистецтва тощо.

Другий блок— «Світ тварин». Зображення за допомогою різних художніх матеріалів одухотворених образів птахів, риб, ссавців, комах, диких і до­машніх тварин. У цьому блоці передбачено знайомство дітей з анімалі­стичним жанром.

Третій блок — «Світ людини». Зображення за допомогою різних художніх матеріалів одухотворених образів людей (члени сім'ї, люди різного віку і т. ін.), світу фантазії і захоплень людини, костюмів, транспорту, архітектури і таке інше. Знайомство з творчістю казкових ілюстраторів, а також художників, які працюють в портретному, побутовому та історичному жанрах.

Четвертий блок — «Світ мистецтва». Зображення за допомогою різних художніх матеріалів сюжетів на теми літературних, музичних і театраль­них творів. Знайомство з творами живописців, графіків, скульпторів, архітекторів, дизайнерів, роботами народних майстрів світового і вітчизняного мистецтва.

Система художньо-творчих завдань для кожної вікової групи розрахована на одне заняття на тиждень, але якщо педагог проводить два чи три заняття, то розширення програмового матеріалу здійснюється за рахунок виконання завдань за запропонованою темою різноманітними художніми техніками,

Розв'язуючи основні виховні завдання, педагог формує в дітях такі риси особистості, як уміння одухотворювати живу і неживу природу; здатність ідентифікувати себе з предметами твору; відчувати характер та мінливість природних явищ, виражати своє ставлення до них у пейзажних настроях; готовність емоційно переживати образну форму зразків образотворчого мистецтва та ін.

Серед завдань передбачено сприяння самореалізації дитини в різних видах художньої творчості, стимулювання прагнення бути оригінальною у виборі сюжету; використання адекватних засобів виразності (наприклад, колір, об'єм) для здійснення свого задуму.

Вирішення наступного завдання — навчання способів діяльності — орієнтує педагога на формування умінь і навичок, необхідних для здійснення творчих задумів у різних видах художньої діяльності: зображувальної (гуаш, акварель, пастель, воскові крейдочки, сангіна, вугілля, туш, перо, паличка, фломастери та ін.); конструктивної (пластилін, глина, білий, кольоровий папір, природні матеріали і т. ін.); декоративної (створення і прикрашання предметів декоративно-ужиткового значення та їхніх ескізів).

Розв'язання завдання — повідомити на доступному для дитини рівні знань про історію мистецтва, про способи формотворення різних національних культур, залучення до регіональної і світової художньої культури — передба­чає організацію навчально-виховного процесу за принципом «цікавого спілкування» з використанням евристичних методів викладання. При цьому є важливою готовність дітей прилучатися до діалогу з педагогом та ровесниками. Серед російських спеціалізованих програм є такі, що передбачають організацію додаткової освіти; серед них — «Програма художньо-естетич­ного циклу для дітей від трьох до семи років» з додаткової дошкільної освіти «Живий світ образів» (автори Р. Казакова, Л. Данильова, Н. Щербакова та ін.); «Програма з малювання, ліплення, аплікації з дітьми 4—7 років» (ав­тор Г. Швайко); «Програма малювання і ліплення» (автор О. Григор'єва).

Обґрунтовуючи необхідність створення різних комплексних і спеціалізованих програм, сучасні педагоги і психологи стверджують, що відмовилися від освіти, заснованої виключно на «підготовці дитини до школи». Головним завданням дошкільної освіти вважають створення умов для гармонійного розвитку дитини, розкриття її особистісних рис відповідно до потенційних можливостей, характерних для кожного вікового етапу.

Сьогодні кожний дошкільний навчальний заклад має право вибору програми виховання і навчання дітей. Це дає дошкільним працівникам великі можливості для творчості та пошуку найбільш оптимальних способів виховання дитини, зокрема її естетичного та художнього розвитку. Працюючи за сучасними програмами, вихователі мають можливість використовувати різні підходи до навчання дітей на заняттях з образотворчої діяльності: традиційні (набуття дитиною технічних умінь і навичок) і творчі (дорослий не навчає, а лише акцентує увагу дитини на відчуттях, емоціях, почуттях, інтегрує різні види дитячої діяльності, виявляє ініціативу щодо вигляду матеріалу, чергування тем, занять).

3.2. Варіативні програми навчання дітей образотворчої діяльності

(семінарське заняття)

План

Характеристика державних програм:

9. «Малятко». Програма виховання дітей дошкільного віку (1999)

10. «Дитина». Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років (2003)

Сучасні альтернативні програми

11. «Українське дошкілля ». Програма виховання дітей у дитячому садку (1991)

12. Програма «Крок за кроком в Україні» (2003)

13. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» (2008)

Парціальні (спеціалізовані) програми

14. «Ладки». Програма формування основ гуманістично спрямованої активності особистості в дошкільному віці (1992)

15. Програма естетичного виховання дітей 2—7 років «Краса. Радість.Творчість» (2005)

16. Художньо-екологічна програма з образотворчого мистецтва для дитячих дошкільних закладів та навчально-виховних комплексів «Природа і художник» (2006).

10. АгамирянЖ, С. Детская картинная галерея. — М., 1979. — 190 С.

11. Богатеева 3. А. Занятия аппликацией в детском саду. — М., 1987. - 224 с.

12. Взаимодействие и синтез искусств: [Сб.] / АН СССР; Редкол.: Д. Д. Благой и др. —Л.. 1978. - 269с.

13. Дружинин В. Н. Психология общих способностей. — СПб., 2000. — С. 96—104.

14. Игрушки и пособия для детского сада (оборудование педагогического процесса): /Сост. Л. Ф. Островская; Под ред. В. М. Изгаршевой. — М., 1982. —С. 69-92.

15. Казакова Т. Г. Изобразительная деятельность и художественное развитие дошкольников. - М., 1983. - 112 с.

16. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод, посіб. /Наук. ред. О. Л. Кононко. - К., 2003. - С. 21-22, 6*—70, 141-152.

17. Лебедева Л. Д. Практика арттерапии: подходы, диагностика, система занятий. — СПб., 2003.-256 с.

18. Лиштван 3. В. Конструирование. — М., 1980. — 159 с.

10. Неменский Б. М. Мудрость красоти; О проблемах эстетического воспитания . —М, 1987. - С. 81-109.

11. Папкратопа Т. II., Чумалова Т. В. Занятия и сценарии с злементами музейной педагогики для младших школьников. — М.. 2002. — 160 с.

12 Сакулина Н. /7. Рисование в дошкольном детстве. М., 1965. — 213 с.

13. Сенсомоторное развитие дошкольников на занятиях по изобразительному искусству. - М., 2001. - 224 с.

14. Типовий перелік обов'язкового обладнання, навчально-наочних посібників для за­нять художньою практикою та образотворчим мистецтвом //Дошк. виховання. —2002. -№ 11. - С. 28-31.