Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «я у світі» (2008)

Програма розкриває зміст базового рівня дошкільної освіти і спрямо­вана на повноцінний та гармонійний розвиток особистості дитини. Про­грама містить інваріантну складову змісту Базового компонента дошкіль­ної освіти; характеризує вікові особливості соціальної ситуації розвитку, провідної діяльності та новоутворень свідомості й особистості; диферен­ціює розвивальні, виховні і навчальні завдання; класифікує розвивальне середовище як єдність природного, предметного, соціального та середо­вища внутрішнього «Я» дитини, подає її вікові особливості; висвітлює спе­цифіку розвитку дошкільняти у різних соціальних інституціях; містить ви­моги до організації життєдіяльності дитини; пропонує вікові моделі базо­вих характеристик особистості; класифікує форми активності дошкіль­няти — фізичної, соціально-моральної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, художньої та креативної — за сферами життєдіяльності: «Природа», «Культура», «Люди», «Я сам», характеризує показники життє­вої компетентності дитини від народження до шести—семирічного віку.

Автори не виокремлюють середній дошкільний вік. Вони зазначають, що дошкільне дитинство — період, який охоплює молодший дошкільний (від З до 5 років) та старший дошкільний (від 5 до 6—7 років) вік.

У змістовій лінії «Художньо-естетичний розвиток» розкриваються вікові можливості дитини в образотворчій діяльності (починаючи з першого року життя), завдання розвитку, організація життєдіяльності, орієнтовна тема­тика занять (з другого року життя), орієнтовний перелік творів образо­творчого мистецтва для ознайомлення (починаючи з четвертого року жит­тя). Програмовий зміст цього розділу передбачає формування у дітей тех­нічних навичок роботи з різними художніми матеріалами. Разом з тим акцент у програмі перенесено з вузьких навчальних завдань на більш ши­рокі: естетичний та художній розвиток дітей засобами мистецтва, зокре­ма й українського декоративно-ужиткового, і краси навколишньої дійс­ності. У програмі подано показники компетентності, форми активності дитини за сферами життєдіяльності. Для дитини раннього віку не перед­бачено навчальних завдань з образотворчої діяльності, головне завдан­ня — її художньо-естетичний розвиток. Завдання художньо-естетичного розвитку дитини викладено за віковою градацією.

Принципово новим є те, що автори пропонують ознайомлення із зоб­ражувальними інструментами та матеріалами вже на першому році життя (гуашеві фарби, різнокольорові олівці, крейда, тонований та білий папір розміру А4, пензлі різних розмірів).

Програмові завдання з образотворчого мистецтва для молодшого до­шкільного віку передбачають навчальні завдання з декоративного, пред­метного, сюжетного малювання, аплікації, ліплення, конструювання. Відзначаючи необхідність розвитку практичної умілості, вправності дошкільняти в образотворчій діяльності, автори надають великого значен­ня організації пошукової діяльності дитини під час сприймання запропо­нованого дорослим матеріалу, самостійності у застосуванні набутих умінь у власній образотворчій діяльності дитини.

У старшому дошкільному віці (шостий, сьомий роки життя) при­діляється увага розвитку здібностей дитини до образотворчої діяльності. Передбачено формування умінь, пов'язаних з художньо-образним відоб­раженням предметів і явиш у різних видах образотворчої діяльності. Підкреслюється необхідність формування особистісної позиції під час сприйняття творів образотворчого мистецтва і в процесі образотворення; самостійного знаходження дітьми прийомів зображення за інтеграції видів образотворчої діяльності.

Для старшого дошкільного віку програмою передбачено збагачення змісту образотворчої діяльності через залучення дитини до декоративно­го дизайну, художнього оформлення побуту, оранжування з природних та штучних матеріалів. Відзначається, що виникнення вибіркового ставлен­ня старшого дошкільняти до різних видів образотворчої діяльності засвід­чує подальшу динаміку особистісного зростання дитини.

Викликає інтерес тематика занять з конструювання: «Карнавальний костюм», «Маска», «Книжечка для маленьких», «Ігрові атрибути» тощо.

Парціальні (спеціалізовані) програми

У 90-х роках XX ст почали з'являтися так звані парціальні (галузеві) про­грами виховання і навчання дітей дошкільного віку. На відміну від інших програм, які є комплексними, парціальні спрямовані на поглиблений розвиток особистості дошкільняти з певного напряму виховання. У Росії існує велика кількість спеціалізованих програм з художньо-творчого роз­витку дошкільнят. У нашій країні до парціальних можна зарахувати авторську програму Н. Дернович «Ладки», яка, на жаль, не одержала на­лежної підтримки і широкого впровадження у практику роботи дошкіль­них навчальних закладів.

«Ладки». Програма формування основ гуманістично спрямованої активності особистості в дошкільному віці (1992)

Програма пропонує систему роботи з формування гуманістично-спря­мованої активності особистості дошкільняти у процесі різноманітної діяль­ності. Ця програма загалом передбачає не спеціально організовані занят­тя, а лише різні види ігрової, пізнавально-мовленнєвої, рухової та іншої діяльності протягом усього дня в зручному і доцільному для організації місці. Програмовий матеріал згруповано у дві частини: «Виховання й роз­виток первинних потреб і формування матеріальної культури» та «Вихо­вання й розвиток вищих потреб і формування духовної культури». Особ­ливо цікавим у першій частині видається перший розділ, в якому серед інших розкриваються дуже важливі питання виховання культури спожи­вання, а в другому — завдання виховання культури пізнання, які не зна­йшли свого висвітлення в інших програмах.

У третьому розділі другої частини програми представлено завдання, зміст і діяльність з формування естетичної і художньо-творчої культури,

він охоплює художньо-мовленнєву культуру, зображувальну, музичну, те­атрально-ігрову. Відповідно кожний вид діяльності передбачає сприйнят­тя, емоційний відгук, відтворення і творчість. Великої уваги автор надає саме розвиткові дитячої творчості, відзначаючи, що не можна пригнічу­вати дитячих фантазій, опускати їх до рівня дорослого. Нехай діти у своїх каракулях, у летючих хмаринках бачать образи невідомих нам предметів. Н. Дернович підкреслює, що потрібно заохочувати кожний вияв дитячої фантазії, творчості, розкривати здібності, схильності дітей до певних видів діяльності і створювати умови для максимальної їх реалізації, зокрема і через роботу в гуртках за інтересами.

У програмі кожної вікової групи в кожному розділі представлено діяльність вихователя, виховні завдання і діяльність дітей.

Завдання з конструювання поміщені в розділ «Розвиток інтелектуаль­них потреб і виховання культури пізнання» і поєднані із завданнями щодо орієнтування у просторі й часі, навчання лічби, а також із розв'язанням завдань на кмітливість.

У розділі «Розвиток потреб у красі та відображенні своїх вражень і ви­ховання естетичної культури» автор, підкреслюючи важливість захоплен­ня, творчих виявів дітей у всіх видах художньої діяльності (логіці, конст­руюванні та ін.), відзначає необхідність опанування дітьми технічних прийомів для суто виконавської діяльності і для створення нового. У цьо­му розділі визначено також завдання з конструювання. Вони спрямовані на створення художнього образу, експериментування, тобто мають творче спрямування.

У п'ятому розділі другої частини програми «Розвиток потреб у ство­ренні, перетворенні світу, в праці для інших і виховання культури праці» передбачено завдання з ручної праці (для старшої і підготовчої груп). Руч­на праця передбачає роботу з папером і картоном, з природним матеріа­лом, декоративне плетіння та роботу з тканиною. Підкреслено необхідність застосування набутих навичок у практичній діяльності: для оформлення інтер'єрів, для ігор тощо.

Розглянемо кілька російських спеціалізованих (парціальних) програм з художньо-творчого розвитку дошкільнят, зокрема й інтегровані.