2 Вимоги до виконання пояснювальної записки

2.1 Обсяг пояснювальної записки

_{Обсяг пояснювальної записки повинен складати 70-90 аркушів рукописного або надрукованого через два інтервалу тексту, формат аркуша А4.}

_{Рекомендується дотримуватися такого співвідношення між розділами:}

• _{загальний - 25%;}

• _{розрахунковий - 25%;}

• _{спеціальний - 25%;}

• _{економічний - 15%;}

• _{техніка безпеки - 10%.}

_{В дипломних проектах , які містять експериментальну частину, обсяг пояснювальної записки може бути зменшений на 30%, а обсяг графічної частини - на 50%.}

2.2 Склад пояснювальної записки

_{Склад пояснювальної записки визначається завданням на дипломний проект і його направленням. Рекомендується такий склад пояснювальної записки:}

• _{титульний аркуш;}

• _{відомість проекта;}

• _{завдання на дипломний проект;}

• _{анотація українською мовою;}

• _{анотація іноземною мовою;}

• _зміст;

• _{перелік скорочень, символів і спеціальних термінів;}

• _вступ;

• _{загальний розділ;}

• _{розрахунковий розділ;}

• _{спеціальний розділ;}

• _{економічний розділ;}

• _{охорона праці, техніка безпеки та екологічні вимоги;}

• _{висновки;}

• _{література;}

• _{додатки.}

_{Крім того, пояснювальна записка може включати і інші розділи, залежно від теми і направлення дипломного проекта , а також з рекомендації керівника і консультантів дипломного проекта.}

1. _{Титульний аркуш пояснювальної записки готового дипломного проекта після заповнення підписується студентом-дипломником, керівником, консультантами. Прізвище рецензента на титульному аркуші не ставиться.}

_{2 .2.2 Завдання на дипломне проектування}

_{Завдання повинно включати назву, початкові дані і вимоги до проекту, перелік питань, які потрібно розробити, обсяг графічної частини проекту (з переліком обов’язкових креслень). У завданні вказуються прізвище консультантів з окремих розділів проекту. Завдання підписується студентом і керівником дипломного проекту.}

2.2.3 Анотація українською мовою

_{В анотації подаються короткі відомості про дипломний проект, які повинні бути достатніми для прийняття рішення про доцільність звертання до пояснювальної записки і креслень.}

_{Анотація повинна включати у себе відомості про обсяг пояснювальної записки.}

_{Текст анотації включає:}

_{- основну частину, в якій наводиться суть виконаного проекту і методи досліджень;}

_{- конкретні відомості, які розкривають зміст основної частини анотації (наприклад, технічні характеристики розробленого об’єкта);}

_{- короткі висновки щодо особливостей, ефективності, можливості і галузі використання отриманих результатів.}

_{Обсяг тексту анотації – одна сторінка.}

_{Не рекомендується застосовувати в анотації не загальноприйняті терміни і скорочення слів.}

_{2.2.4 Тескт анотації іноземною мовою аналогічний тексту анотації українською мовою.}

_{Іноземна мова (по можливості) вибирається основна, прийнята в Організації Об’єднаних Націй (наприклад, англійська, французька, арабська).}

_{2.2.5 У змісті послідовно перелічують заголовки розділів, підрозділів (параграфів), додатків і вказують номери сторінок, з яких вони починаються. Зміст включає всі заголовки, наявні у записці.}

_{Перелік скорочень, символів і спеціальних термінів, а також їх визначення (пояснення) включають у записку тільки у разі необхідності.}

_{2.2.6 Вступ}

_{Вступ – початок викладу змісту пояснювальної записки. Заголовком повинно бути слово “Вступ”, написане окремим рядком з великої букви.}

_{Вступ повинен коротко характеризувати сучасний стан проблеми, задачі, питання, які розробляються у дипломному проекті, а також мету роботи. У вступі доцільно обгрунтувати по суті необхідність проведення роботи, вказати галузь можливого використання розроблених виробів, запропонованих технічних рішень, висновків і рекомендацій.}

7. _{Аналітичний огляд існуючих рішень}

_{Виробниче проектування нового виробу, як правило, проводиться на базі прототипу, виробництво і експлуатація якого, дають розробникам частину інформації. Іншу інформацію дає вивчення літератури, аналіз математичних моделей на ЕОМ і випробування макетів пристроїв або його частин.}

_{Будь-який вид електронних пристроїв являє собою деяку множину різновидів, що виконують однакові функції, але мають відмінності або в структурі, або в схемній реалізації хоча б одного з функціональних елементів, що призводить до різних значень їх вихідних параметрів.}

_{Одні різновиди реалізовані, апробовані і описані в технічній літературі. Інші, внаслідок їх новизни, складності ще не реалізовані, і відомості про них містяться переважно в патентній літературі. Вивчення технічної патентної літератури дозволяє виявити нові рішення, застосування яких може підвищити якість нового виробу. Вивчення патентної літератури необхідно, крім того, для перевірки патентної чистоти нових рішень, отриманих при розробці виробів, і виявлення псевдовинаходів.}

_{При промисловому проектуванні робота над проектом починається з аналізу ТЗ. Розробники спочатку виявляють, аналізуючи ТЗ, що нового повинно бути в пристроях, чим воно буде відрізнятися від прототипу.}

_{Якщо ж розробники не знайомі з класом таких пристроїв, то вони просто будуть нездатні аналізувати ТЗ, а повинні будуть спочатку засісти за технічну літературу, потім вивчити технічну документацію на прототип. І лише підготувавшись, вони будуть здатні зайнятися аналізом ТЗ і пошуком шляхів задоволення потреб.}

_{Студент приступає до проектування один, з досить загальними уявленнями про засіб, проект якого йому належить розробити, і без досвіду проектування, тому він повинен використовувати одне доступне йому джерело інформації – технічну літературу. Вже на початку проектування необхідно синтезувати структурну схему засобу, яка може бути реалізована не лише одним способом. Якість структурної схеми, яка розуміється як міра її близькості до деякої невідомої оптимальної схеми, цілком визначається знаннями, досвідом і творчими завдатками розробника. Невдалий вибір структури потребує в подальшому її змінення, що пов’язано з витратами часу і засобів, в протилежному випадку буде підлягати оптимізації можливо далеко не оптимальна структура. Тому так важливо перед проектуванням розширити і поглибити свої знання про пристрій, що проектується.}

_{Починаючи роботу над проектом, необхідно підібрати літературу з теми проекта і по ній добре познайомитися з існуючими різновидами проектованого пристрою. Першим результатом вивчення літератури повинен бути огляд.}

_{Огляд являє собою короткий літературно оброблений конспект творів друку. Він повинен починатися вступом, в якому дано визначення пристрою даного виду, вказані області їх застосування і задачі, що вирішуються з їх допомогою. Огляд звичайно містить класифікацію пристроїв, стисле викладення принципів їх дій, особливості пристроїв і їх використання, переваг і недоліків. Як правило, в огляді наводять більш прості у виготовленні структурні і функціональні схеми, але в необхідних випадках викладення супроводжують фрагментами принципових схем і діаграмами.}

_{Серйозна робота над оглядом значно розширює гругозір і є запорукою успішного виконання проекта. Огляд входить в проект як істотна його частина. Середній об’єм огляду 6-8 с. Після написання огляду можна приступати до аналізу ТЗ і синтезу структурної схеми пристрою.}

8. _{Аналіз ТЗ і вибір структурної схеми}

_{Аналіз ТЗ – необхідний етап розробки будь-якого виробу. Він проводиться на початковій стадії проектування – при розробці технічної пропозиції.}

_{Мета аналізу полягає у розробці в основному структури пристрою. Рішення таких задач засновано на системно-структурному аналізі і синтезі, особливістю якого є те, що процес розчленування цілого на частини і з’єднання частин в єдине ціле відповідає дійсному розчленуванню того чи іншого об’єкту на окремі явища, якісно визначені сторони і властивості і дійсного природнього взаємозвязку цих сторін і властивостей. Тут аналіз ТЗ і синтез знаходяться в органічній єдності, відбуваються в один і той же час. Повнота синтезу визначається глибиною аналізу, яка залежить від ступеня розробки ТЗ.}

_{Структурні схеми (ГОСТ 2.702-75) розробляють при проектуванні пристрою на стадії аналізу ТЗ і синтезу структури пристрою. Розробка структурної схеми передує розробці схем інших видів (функціональної, принципової і др.). Структурна схема при синтезі концентрує в собі все найбільш важливе і істотне про склад, структуру і функції пристрою. Ця властивість структурної схеми обумовлена особливістю системного підходу до пристрою на етапі його системотехнічного проектування, при якому математична модель кожної функціональної частини пристрою відображає тільки основний аспект її функціонування, тобто відображає лише правило перетворення вхідних сигналів Х у вихідні У.}

_{На структурній схемі зображують у вигляді прямокутників всі основні структурні вузли пристрою і основні взаємозв’язки між ними. Другорядні для даного аспекту функціональні частини на структурних схемах звичайно не показують (наприклад, блоки живлення), а якщо показують, то лінії взаємозв’язку з основними функціональними частинами зображують пунктиром. Передбачається, що необхідним живленням основні функціональні частини будуть забезпечені. Але якщо об’єктом синтезу є сам блок живлення, то функціональні частини для його структурної схеми будуть, звичайно, основними частинами. Назви блоків пишуть літерами або абревіатурами. В останньому випадку необхідно на схемі привести розшифровку абревіатур.}

_{Структурна схема є першою моделлю електронного пристрою. Перевагою структурної схеми є те, що по ній можна швидко одержати уявлення про склад, структуру і виконувані ним функції (функціях), не відвертаючи уваги на схемну реалізацію його функціональних частин.}

_{Структурні схеми можуть мати ієрархію. Наприклад, в структурній схемі електронного комплексу ЕОМ являє собою функціональну частину. В структурній схеми ЕОМ функціональною частиною є, наприклад, модуль процесора. В свою чергу, структурна схема процесора має свої функціональні частини, наприклад, оперативний запам’ятовуючий пристрій і т. д.}

_{Для прикладу, на рисунку 1 дана структурна схема електронного годинника.}

Подільник частоти

Лічильник хвилинних імпульсів

Дешифратор

Дешифратор

Лічильнк годинних імпульсів

Задаючий генератор

Блок

індикації

_{Рисунок 1 - Схема електрична структурна електронного годинника}

_{2.2.9 Розробка функціональної схеми}

_{Графічна побудова функціональної схеми повинна давати найбільш наглядне уявлення про послідовність взаємодії функціональних частин пристрою. На лініях взаємозв’язку рекомендується стрілками вказувати напрям дії сигналів чи потоків енергії. Зауважимо, що на функціональних схемах лінія взаємозв’язку може позначати як одну лінію електричного зв’язку (два провідника), так і множину ліній електричного зв’язку (шина).}

_{На схемі повинні бути вказані найменування кожної функціональної частини, якщо для її позначення застосовано прямокутник, а не умовне графічне позначення. Найменування рекомендується вписувати в прямокутники. Якщо повні найменування в прямокутники не вміщується, в них вписують абревіатури найменувань, котрі пояснюють в таблиці, що розміщується на схемі.}

_{Якщо функціональних частин багато, замість найменувань можна присвоювати їм порядкові номера, зростаючи зверху вниз в напрямку зліва направо. Номера проставляють справа від зображення або над ним. Найменування функціональних частин вказують в таблиці, розміщеній на схемі. Звичайно, система позначень на схемі повинна бути єдина (найменування, абревіатури або порядкові номера).}

_{Допускається розміщувати на схемі пояснюючі надписи, діаграми або таблиці, визначаючі процеси у часі, а також вказувати параметри в характерних точках (величини струмів і напруг, математичні залежності і т. п.).}

_{Для прикладу на рисунку 2 приводиться функціональна схема електронного годинника.}

_{На схемі наведені дані, пояснюючі роботу годинника. По даній схемі принцип дії годинника можна зрозуміти за лічені хвилини, в той час, як по принциповій схемі, що містить 20 мікросхем серії К155 і 30 інших ЕРЕ, зрозуміти роботу годинника без докладного опису було б важко навіть для висококваліфікованого спеціаліста.}

T=1год

Т= 1 хв хвилини години

1 2 3 4 5 9

5 7

Т=1,2 с 0,1-9 год

0,10,20 год 0,1-9 хв

0,1-50 хв

_{Рисунок 2 - функціональна схема електронного годинника}

10. _{Вибір елементної бази}

_{Після розробки функціональної схеми з’являється можливість вибору елементної бази пристрою. В першу чергу необхідно вирішити, які функціональні частини можуть бути побудовані на інтегральних мікросхемах (ІМС), а які побудовані на дискретних ЕРЕ.}

_{Якщо яка-небудь функціональна частина або всі пристрої можуть бути побудовані на ІМС, то потрібно вибрати саме їх завдяки значним перевагам, які пов’язані з розробкою, виготовленням і експлуатацією мікроелектронної апаратури (МЕА).}

_{Можливі три типи елементної бази: ІМС, дискретні ЕРЕ, ІМС і дисктретні ЕРЕ. Практично будь-який пристрій , побудований на ІМС, має деяку кількість дискретних ЕРЕ. Але всі основні функції виконують ІМС, а дискретні ЕРЕ виконують допоміжні функції (фільтри в колах живлення, узгодження за допомогою потужних транзисторів, тиристорів або оптронів виходів пристроїв з навантаженнями і т. п.). На ІМС звичайно будують пристрої, що переробляють інформацію на низькому рівні напруги і потужності. Так, наприклад, електронний годинник, структурна схема якого приведена на рисунку 1, може бути повністю побудований на ІМС. Змішану елементну базу мають пристрої, вміщуючі як малопотужні, так і потужні функціональні елементи. Наприклад, змішану елементну базу мають підсилювачі, які містять каскади попереднього посилення напруги сигналу (ІМС) і потужні каскади (транзистори).}

_{На дискретних елементах створюють ЕП, які не можуть бути побудовані на ІМС за таких двох основних причин:}

_{а) значення деяких електричних параметрів не можуть бути одержані з використанням ІМС;}

_{б) промисловість не випускає ІМС даного функціонального призначення.}

_{Вибір елементної бази обгрунтовується розрахунком. Так, якщо кожний ЕРЕ характеризується сукупністю n показників (функціональні, матеріальні і др.), то ЕРЕ одного виду порівнюють зі значенням комплексного показника якості}

_{, (1)}

_{де  І – вагові коефіцієнти, що визначаються перевагою часткових показників;}

_{І – нормувані значення часткових показників.}

_{Електрорадіоелемент, який має найбільше значення комплексного показника якості, оптимальний з точки зору вимог, що пред’являються до нього в даному електронному пристрої.}

_{Ваговим коефіцієнтам дають цілочисленні значення (1, 10, 100 і т. д.), визначаючи тим самим перевагу того або іншого показника в сукупності всіх показників, які розглядаються. Якщо, наприклад, перевага надається використанню ЕРЕ з невеликою масою, то для цього показника встановлюють високе значення вагового коефіцієнта. Нормування значення кожного показника приводять звичайно до відносно максимального значення цього показника у порівнюваних ЕРЕ. Якщо порівняння ЕРЕ проводиться по частковому показнику, ріст значення якого понижує якість ЕРЕ, то в (1) підставляють величини, зворотні нормованим показникам.}

_{При проектуванні виникає задача вибору ЕРЕ з надзвичайно широкого їх асортименту. При промисловому проектуванні ця задача, дякуючи правовому обмеженню номенклатури ЕРЕ, що діє в галузі, на підприємстві або при розробці визначених видів КА, досвіду розробників не є складною.}

_{При курсовому проектуванні вибрати ЕРЕ з довідників непросто. В зв’язку з цим нижче приведені рекомендації з вибору основних типів ЕРЕ.}

_{Вважається, що стандартний ЕРЕ вибраний вірно, якщо номінальне значення його параметрів знаходяться в допустимих відношеннях (рівні, більше або менше) з розрахунковими значеннями цих параметрів, а умови експлуатації відповідають ТУ.}

_{Нижче приведені рекомендації з вибору елементної бази.}

11. _{Розробка принципової схеми}

_{Розробка принципової схеми виконується на схемотехнічному етапі проектування і представляє собою більш високий рівень синтезу електронних пристроїв, ніж рівень синтезу структурної і функціональної схем. В той час, як функціональна схема є сукупністю формальних моделей функціональних частин пристрою, принципова схема є сукупністю електричиних моделей цих частин. Щоб отримати формальну модель, наприклад, дільника частоти, достатньо зобразити прямокутник і написати в ньому “дільник частоти f/n”, щоб отримати електричну модель цього дільника, необхідно зобразити електричне коло (електричну схему), здатну виконувати цю функцію. Таким чином, принципова схема є іншою, менш абстрактною моделлю пристрою. Звичайно, вона значно повніше, ніж функціональна схема, відображає властивості пристрою, що розробляється.}

_{Принципова схема синтезується на основі функціональної схеми та аналізу вимог ТЗ, а також вимог, що висуваються розробником до кожного функціонального елемента. Ці вимоги розробник встановлює, виходячи з нормативно-технічних документів (ГОСТ, ОСТ, ТУ тощо), результатів різних експериментів і випробовувавнь, загальних конструкторських норм і правил з метою обмеження типізації і уніфікації виробу.}

_{Для деяких функціональних елементів такі вимоги можуть бути сформульовані лише після електричного розрахунку принципових схем інших функціональних частин. В результаті складається достатньо визначений алгоритм розробки принципової схеми і її розрахунку для кожного виду електронних пристроїв.}

_{Розробка принципової схеми функціонального елемента полягає у виборі однієї з відомих схем, найбільш повно відповідаючій сукупності техніко-економічних вимог при максимальній її простоті і надійності.}

_{Принципова схема слугує основою для розробки інших конструкторських документів, наприклад, схем з’єднань (монтажних) і креслень. Користуються ними для вивчення принципів роботи пристрою, а також при наладці, контролі і ремонті апаратури.}

_{Для швидкого знаходження нагадуваних в тексті елементів на схемі прийнята позиційна система їх нумерації (ГОСТ 2.702-75). По цій системі порядкові номери елементам схем слід присвоювати, починаючи з одиниці в межах кожного виду елементів (резистори, конденсатори, напівпровідникові прилади і т. д.), яким на схемі дано однакове літерне позначення, наприклад, R1,R2, R3; С1, С2, С3 і т. д. Порядкові номери присвоюють відповідно до послідовності розташування елементів на схемі зверху вниз в напрямку зліва направо.}

_{Позиційні позначення ставлять на схемі поруч з умовними графічними позначенями елемнтів з правого боку або над ними.}

_{Дані про елементи принципової схеми, одержані в результаті електричного розрахунку і вибору типономіналів елементів, записують в перелік елементів. Перелік виконують у вигляді таблиці (рисунок 3) або на аркуші ватмана з зображеням повної принципової схеми, або на аркушах формату А4 самостійним документом, який розміщують в пояснювальній записці.}

_{Зв’язок переліку з умовними графічними позначеннями елементів на схемі здійснюється через позиційне позначення елементів.}

_{Якщо перелік елементів розміщують на аркуші зі схемою, його розташовують, як правило, над основним надписом. Відстань між переліком елементів і основним надписом повинна бути не менше 12 мм. Продовження переліку елементів розміщують зліва від основного надпису, повторюючи заголовок в таблиці.}

_{Елементи в переліку записують групами в алфавітному порядку літерних позиційних позначень. Найменування елементів вказують в графі “Найменування” у вигляді загального заголовка групи (рисунок 3). В межах кожної групи елементи розташовуються по зростанню порядкових номерів.}

_{2.2.12 Розрахунковий розділ}

_{У цьому розділі описується розробка та розрахунки системотехнічних, схемотехнічних і програмних складових пристрою чи об’єкту, у тому числі з використанням ЕОМ.}

_{Розрахунковий розділ включає в себе теоретичне і логічне вирішення поставленого завдання, порівняльну оцінку різних варіантів його рішення за кількістю обладнання, складності, швидкодії, однорідності використаних матеріалів, потужності споживання, надійності, похибках, вірогідності отриманих результатів, економічності. У цьому розділі виконують синтез алгоритмів і мікропрограм, розробку функціональних програм, логічний аналіз і синтез, розрахунок критеріїв стійкості, розрахунок теплових режимів пристрою тощо. Визначаються і розраховуються основні характеристики об’єкта проектування.}

_{Рекомендується використовувати системи автоматизації проектування, конструювання, розрахунку основних параметрів об’єкта, моделювання його поведінки.}

_{Розробка алгоритмічної структури об’єкта повинна супроводжуватися описом схеми алгоритмів розв’язання задач. Отримані алгоритми потрібно перевірити на мінімум операцій і циклів.}

_{2.2.12.1 Розрахунок елементів принципової схеми}

_{Розрахунок елементів принципової схеми зводиться до розрахунку номіналів резисторів та конденсаторів, які входять до складу принципової схеми (тактові генератори, аналогові кола, дільники напруги тощо). Розрахунки виконуються за формулами, яки приводяться у відповідній літературі.}

_{2.2.12.2 Розрахунок потужності споживання , часових параметрів та надійності}

_{Розрахунок потужності споживання, часових параметрів та надійності можна виконати, користуючись методичними вказівками до курсового проекта з дисципліни «Прикладна теорія цифрових автоматів».}

_{2.2.12.3 Опис роботи принципової схеми}

_{В цьому пункті необхідно описати принцип дії розробленого пристрою за схемою електричною принциповою. Потрібно вказати на яких мікросхемах виконані функціональні вузли схеми ( наприклад, генератор тактових імпульсів виконаний на логічних елементах DD1.1-DD1.3, конденсаторі С3 та резисторі R7), а також шляхи проходження сигналів зі входу схеми на її вихід. Опис бажано супроводжувати відповідними часовими діаграмами, графіками, таблицями істинності.}

_{2.2.13 Інструкція з експлуатації}

_{В інструкції з експлуатації приводиться:}

• _{область використання розробленого пристрою;}

• _{схема включення пристрою в систему, у складі якої він експлуатується;}

• _{робочі та нормальні умови експлуатації пристрою;}

• _{порядок включення, підготовки до роботи та порядок роботи з пристроєм.}

_{При наявності відповідних вимог у завданні на дипломне проектування потрібно розробити заходи по забезпеченню експлуатації об’єкта у специфічних природних умовах – підвищеній вологості, великому перепаді робочих температур, при дії грибків, морської води, активних випаровувань, вібрацій, тряски і ударів тощо.}

_{2.2.14 Інструкція з технічного обслуговування та ремонту}

_{До складу інструкції з ТО та ремонту можуть входити такі пункти:}

• _{вібір та обгрунтування заходів з профілактичного та поточного ТО;}

• _{опис профілактичних заходів;}

• _{вибір контрольно-вимірювальних приладів;}

• _{методика пошуку та усунення несправностей;}

• _{таблиця можливих несправностей та способи їх усунення;}

15. _{Програмне забезпечення}

_{До програмних засобів, які можуть розроблятися в дипломному проекті, можна віднести такі:}

• _{програми ініціалізації програмованих ВІС (контролерів інтерфейсів, контролерів переривань, ПДП та інших);}

• _{тестові програми - контролюючі та діагностичні;}

• _{розрахункові програми, які підтверджують достовірність теоретичних розрахунків тих чи іншіх параметрів розробленого пристрою - надійності, потужності, швидкодії, похибок, економічних показників та інше;}

_{Розрахунки задач на ЕОМ повинні включати вибір методу рішення, оцінку похибок, алгоритм рішення, блок-схему програми, тексти програми; закінчуватится аналізом отриманих результатів. Необхідно вказувати конкретну ЕОМ, на якій виконувалися розрахунки. Тексти програм можна не включати у цей розділ, а включати у додатки до записки.}

_{Не рекомендується включати у записку одні тексти програм без матеріалів, вказаних у даному пункті.}

_{2.2.16 Економічний розділ}

_{Питання економіки і планування виробництва враховуються в усіх розділах проекту. У даному розділі розглядають питання відповідно до завдання, яке видається консультантом за даним розділом. Потрібно враховувати, що кожне технічне рішення повинно бути економічно обгрунтованим. Особливу увагу у цьому розділі потрібно приділяти питанням ефективності та якості. У деяких випадках розглядаються соціальні резерви виробництва.}

_{Економічний розділ може включати розрахунок собівартості та ціни виробу . Собівартість продукції є одним з найважливіших показників ефективності використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Розрахунок собівартості як комплексного показника діяльності підприємства потребує акумулювання знань майже з усіх розділів курсу “Економіка та планування виробництва”. Розрахунок здійснюється за умов одиничного виробництва. Собівартість визначається за статтями калькуляції.}

_{У статті “Сировина і матеріали” враховують витрати на всі матеріали, які необхідні для виготовлення виробу. Розрахунок витрат на сировину і матеріали здійснюється з норми витрат матеріалів на одиницю продукції та ціни за формулою}

_т

_{См =  Нмі * Цмі,}

_і=1

_{де т - кількість видів матеріалів;}

_{Нмі - норма витрат матеріала на один виріб в прийнятих одиницях виміру;}

_{Цмі - оптова ціна одиниці матеріалу.}

_{В статті “Покупні вироби і напівфабрикати” враховуються витрати, повязані з придбанням комплектуючих виробів і напівфабрикатів , що підлягають монтажу і обробці. Норма витрат комплектуючих виробів і напівфабрикатів на стадії проектування виробу приймається з перліку елементів на схему електричну принципову. Розрахунок вартості покупних виробів та напівфабрикатів виконується за формулою}

_m

_{Спв =  Ni  Ці ,}

_i=1

_{де m - кількість покупних виробів;}

_{Ni - кількість покупних віробів і-го типу;}

_{Ці - ціна і-го виробу (ціна договірна).}

_{В статті “Основна заробітна плата виробничих робітників” розраховують витрати на оплату праці робітників, які безпосередньо зайняті виготовленням основної продукції.}

_{Стаття “Додаткова заробітна плата виробничих робітників “ враховує такі види виплат: оплата чергових і додаткових відпусток, компенсація за невикористану відпустку, оплата пільгових годин підліткам, оплата перерв у роботі годуючим матерям , оплата часу, повязана з виконанням суспільних обовязків. Вона обчислюється у відсотках до основної.}

_{Стаття “Відрахування на соціальні потреби” складає 42.5 % від суми основної і додаткової зарплат виробничих робітників .}

_{Стаття “Утримання та експлуатація машин та устаткування” є комплексною і охоплює такі витрати як амортизаційні відрахування по машинах і устаткуванню, пальне для приведення їх у дію, стиснуте повітря, технологічний інструмент, ремонт, оплата праці з відповідними відрахуваннями на соціальні потреби робітників, які обслуговують машини.}

_{Стаття “Цехові (загальновиробничі) витрати” включає в себе заробітну плату цехового персоналу, амортизацію будівель, споруд цеха, витрати на поточний ремонт будівель, інвентаря.}

_{В статтю “Загальногосподарські витрати” входять витрати, повязані з організацією виробництва в цілому і його управлінням, заробітна плата заводоуправління, витрати на підготовку і навчання робочих кадрів, організація охорони підприємства, податкі, збори та інше.}

_{Виробнича собівартість розраховується як сума всіх витрат.}

_{Стаття “Позавиробничі витрати” включає витрати підприємства на маркетинг.}

_{Повна собівартість визначається як сума виробничої собівартості і позавиробничих витрат.}

17. _{Охорона праці}

_{Питання охорони праці та техніки безпеки враховуються в усіх розділах проекту. У даному розділі розглядаються питання з електробезпеки, пожежної безпеки при виготовленні, експлуатації, технічному обслуговуванні та ремонті розробленого засобу відповідно до завдання на дипломне проектування; доцільно також приділити увагу питанням екології та охорони навколишнього середовища.}

18. _{Висновки}

_{Заголовок цього розділу – слово “Висновки” надруковане окремим рядком з великої букви. Йому порядковий номер не присвоюється.}

_{Цей розділ повинен включати у себе оцінку результатів дипломного проекту, у тому числі їх відповідність вимогам завдання на дипломне проектування.}

_{У розділі наводиться коротка викладка показників, отриманих при розробці проекту; вказуються напрями подальшої роботи над темою проекту або мотивується недоцільність продовження роботи; вказуються статті, авторські свідоцтва (заявки), доповіді і повідомлення, опубліковані, підготовлені до друку і прочитані у процесі роботи над дипломним проектом.}

_{У висновках студент вказує, яку частину роботи він виконав самостійно і які нові завдання розв’язані ним у процесі проектування.}

19. _{Список літератури}

_{У список літератури включають усі джерела, використані студентом під час виконання проекту.}

_{Список літератури складають в алфавітному порядку або за порядком використання літератури у пояснювальній записці.}

_{У тексті записки повинна вказуватися вся література, що включена до списку.}

_{Списку літератури (допускається назва заголовку “Література”) не присвоюється порядковий номер.}

_{2.2.20 Додатки}

_{У додатки рекомендується включати допоміжний матеріал, який робить громіздкою основну частину пояснювальної записки.}

_{Допоміжними матеріалами вважаються:}

• _{проміжні математичні виклади і розрахунки;}

• _{таблиці допоміжних цифрових даних;}

• _{опис апаратури і приладів, що використані під час проведення кспериментів, вимірювань та випробувань;}

• _{тексти програм, результати розрахунків на ЕОМ;}

• _{ілюстрації допоміжного характеру;}

• _{інструкції, методики, розроблені у процесі виконання дипломного проекту;}

• _{описи окремих технічних рішень, розробка яких не обумовлена завданням на дипломне проектування.}