Група: фф-281

П.І.Б.: Литвиненко Євгенія Геннадіївна

Тема дипломного проекту:

«Проектний розрахунок ергономічних параметрів заданого робочого місця (наприклад, з використанням пк)».

3. Проектний розрахунок ергономічних параметрів заданого робочого місця (наприклад, з використанням пк)

3.1. Охорона праці

Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на організм людини і, як наслідок, зниження виробничого травматизму та професійних захворювань.

Верховна Рада України 14 жовтня 1992 року ухвалила Закон «Про охорону праці», який має велике соціально-економічне значення, оскільки стосується життєвих інтересів майже 30 мільйонів громадян України. Науково-технічний прогрес поряд з благами приніс людству, на жаль, і численні лиха. Людина — творець науково-технічного прогресу — стала його заручником. Так, щорічно в Україні у процесі суспільного виробництва травмується майже 35 тис. осіб, з них близько 1,4 тис. гине. На підприємствах 40 % робітників працює в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам та нормативно-правовим актам про охорону праці.

В Законі України "Про охорону праці" в ст. 1дано поняття охорони праці: "Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі роботи" [9].

Є і ряд інших нормативних документів, які регламентують правові засади охорони праці, а саме: Типове положення про службу охорони праці; Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (Постанова КМУ № 1112 від 25 серпня 2004 року); Положення про розробку інструкцій з охорони праці; Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (Постанова Кабінету Міністрів України N 442 від 01.09.1992 року) та інші.

Мета розділу – поліпшення умов праці працівників, попередження виробничого травматизму, профзахворювань, пожеж, аварій та ін. на виробничих дільницях, технологічному обладнанні, при розрахунку ергономічних параметрів робочого місця.

3.1.1. Аналіз будівельно-планувальних особливостей базового об’єкту

Виробничі приміщення повинні бути зручні для роботи і відповідати вимогам техніки безпеки. В даному випадку проводиться аналіз адміністративного приміщення (вчительська). Площа кімнати становить 48 м². Довжина – 8 м, ширина – 6 м. Висота приміщення 3 м. У кімнаті є 3 великих вікна, тому вона повністю забезпечена природнім освітленням. Приміщення просторе, чисте, світле, вільне від зайвих меблів.

У кімнаті знаходяться 8 персональних столів, один стіл з комп’ютером, шафа з паперами.

Розрахуємо максимальну кількість робочих місць та порівняємо з фактичним станом. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України площа робочого місця повинна бути не менше 6 м² [11]. Один із столів займає комп’ютер, тому на робочі зони залишається 42 м². У даному приміщенні повинно бути ; місць. Максимальна кількість місць – 7.

Насправді у приміщенні розташовано 8 робочих місць, що не відповідає гігієнічно-санітарним нормам.

3.1.2. Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих чинників

Шкідливий виробничий чинник – виробничий,фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я зниження працездатності працівника.

Небезпечний виробничий чинник — виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника. Відповідно до ПХТ 12.0.003-74 небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих чинників належать: рухомі машини та механізми; пересувні частини виробничого устаткування; підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони; підвищена чи знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів чи повітря робочої зони; підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючих випромінювань, статичної електрики, електромагнітних випромінювань, ультрафіолетової чи інфрачервоної радіації; підвищені чи знижені барометричний тиск, вологість, іонізація та рухомість повітря; небезпечне значення напруги в електричному колі; підвищена напруженість електричного чи магнітного полів; відсутність чи нестача природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; пряме та відбите випромінювання, що створює засліплюючу дію.

До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні такі, що впливають на репродуктивну функцію.

До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроскопічні гриби та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини та тварини).

До психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).

За характером дії на людину негативні чинники поділяються на активні, пасивно-активні та пасивні.

До активних факторів належать ті, які можуть діяти на людину через різні види енергії. До пасивно-активної групи належать фактори, які проявляються внаслідок дії самої людини (гострі нерухомі предмети, малий коефіцієнт тертя і нерівності поверхонь, а також уклони і підйоми). До групи пасивних факторів належать ті, які проявляються опосередковано (корозія матеріалів, накип, недостатня міцність конструкцій, підвищені навантаження на механізми і машини та ін. Формою прояву цих факторів є руйнування, вибухи, аварії).