8.Засади кримінального провадження: поняття і класифікація.

Взагалі, термін “принцип” у тлумачних словниках визначається як основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму, або як науковий або етичний початок, підстава, правило, основа, від якого не відступають.

Що стосується принципів у кримінально-процесуальному праві, то слід сказати, що такий термін не закріплено ні в Конституції України, ні в інших нормативно-правових актах держави. Більш того у науковій літературі й досі немає єдиної точки зору ні щодо самого визначення принципів, ні щодо їх кількості та системи.

За для того, щоб те або інше положення можна було визнати принципом кримінально-процесуального права воно повинно відповідати деяким властивостям. До основних властивостей, що належать усім принципам кримінального процесу слід віднести:

1.      принципи — засновані на моралі панівні ідеї, що превалюють у державі та є наслідком соціальної орієнтації суспільства у сфері кримінального судочинства;

2.      принципи завжди повинні бути закріплені у правових нормах;

3.      принципи — основні положення, на яких, як на фундаменті побудовані інші елементи кримінально-процесуального права, а не навпаки;

4.      принципи діють у всіх або у декількох стадіях кримінально-процесуального права і обов'язково у вирішальній її стадії — стадії судового розгляду кримінальної справи;

5.      принципи не повинні протирічити один одному;

6.      порушення приписів принципів тягне за собою скасування неправомірно прийнятого рішення та як слідство до відповідного покарання винної особи, що у свою чергу надає принципам властивість вимогливості, тобто обов'язковості до виконання.

Засновуючись на перелічених властивостях принципів кримінально-процесуального права можна сформулювати й їх визначення.

Принципи кримінально-процесуального права — закріплені у правових нормах основоположні ідеї у сфері кримінального судочинства, які зумовлюють основні властивості кримінального процесу, визначають дiяльність органiв та посадових осiб, якi ведуть кримiнальний процес, та сприяють додержанню прав і законних інтересів осіб, які до нього залучені.

Значення принципів кримінально-процесуального права полягає в тому, що вони:

1.      обов’язкові до виконання будь-якою посадовою особою, яка веде кримінальний процес, не залежно від займаною нею посадою;

2.      обов’язкові к дотриманню громадянами, іншими посадовими особами та державними органами, які покликані дотримуватись та виконувати існуюче законодавство;

3.      сприяють тлумаченню окремих кримінально-правових норм;

4.      сприяють подальшому розвитку та вдосконаленню правових норм, які регулють цю діяльність;

5.      сприяють додержанню прав і законних інтересів осіб, які залучаються до кримінального судочинства;

6.      як результат сприяють винесенню справедливого рішення по кримінальній справі.

Усі принципи кримінально-процесуального права рівнозначні та відносно самостійні, але в цілому вони складають єдину систему.

Існує декілька підстав, за якими проводять класифікацію принципів:

1.      за поширенням у галузях права:

а) загальноправові принципи — діють у всіх галузях права:

      законність;

      принцип забезпечення права людини на свободу та особисту недоторканність;

      принцип забезпечення недоторканності житла;

      принцип таємниці спілкування;

      принцип мови, якою здійснюється кримінальне провадження;

      принцип поваги честі та гідності особи, невтручання в її особисте та сімейне життя;

      принцип гласності і відкритості судового провадження та його повне фіксування технічними заходами;

б) міжгалузеві принципи - діють у декількох галузях права:

      принцип змагальності;

      принцип диспозитивності;

в) галузеві принципи — діють тільки у кримінально-процесуальному праві.

      принцип публічності;

      принцип презумпції невинуватості;

      принцип забезпечення права на захист.

2. за юридичною силою нормативних актів, якими ці принципи закріплені:

а) міжнародно-правові принципи — закріплені у міжнародно-правових актах та договорах:

      дотримання загально-визначених прав та свобод людини та громадянина;

      взаємна допомога по кримінальних справах;

б) конституційні принципи — закріплені у Конституції України, переважно у статті 129:

      законність ;

      рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом;

      повага до честі і гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя;

      право людини на свободу і особисту недоторканність;

      недоторканність житла;

      таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції;

      презумпція невинуватості;

      забезпечення всім особам, які беруть участь у справі, права на захист їхніх законних інтересів;

      забезпечення підозрюваному, обвинуваченому та підсудному права на захист;

      свобода від обов’язку самовикриття, викриття членів сім’ї чи близьких родичів;

      здійснення правосуддя виключно судами;

      незалежність і недоторканність суддів, підкорення їх лише закону;

      здійснення судочинства державною мовою;

      змагальність судового розгляду;

      підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

      гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

      забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень;

      обов’язковість рішень суду;

      встановлення об’єктивної істини;

в) спеціальні принципи — закріплені у інших нормативно-правових актах, переважно у КПК України:

      публічність;

      безпосередність дослідження доказів;

      вільну оцінку доказів;

      усність процесу;