Тема ііі. Розвиток економічного мислення та поведінки як мета економічної освіти

1. Поняття „економічне мислення”.

2. Необхідність розвитку економічного мислення.

3. Економічне мислення та поведінка.

4. Концепції сучасного економічного мислення.

5. Виховна функція економічної освіти.

Економічне мислення — явище суб’єктивного порядку, безпосередньо пов’язане з економічним життям суспільства як його органічна частина. З одного боку, економічне мислення є процесом відтворення людською свідомістю, у визначеній логічній послідовності, економічних взаємин із відповідними їм економічними законами. З іншого ж — це процес осмислення і переосмис­лення, засвоєння людьми нагромаджених суспільством економіч­них знань. Економічну свідомість при цьому можна розуміти як наслідок відтворення суб’єктами господарювання економічних умов життя у вигляді економічних ідей, поглядів, теорії, концепцій, що визначають суспільну стратифікацію і виражають своє ставлення до економічної діяльності в кожен конкретний історичний момент.

У першому наближенні економічне мислення можна визначити як відображення в економічній свідомості явищ і процесів економічного життя й формування адекватних практичних дій, спрямованих на його перетворення. Економічне мислення виникає в процесі безупинної взаємодії об’єктів і суб’єктів економічного життя, а економічна дійсність — органічне переплетення взаємодії системи об’єктів і системи суб’єктів.

Важливою метою економічної освіти можна вважати формування економічного мислення, а її результатом — економічно обґрунтовану практичну діяльність громадян України.

У цій темі варто наголосити, що процес викладання економіки передбачає не лише передання певних знань, умінь та навичок, а й формування певних якостей особистості, необхідних для ефективної економічної діяльності.

Це відбувається шляхом реалізації виховних функцій економічної освіти. Дуже важливо, щоб людина від механічного накопичення економічної інформації перейшла до глибокого розуміння, усвідомлення важливих закономірностей економічного життя, щоб вони почали визначати модель її економічної поведінки. Для цього методику викладання економіки треба поповнити методичними прийомами розв’язання економічних завдань, сучасними методиками прийняття економічних рішень, застосуванням оригінальних прийомів активізації творчого мислення.

Коли викладач, який має власний світогляд, економічне мислення та поведінку, оволодіє методами економічного виховання, він зможе сформувати це у тих, кого він навчає, для кого він має бути носієм економічної культури.

Необхідність розвитку економічного мислення.

Однак частіше за все поняття «професійне мислення» застосовується в обох смислах. Так, прийнято говорити про «технічне мислення» інженера, техніка, робітника, про «художнє мислення» працівників мистецтва, про «економічне мислення» працівників економічної сфери. Інтуїтивно маються на увазі особливості мислення фахівця, які дозволяють йому успішно виконувати свою професійну діяльність: швидко, точно та оригінально вирішувати як ординарні, так і неординарні задачі в певній професійної галузі.

Сучасні дослідники розумової діяльності (О. Брушлинський, Я. Пономарьов, О. Тихомиров та ін.) приділяють увагу умовам виникнення нових потреб, мотивів, цілей і способів діяльності, що відповідають творчій природі людської діяльності.

значення мислення при підготовці фахівця до практичної діяльності досить велике. Набуті знання не можуть бути зафіксовані без розумових дій. Розвиток мислення має велике значення у формуванні особистості майбутнього економіста. Недоліки розумової діяльності стримують орієнтацію особистості не лише в навколишньому середовищі, а й у різних ситуаціях. Розуміти людей, творити науку можна завдяки мисленню.

Відомо, що мислення людини характеризується чіткою спрямованістю самого процесу на сприйняття й розв'язання задачі. Це забезпечується постановкою питання, в якому формується сама задача. Від чіткості постановки питання залежить не лише чіткість задачі, а й цілеспрямованість самого процесу мислення. Водночас конкретизація задачі забезпечує активізацію знань і використання їх у нових умовах.