Питання з страхування

1. Вимоги законодавства України до страхових посередників.

2. Класифікація страхових послуг за економічною ознакою.

3. Класифікація страхових послуг за юридичною ознакою.

4. Колективне страхування громадян від нещасних випадків.

5. Основні умови стандартного полісу змішаного страхування життя.

6. Особливості оподаткування страхових послуг.

7. Поняття автотранспортного страхування. Види страхування.

8. Порядок виплати страхового відшкодування.

9. Порядок укладення договору страхування. Права і обов’язки сторін страхової угоди.

10. Права та обов’язки страхових посередників.

11. Розвиток системи автотранспортного страхування. Сучасний стан автотранспортного страхування в Україні.

12. Страхова послуга як специфічний товар, ознаки, що характеризують страхову послугу.

13. Страхова угода, її сутність та необхідність.

14. Страхові агенти та їх функції. Система генеральних агентств.

15. Страхові резерви та їх структура.

16. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.

17. Страхування автотранспортних засобів та основні умови його проведення.

18. Страхування пенсій: необхідність, сутність.

19. Страхування туристів від нещасних випадків.

20. Сутність страхування життя та його законодавче регулювання.

21. Сутність та необхідність страхування від нещасних випадків

22. Умови забезпечення платоспроможності страховика.

23. Характеристика галузі майнового страхування.

24. Характеристика галузі особистого страхування.

25. Характеристика галузі страхування відповідальності.

1. Вимоги законодавства України до страхових посередників

Страховий посередник — одна із трьох головних дійових осіб на страховому ринку поряд зі страхувальником і страховиком. Страховики можуть здійснювати страхову діяльність через страхових посередників (страхових агентів і страхових брокерів).

Страхова індустрія використовує різні типи посередників та їх комбінації. Посередницькі функції можуть виконувати: персонал страхових компаній, агенти, брокери, банки, туристичні агентства, відділення зв'язку, агентства нерухомості, автосалони тощо.

Страхові агенти — громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика та виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування). Страхові агенти є представниками страховика і діють у його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору із страховиком.

Страхові брокери — громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика.

У разі коли договір страхування укладається при посередництві страхового агента, суб'єкти цивільно-правових відносин повинні дотримуватися таких вимог:

• страховий агент, що отримує страхові платежі від страхувальників, зобов'язаний перерахувати ці кошти на рахунок страховика протягом двох робочих днів після отримання відповідних страхових платежів, а також оформити договір страхування не пізніше одного робочого дня з моменту отримання страхового платежу;

• страховий агент зобов'язаний щодекадно подавати страховику відомості про укладені договори страхування та розміри отриманих платежів;

• у разі несвоєчасного перерахування страховим агентом страхових платежів або порушення ним терміну оформлення договорів страхування без поважних причин страховик зобов'язаний призупинити дію агентської угоди не менше ніж на три місяці.

Неналежний контроль страховика за діяльністю його страхових агентів кваліфікується як порушення страхового законодавства. Під час провадження страхової посередницької діяльності страховий брокер зобов'язаний:

• забезпечити укладення договору страхування на найбільш вигідних для страхувальника умовах відповідно до брокерської угоди із страховиком, який має стійке фінансове становище;

• володіти інформацією, необхідною для укладення договору страхування на умовах страхувальника, в тому числі про наявність у страховика ліцензії на здійснення відповідного виду страхування, розміри страхових тарифів та умови страхування, які пропонуються страховиком, рівень його платоспроможності, а також надавати цю інформацію страхувальнику на його прохання.

З розвитком та поглибленням відносин на страховому ринку України роль страхових посередників зростатиме, що піде на користь як страхувальникам, так і страховикам. При цьому забезпечуватиметься постійне поліпшення якості страхових продуктів за рахунок налагодження тісніших взаємостосунків страхових посередників і страхувальників.