
- •Предмет трудового права.
- •Метод трудового права.
- •Трудове право в системі національного права.
- •Система трудового права.
- •Система законодавства про працю.
- •Індивідуальне трудове правовідношення.
- •Правовідносини, пов'язані з трудовими.
- •Працівник як суб'єкт трудового права.
- •Власник як суб'єкт трудового права.
- •Наука трудового права.
- •Принципи трудового права.
- •Міжнародне трудове право.
- •Законодавство України про зайнятість населення.
- •Правовий статус безробітного.
- •Поняття трудового договору.
- •Контракт як різновид трудового договору.
- •Трудовий договір про роботу за сумісництвом.
- •Термінові трудові договори.
- •Трудові договори з працівниками про тимчасову і сезонну роботу.
- •Переміщення працівників.
- •Зміна істотних умов праці.
- •Істотні умови праці
- •Переведення на іншу роботу. Переведення працівників на іншу постійну роботу
- •Переведення працівників на іншу тимчасову роботу
- •Співвідношення понять «припинення трудового договору», «звільнення з роботи», «розірвання трудового договору».
- •Розірвання трудового договору за ініціативою працівника.
- •Розірвання трудового договору за ініціативою вибіркового органу первинної профспілкової організації підприємства, установи, організації.
- •Усунення від роботи.
- •Класифікація підстав припинення трудового договору.
- •Розірвання трудового договору за ініціативою власника як дисциплінарне стягнення.
- •Розірвання трудового договору у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.
- •Розірвання трудового договору у зв'язку з невідповідністю працівника виконуваній роботі.
- •Розірвання трудового договору у зв'язку з втратою довіри і здійсненням працівником аморального вчинку.
- •Узгодження звільнення з профкомом і іншими суб'єктами.
- •Трудові книжки.
- •Порядок прийому на роботу.
- •Порядок звільнення працівника.
- •Вихідна допомога.
- •Підстави припинення державної служби.
- •Інститут робочого часу в трудовому праві.
- •Правове регулювання тривалості робочого часу.
- •Правове регулювання режиму робочого часу.
- •Робота понад норму робочого часу.
- •Поняття і види часу відпочинку.
- •Щорічні відпустки: види і тривалість.
- •Числення стажу, що дає право на щорічні відпустки.
- •Соціальні відпустки.
- •Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням.
- •Класифікація відпусток.
- •Порядок представлення відпусток.
- •Оплата відпусток. Компенсація за невикористану відпустку.
- •Відпустки без збереження заробітної платні.
- •Загальна характеристика інституту заробітної платні.
- •Співвідношення понять «заробітна платня», «гарантійні виплати», «компенсації».
- •Державне регулювання заробітної платні.
- •Тарифна система оплати праці.
- •Договірне регулювання заробітної платні.
- •Форми і системи заробітної платні.
- •Нормування праці.
- •Утримання із заробітної платні.
- •Гарантійні виплати по трудовому праву.
- •Компенсації по трудовому праву.
Загальна характеристика інституту заробітної платні.
Правове поняття "оплата праці" є складовою частиною змісту трудових правовідносин. За вітчизняним законодавством (ст. 1 Закону України "Про оплату праці") заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівнику за виконану ним роботу.
Для заробітної плати як правової категорії характерними є певні ознаки. Передусім, вона є винагородою за виконання працівником трудових обов'язків. Розмір її залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його роботи та господарської діяльності підприємства.
Заробітна плата — це винагорода, розмір якої визначається за наперед встановленими нормами і розцінками.
І нарешті, заробітна плата — це винагорода, що має гарантований характер.Заробітна плата має регулярно виплачуватися у строки, встановлені у колективному договорі. Розмір її не може бути нижчим за мінімальний розмір оплати праці, визначений законом.
Розрізняють основну, додаткову заробітну плату та інші заохочувальні і компенсаційні виплати.
Стаття 2 Закону "Про оплату праці" визначає основну заробітну плату як винагороду за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді відрядних розцінок, тарифних ставок або посадових окладів.
Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад встановлені законодавством, колективним чи трудовим договором норми праці за трудові успіхи та винахідливість, а також за роботу в особливих умовах праці.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати встановлюються у формі винагороди за підсумками роботи за рік, премій за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства або які виплачуються понадвстановлені норми. До них належать: оплата простоїв не з вини працівника; надбавки і доплати, які не передбачені законодавством; винагорода за підсумками роботи за рік; одноразові заохочення; матеріальна допомога; суми наданих підприємством трудових і соціальних пільг; інші компенсаційні виплати.
Поділ заробітної плати на 3 частини як це визначено Законом "Про оплату праці" суперечить певною мірою природі заробітної плати. Якщо розглядати її як винагороду за виконання працівником трудової функції, то до зарплати не повинні включатись одноразові та компенсаційні виплати.
Джерелами виплати заробітної плати для підприємств є частина доходу, для установ та організацій, які фінансуються з бюджету — кошти відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності.
Співвідношення понять «заробітна платня», «гарантійні виплати», «компенсації».
Заробітна плата — винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Сутність заробітної плати проявляється в її функціях, до яких насамперед належать: відтворювальна, стимулююча, регулююча та розподільна. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації. Максимальним розміром зарплата не обмежується.
Компенсаційні виплати — це відшкодування витрат, понесених працівником у зв'язку з виконанням трудових обов'язків. Відповідно до чинного законодавства до них належать:
• компенсація витрат, що пов'язані з відрядженням (ст. 121);
• компенсація за зношування інструментів, які належать
працівнику (ст. 125);
• компенсації при переїзді на роботу до іншої місцевості
(ст. 120 КЗпП).
Гарантійні виплати - це суми, що зберігають працівнику заробітну плату (повністю або частково) за час, коли він з поважних причин, передбачених законом, звільняється від виконання трудових обов'язків і за ним зберігається місце роботи.
Гарантійні доплати - це суми, які виплачуються понад заробітну плату працівникові при скороченні робочого часу або переведенні на іншу роботу у встановлених законом випадках. Ці виплати не є заробітною платою, але тісно з нею пов'язані: 1) здійснюються з фонду оплати праці; 2) розмір їх, як правило, порівнюється з тими самими показниками, що і заробітна плата.