
- •Предмет трудового права.
- •Метод трудового права.
- •Трудове право в системі національного права.
- •Система трудового права.
- •Система законодавства про працю.
- •Індивідуальне трудове правовідношення.
- •Правовідносини, пов'язані з трудовими.
- •Працівник як суб'єкт трудового права.
- •Власник як суб'єкт трудового права.
- •Наука трудового права.
- •Принципи трудового права.
- •Міжнародне трудове право.
- •Законодавство України про зайнятість населення.
- •Правовий статус безробітного.
- •Поняття трудового договору.
- •Контракт як різновид трудового договору.
- •Трудовий договір про роботу за сумісництвом.
- •Термінові трудові договори.
- •Трудові договори з працівниками про тимчасову і сезонну роботу.
- •Переміщення працівників.
- •Зміна істотних умов праці.
- •Істотні умови праці
- •Переведення на іншу роботу. Переведення працівників на іншу постійну роботу
- •Переведення працівників на іншу тимчасову роботу
- •Співвідношення понять «припинення трудового договору», «звільнення з роботи», «розірвання трудового договору».
- •Розірвання трудового договору за ініціативою працівника.
- •Розірвання трудового договору за ініціативою вибіркового органу первинної профспілкової організації підприємства, установи, організації.
- •Усунення від роботи.
- •Класифікація підстав припинення трудового договору.
- •Розірвання трудового договору за ініціативою власника як дисциплінарне стягнення.
- •Розірвання трудового договору у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.
- •Розірвання трудового договору у зв'язку з невідповідністю працівника виконуваній роботі.
- •Розірвання трудового договору у зв'язку з втратою довіри і здійсненням працівником аморального вчинку.
- •Узгодження звільнення з профкомом і іншими суб'єктами.
- •Трудові книжки.
- •Порядок прийому на роботу.
- •Порядок звільнення працівника.
- •Вихідна допомога.
- •Підстави припинення державної служби.
- •Інститут робочого часу в трудовому праві.
- •Правове регулювання тривалості робочого часу.
- •Правове регулювання режиму робочого часу.
- •Робота понад норму робочого часу.
- •Поняття і види часу відпочинку.
- •Щорічні відпустки: види і тривалість.
- •Числення стажу, що дає право на щорічні відпустки.
- •Соціальні відпустки.
- •Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням.
- •Класифікація відпусток.
- •Порядок представлення відпусток.
- •Оплата відпусток. Компенсація за невикористану відпустку.
- •Відпустки без збереження заробітної платні.
- •Загальна характеристика інституту заробітної платні.
- •Співвідношення понять «заробітна платня», «гарантійні виплати», «компенсації».
- •Державне регулювання заробітної платні.
- •Тарифна система оплати праці.
- •Договірне регулювання заробітної платні.
- •Форми і системи заробітної платні.
- •Нормування праці.
- •Утримання із заробітної платні.
- •Гарантійні виплати по трудовому праву.
- •Компенсації по трудовому праву.
Переведення працівників на іншу тимчасову роботу
Суть тимчасових переведень полягає у тому, що застережені у трудовому договорі умови тимчасово змінюються відповідно до вказаних у законодавстві причин, проте сам договір не втрачає своєї чинності. Відновлення ж попередніх умов договору відбувається після припинення обставин, що зумовили переведення працівника. Залежно від причин тимчасових переведень розрізняють такі їх види:
• переведення з причин виняткового характеру;
• переведення у разі простою;
• переведення в інтересах працівника.
За правилами ч. 1 ст. 33 КЗпП України тимчасові переведення проводяться за згодою працівника. Однак, у ч. 2 цієї статті містяться винятки з цього правила. Так, роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей. Перелік цих обставин виняткового характеру не є вичерпним. Переведення працівника у таких випадках можливе лише за умови, що робота не протипоказана йому за станом здоров'я. Крім того, забороняється тимчасово переводити на іншу роботу осіб віком до 18 років, вагітних жінок, жінок, які мають дитину-інваліда або дитину віком до 6 років, без їхньої згоди (ч. З ст. 33 КЗпП).
Трудовим законодавством термін тимчасових переведень обмежено до 1 місяця. Але при цьому немає застережень щодо їх кількості упродовж року. Тобто працівника можна перевести стільки разів протягом року, скільки у цьому виникатиме потреба.
У відповідності з трудовим законодавством працівник за його згодою може бути тимчасово переведений на іншу роботу у разі простою. Простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП).
Переведення працівника тимчасово на іншу роботу у разі простою може відбуватися лише з урахуванням його спеціальності та кваліфікації. При переведенні на тому ж підприємстві, в установі, організації воно допускається на весь час простою, а на інше підприємство, в установу, організацію, що розташовані у тій же місцевості — строк до 1 місяця.
Законодавством встановлено мінімальний розмір оплати простою — 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). При цьому період тривалості оплати простою не обмежується. Якщо причиною простою стала виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Час простою не підлягає оплаті, якщо простій стався з вини працівника (ст. 113 КЗпП України).
Серед тимчасових переведень, які здійснюються в інтересах працівника, можна виділити переведення, пов'язані зі станом його здоров'я. Йдеться про випадки, коли працівник тимчасово або постійно не може виконувати роботу, на яку він був прийнятий, проте може без шкоди своєму здоров'ю виконувати іншу, легшу роботу. Поняття "легша робота" визначається у кожному конкретному випадку, враховуючи фізіологічні та психологічні можливості працівника належно виконувати роботу. Ініціатива про переведення на легшу роботу може виходити як від працівника, так і від роботодавця.
Працівник, який відмовився від переведення на легшу роботу, не може бути звільнений за п. З чи п. 4 ст. 40 КЗпП. Роботодавець вправі у зв'язку з цим розірвати трудовий договір за п. 2 ст. 40 КЗпП.
За чинним законодавством вагітних жінок відповідно до медичного висновку за їхньою згодою роботодавець зобов'язаний тимчасово перевести на іншу роботу. На підставі ст. 178 КЗпП ця робота повинна бути легшою і такою, що унеможливлює вплив несприятливих виробничих чинників. При цьому переведення здійснюється зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. Проте якщо заробітна плата на новому місці роботи вища, то оплата здійснюється, виходячи з нових умов.
Підстави тимчасових переведень працівників на іншу роботу закріплені не лише в КЗпП України, айв інших нормативних актах. Зокрема, у ст. 23 Закону України від 6 квітня 2000 р. "Про захист населення від інфекційних хвороб" зазначено, що коли бактеріоносіями є особи, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, такі особи за їхньою згодою тимчасово переводяться на роботу, не пов'язану з ризиком поширення інфекційних хвороб.