
- •Предмет трудового права.
- •Метод трудового права.
- •Трудове право в системі національного права.
- •Система трудового права.
- •Система законодавства про працю.
- •Індивідуальне трудове правовідношення.
- •Правовідносини, пов'язані з трудовими.
- •Працівник як суб'єкт трудового права.
- •Власник як суб'єкт трудового права.
- •Наука трудового права.
- •Принципи трудового права.
- •Міжнародне трудове право.
- •Законодавство України про зайнятість населення.
- •Правовий статус безробітного.
- •Поняття трудового договору.
- •Контракт як різновид трудового договору.
- •Трудовий договір про роботу за сумісництвом.
- •Термінові трудові договори.
- •Трудові договори з працівниками про тимчасову і сезонну роботу.
- •Переміщення працівників.
- •Зміна істотних умов праці.
- •Істотні умови праці
- •Переведення на іншу роботу. Переведення працівників на іншу постійну роботу
- •Переведення працівників на іншу тимчасову роботу
- •Співвідношення понять «припинення трудового договору», «звільнення з роботи», «розірвання трудового договору».
- •Розірвання трудового договору за ініціативою працівника.
- •Розірвання трудового договору за ініціативою вибіркового органу первинної профспілкової організації підприємства, установи, організації.
- •Усунення від роботи.
- •Класифікація підстав припинення трудового договору.
- •Розірвання трудового договору за ініціативою власника як дисциплінарне стягнення.
- •Розірвання трудового договору у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.
- •Розірвання трудового договору у зв'язку з невідповідністю працівника виконуваній роботі.
- •Розірвання трудового договору у зв'язку з втратою довіри і здійсненням працівником аморального вчинку.
- •Узгодження звільнення з профкомом і іншими суб'єктами.
- •Трудові книжки.
- •Порядок прийому на роботу.
- •Порядок звільнення працівника.
- •Вихідна допомога.
- •Підстави припинення державної служби.
- •Інститут робочого часу в трудовому праві.
- •Правове регулювання тривалості робочого часу.
- •Правове регулювання режиму робочого часу.
- •Робота понад норму робочого часу.
- •Поняття і види часу відпочинку.
- •Щорічні відпустки: види і тривалість.
- •Числення стажу, що дає право на щорічні відпустки.
- •Соціальні відпустки.
- •Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням.
- •Класифікація відпусток.
- •Порядок представлення відпусток.
- •Оплата відпусток. Компенсація за невикористану відпустку.
- •Відпустки без збереження заробітної платні.
- •Загальна характеристика інституту заробітної платні.
- •Співвідношення понять «заробітна платня», «гарантійні виплати», «компенсації».
- •Державне регулювання заробітної платні.
- •Тарифна система оплати праці.
- •Договірне регулювання заробітної платні.
- •Форми і системи заробітної платні.
- •Нормування праці.
- •Утримання із заробітної платні.
- •Гарантійні виплати по трудовому праву.
- •Компенсації по трудовому праву.
Трудовий договір про роботу за сумісництвом.
У відповідності з трудовим законодавством (ст.21 КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Це договір про роботу по сумісництву.
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярно оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. Для роботи за сумісництвом згоди власника або уповноваженого ним органу за місцем основної роботи не потрібно. Сумісництво, як правило, практикується в тих випадках. коли немає можливості прийняти на вакантну посаду працівника відповідної кваліфікації, не зайнятого на іншій роботі, та якщо на роботі за сумісництвом не потрібне навантаження в повний робочий день.
Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками державних підприємств разом з ПК лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків. що негативно позначаться на стані їхнього здоров’я та безпеці виробництва. Обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 р., та вагітних жінок.
Керівники, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, підприємств, установ, організацій не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).
Перелік робіт, які не є сумісництвом, затверджується законодавством. В даний час робота за сумісництвом регламентується Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, що затв. наказом МПУ, МОЮ, МФУ від 28.06.93 р. №43.
Тривалість праці за сумісництвом не може перевищувати 4-х годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу. Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
Звільнення з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником.
Від сумісництва необхідно відрізняти суміщення професій, посад.
Суміщення допускається у тих випадках, коли це економічно доцільно і не веде до погіршення якості продукції, виконуваних робіт, обслуговування населення. Такі роботи допускаються за згодою працівника на протязі встановленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни). Угода про це може укладатись на визначений строк або без вказання строку.
Порядок і умови суміщення професій (посад) застосовуються при розширенні зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, а також при виконанні поряд із своєю основною роботою обов’язків тимчасово відсутніх працівників. Під розширенням зони обслуговування і збільшенням обсягу виконуваних робіт розуміється виконання одночасно основної роботи, обумовленої трудовим договором, і додаткового обсягу робіт по одній і тій же професії або посаді.
Під виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи слід розуміти заміну працівника, відсутнього у зв’язку з хворобою, відпусткою, відрядженням, з інших причин, коли у відповідності із законодавством за ним зберігається робоче місце (посада).
Керівникам підприємств виробничих галузей надано право вводити для працівників доплати за суміщення, розширення зон обслуговування або збільшення обсягів виконуваних робіт без обмеження розміру доплат за рахунок вивільнених працівників.
Угода про суміщення професій (посад), про розширення зон обслуговування або збільшення обсягів виконуваних робіт оформляється наказом власника підприємства за погодженням з ПК із вказанням суміщуваної професії (посади), обсягу додатково виконуваних функцій або робіт і розміру доплат.
Про зміни умов суміщуваних професій (посад), розширення зон обслуговування і збільшення обсягу виконуваних робіт, зменшення або відміну доплат працівник повинен бути попереджений за два місяці.
Совместительством считается работа - регулярная (не разовое оказание услуги или выполнение работы), по трудовому договору и в свободное от основной работы время. Если все эти условия соблюдены, тогда можно говорить именно о совместительстве, на которое распространяется специальное законодательное регулирование. В трудовом договоре обязательно должно быть указано, что это работа по совместительству.
Виды. Совместительство бывает внутренним (у того же работодателя) и внешним (у другого работодателя).
Сроки. Трудовой договор с совместителями может быть как бессрочным, так и на определенный срок - по соглашению сторон. Положение законодательства, что срочный трудовой договор – это исключение и требует серьезных оснований, на совместителей на распространяется. Unlimited. Заключать договор о работе по совместительству можно с любым количеством работодателей.
Под запретом. Есть категории сотрудников, которым запрещено работать по совместительству, в том числе несовершеннолетним (до 18 лет) и работающим на тяжелых работах, работах с вредными и (или) опасными условиями труда, если основная работа связана с такими же условиями.
Документы. При приеме на работу (если вы устраиваетесь к другому работодателю) нужно предъявить паспорт или иной документ, удостоверяющий личность. Получается, что работа по совместительству может быть выходом для военнообязанных без военного билета. Могут также попросить диплом (если работа требует специальных знаний), а при приеме на тяжелую работу, работу с вредными и (или) опасными условиями труда - справку о характере и условиях труда по основному месту работы. Трудовая книжка, конечно, остается на основном месте работы. Но если вы принесете справку со второй работы, то ваш «основной» работодатель внесет в трудовую запись о работе по совместительству.
Отпуск. Особенно трепетно подошли законодатели к регулированию отпуска совместителей. Ежегодные оплачиваемые отпуска совместителям должны предоставляться одновременно с отпуском по основной работе. Кроме того, если время отпуска на основной работе уже настало, а на работе по совместительству шесть месяцев еще не отработано, то отпуск предоставляется авансом.
Гарантии. На совместителей распространяются все льготы, установленные трудовым законодательством. Исключение: совмещающим работу с обучением, а также работающим в районах Крайнего Севера и приравненных к ним местностях гарантии и компенсации предоставляются только по основному месту работы.
Увольнение. Трудовой договор с совместителем может прекращаться по всем тем же причинам, что и с работающими на основной работе. Плюс еще одна: если на эту работу принят сотрудник, для которого она будет основной. В таком случае работодатель должен предупредить совместителя не менее чем за две недели.
Другая история. Работу по совместительству нужно отличать от совмещения профессий (должностей) и исполнения обязанностей временно отсутствующего работника. Эта работа всегда на определенный срок, у того же работодателя и выполняется она в течение рабочего дня (а не в свободное время). При этом работник от основной работы не освобождается. Работодатель устанавливает: срок, в течение которого нужно выполнять дополнительную работу, ее содержание и объем, а от работника нужно получить письменное согласие. За совмещение должны доплачивать, но размер законом не устанавливается, все решается по соглашению сторон.
Для работы по совместительству нужны лишь желания и согласие работника. Согласие владельца или уполномоченного им органа, а также профсоюзного комитета за основным местом работы не требуется.
Совмещением профессий (должностей) считается выполнение работы по нескольким профессиям (специальностях) на одном и потому же предприятии или организации на протяжении рабочего дня нормальной продолжительности.
Работа по нескольким профессиям (специальностях) может быть разрешенная собственником или уполномоченным им органом на предприятиях всех областей народного хозяйства, где количество видов работ, необходимых для производства, больше профессий, вследствие чего работник недостаточно загружен работой на протяжении нормативной продолжительности рабочего времени.
Для применения совмещения профессий ограничения не установлены. Необходимо лишь получить согласие работника, который может быть обусловлено как при принятии на работу, так и во время работы.
Таким образом, при совместительстве работник заключает два или больше трудовых договоров: за основой и совмещения работы. В случае совмещения профессий заключается один трудовой договор.
Кроме того, работа по совместительству выполняется работником свыше нормальной продолжительности рабочего времени, в свободной от основной работы времени. При совмещении профессий (должностей) работа выполняется в пределах нормальной продолжительности рабочего времени.