- •Розділ 1. Загальна характеристика підприємства
- •Загальна характеристика –ТзДв “львів буд сервіс ”.
- •Розділ 2. Формування функцій менеджменту на підприємстві
- •2.1.Планування
- •Етап 1. Інформаційне забезпечення стратегічного планування
- •Результати експертних оцінювань впливу факторів зовнішнього середовища на
- •Резутати експертного оцінювання впливу факторів внутрішнього середовища на ТзДв “львів буд сервіс ”
- •Етап 1. Інформаційне забезпечення оперативного (поточного) планування;
- •Види та характеристика центрів відповідальності
- •Організування
- •2.3. Мотивування
- •Застосування теорій мотивації в ТзДв “львів буд сервіс ”
- •Результати розрахунків заробітної плати (фактичні)
- •Результати розрахунків заробітної плати (раціональні)
- •2.4. Контролювання
- •2.5. Регулювання
- •3. Використання методів менеджменту
- •Розробка механізмів прийняття управлінських рішень в організації
- •Трудової дисципліни
- •З органами державної влади
- •Розділ 5. Проектування комунікацій на підприємстві
- •6. Формування механізмів управління групами працівників
- •Особливості формальних груп працівників ТзДв “львів буд сервіс ”
- •Особливості формальних груп працівників на ват “львів буд сервіс ”
- •Розробка пропозицій в організації та удосконалення керівництва
- •Результати оцінки професійних якостей керівників в ТзДв "львів буд сервіс"
- •Розділ 8. Оцінювання ефективності систем менеджменту
- •Висновок
- •Список використанної літератури
Розробка пропозицій в організації та удосконалення керівництва
Визначаємо характеристики керівників підприємства, вибираємо і обґрунтовуємо форми влади і впливу на колективи працівників підприємства використовуючи табл. 16.
Таблиця 16
Характеристика застосування підходів до керівництва в ТзДВ “ЛЬВІВ БУД СЕРВІС ”
Підходидоефективногокерівництва |
Загальнахарактеристика |
Обґрунтування параметрів керівництва конкретними посадовими особами апарату управління |
||
Директор |
Адміністратор
|
Головний бухгалтер
|
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1. Форми влади: - - примусу
|
Виконавець вірить в те, що влада може заважати задоволе-нню певної потреби або спричинити інші неприємності
|
Використовує експертну форму владу |
Використовує законну форму влади.
|
Використовує влади винагороди та законну |
- винагороди |
Виконавець вірить в те, що влада може надати йому мож-ливість на певних умовах отримати цінну винагороду
|
Способи впливу: Переконання підлег-лих, що керівник воло-діє запасом спеціаль-них знань і досвіду, які задовольнять певні по-треби. Формує довіру до себе, вміє оцінити інтелект підлеглих. |
Способи впливу: Базуються на тради-ціях, які здатні задо-вольнити бажання підлеглих бути потрі-бними і захищеними
|
Способи впливу: ба-зуються на традиціях, які здатні задовольнити бажання підлеглих бу-ти потрібними, захи-щеними, бажання під-леглих отримати певну винагороду за роботу.
|
- законна |
Виконавець вірить в те, що керівник має право віддавати накази, а його обов’язок – виконувати їх |
Підходи до лідерства: З позиції особистих якостей: чесність, інтелект, економічна освіта, здоровий глузд, мудрість почуття гумору, впевненість у собі. |
Підходи до лідерства: З позиції особистих якостей: чесність, технічна освіта, доброзичливість, наполегливість, вимогливість.
|
Підходи до лідерства: З позиції особистих якостей: чесність, на-полегливість, енергій-ність, рішучість, інте-лект, економічна осві-та, здоровий глузд.
|
- еталонна
|
Влада власного прикладу того керівника, що впливає |
З позиції поведінки: Демократичний, орієнтований на досягнення цілей |
З позиції поведінки: Демократичний, орієнтований на роботу.
|
З позиції поведінки: Демократичний, орієнтований на роботу.
|
- експертна |
Виконавець вірить, що влада має спеціа-льні знання, які змо-жуть задовольнити певні потреби |
Ситуаційний: адаптив-ний, орієнтований на реальність.Раціонально ще використовувати ще законну та еталонну форми влади. |
Ситуаційний: в залежності від конкретного моменту. |
Ситуаційний: в залежності від конкретних задач. |
2. Стилі керівництва: - на засадах систем Лайкерта |
Існує чотири системи для підбору керівником стилю керівництва, які базуються на оцінці поведінки керівника по відношенню до підлеглих . |
Необхідно використо-вувати четверту систе-му при якій керівник широко використовує принцип самоуправ-вління і ініціативу підлеглих до рішення спільних цілей. |
|
|
- ситуацій-ний підхід „шлях-ціль” Мітчела і Хауса |
Керівник спрямовує підлеглих на досягнення цілей організації через вплив на шляхи досягнення цих цілей |
|
Чітке формулювання задач та спрямування зусиль підлеглих на до-сягнення цілей, веден-ня наставництва, усу-нення перепон у роботі підлеглих, задоволення потреб підлеглих після досягнення цілей. |
|
- на засадах прийняття рішень Вру-ма, Йєттона |
Концентрує увагу на процесі прийняття управлінських рішень і має п’ять стилів керівництва, які керівник може використовувати залежно від участі підлеглих у прийнятті рішень |
|
|
Використовуючи фактори якості рішень та фактори, які обмежують згоду підлеглих керівник вибирає стилі прийняття рішень: автократичні, консультативні чи повної участі. |
Далі проводимо оцінку керівників і результати заносимо в табл. 17
Таблиця 17
Результати оцінки професійних якостей керівників в ВАТ “ЛЬВІВ БУД СЕРВІС ”
Підходи до ефективного керівництва |
Загальна характеристика |
Обґрунтування параметрів керівництва посадовими особами апарату управління |
|
||||||
Директор |
Адмініст-ратор |
Головний бухгалтер |
|
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
||||
1. Форми влади: |
|
||||||||
- примусу |
Базується на забезпеченні впливу на працівників через примус, їхній страх втратити роботу, повагу захищеність. Використовує різноманітні санкції (адміністративні, дисциплінарні, матеріальні).
|
+ |
- |
+ |
|
||||
- винагороди |
Базується на формуванні керівником необхідної поведінки підле-глих на засадах застосування системи матеріального та морального стимулювання. |
+ |
+ |
- |
|
||||
- законна |
Базується на традиціях, що склались в організації у сфері взаємопідпорядкування між керівником та підлеглими. |
- |
- |
+ |
|
||||
- еталонна |
Базується на харизмі керівника, тобто силі його особистих якостей, рис, здібностей, що здатні викликати ініціативу у підлеглих. |
+ |
+ |
+ |
|
||||
- експертна |
Базується на володінні керівником спеціальними знаннями, які можуть задовольнити потреби виконавців. |
- |
+ |
- |
|
||||
- дисциплінарна |
Базується на поведінці підлеглих, яка відображає дотримання установлених стандартів, критеріїв, інструкцій, методик, наказів, розпоряджень тощо. При цьому важливу роль відіграє якість законодавчої, нормативної, адміністративної, інструктивної бази. |
- |
- |
+ |
|
||||
- інформаційна |
Базується на використанні широкого спектру інформації, якою володіє тільки менеджер. Ефективність її використання залежить |
+ |
- |
+ |
|
||||
|
Базується на використанні широкого спектру інформації, якою володіє тільки менеджер. Ефективність її використання залежить від якості, достовірності та повноти інформації. Важливу роль при цьому відіграє система комунікацій, обробки інформації. |
+ |
+ |
+ |
|
||||
2. Стилі керівництва: |
|
+ |
- |
+ |
|||||
- на засадах систем Р. Лайкерта |
Запропоновано 4 системи керівництва, які базуються на оцінці поведінки керівника: експлуататорсько-авторитарна, доброзичливо-авторитарна, консультативно-демократична, на засадах участі працівників. |
+ |
+ |
- |
|
||||
- через структуру та увагу до підлеглих |
Передбачає звернення уваги не лише на роботу, але й на підлеглих, та формування такої поведінки керівника, яка враховує особливості внутрішньої організації та взаємодії груп підприємства. |
+ |
+ |
+ |
|
||||
- на засадах управлінської ґратки Р. Блейка і Дж. Моутон |
Виділено 5 стилів керівництва у залежності від різноманітного поєднання керівником врахування інтересів виробництва, людей: збіднене управління, влада-підпорядкування, організаційне управління, управління на засадах приміського клубу, групове управління. |
- |
- |
- |
|
||||
- на засадах ситуаційної моделі Ф. Фідлера |
Виділено сім стилів керівництва, які керівнику доцільно застосовувати у конкретних ситуаціях, що формуються під впливом чинників: взаємовідносини між керівником, підлеглими, структурованість завдання та посадові повноваження керівника. |
+ |
+ |
+ |
|
||||
- "шлях-ціль" Т.Мітчелаі Р.Хауса |
Базується на спрямуванні керівником підлеглих на досягнення цілей через вплив на шляхи їх досягнення: роз'яснення підлегло-му завдань, підтримка дій підлеглих, наставництво. При цьому виділено 4 стилі керівництва: стиль підтримки,інструментальний, партнсипативний, орієнтований на досягнення успіху. |
- |
- |
+ |
|
||||
-на засадах життєвого циклу Херсі, Бланшара |
Виділено чотири стилі керівництва (вказівка, передавання, участь підлеглих у прийнятті рішень, делегування), вибір якого керівником залежить від "зрілості" виконавців. |
+ |
+ |
- |
|
||||
- на засадах прийняття рішень Врума та Йєттона |
Концентрує увагу на виборі керівником конкретного стилю керівництва (автократичних стилів, консультативних, повної участі) залежно від конкретної ситуації, яка характеризується параметрами якості рішень та факторів, що обмежують згоду підлеглих. |
+ |
+ |
- |
|
||||
- узгоджене керівництво |
Базується на узгодженні між керівником та підлеглим власних потреб: завдань, затрачених зусиль та мотивування. |
+ |
+ |
- |
|
||||
- трансформаційне керівництво |
Базується на створенні умов для творчого та самостійного виконання завдань підлеглими, фактично відмовляючись від здійсне-ння прямого керівництва. Значну роль при цьому відіграють ха-ризма керівника, персоналізація уваги, стимулювання інтелекту. |
- |
+ |
- |
|
||||
- керівництво на засадах попарних |
Базується на припущенні, що сприйняття керівником підлеглого впливає на поведінку керівника, відповідно зумовлюючи поведінку підлеглого. Відповідно до цього керівник може |
- |
+ |
- |
|
||||
вертикальних зв’язків Гріна |
змінювати власний стиль керівництва відповідно до очікувань та потреб підлеглих. |
+ |
- |
+ |
|
||||
* знак «+» показує, які форми влади і стилі керівництва використовуються конкретним керівником. Знак «-» показує, які форми влади та стилі керівництва не притаманні керівникам. Оцінювання про-фесійних якостей керівників за преліком основних рис є у табл. 18. При цьому воно здійснюється за бальною шкалою [0;5]: 0 балів - риса відсутня, 1 бал–риса нерозвинена, 2 бали–риса слабо виражена, 3 бали–риса виявляється у певних ситуаціях, 4 бали–риса розвинена, 5 балів– риса яскраво виражена.
Таблиця 18