Лекція № 15 Тема: Загальні відомості про безводопровідне протипожежне водопостачання План лекції

22. Види і галузь застосування безводопровідного протипожежного водопостачання.

23. Використання природних і штучних вододжерел.

24. Пристрої для надійного забору води.

Питання 1. Види і галузь застосування без водопровідного протипожежного водопостачання.

Безводопровідним називається такий вид водопостачання, який здійснюється з об'ємних вододжерел як природних (ріки, озера) так і штучних (колодязі, водойми, резервуари, канали, водосховища). І ті, і другі можуть бути успішно використаними для протипожежного водопостачання.

Потрібна ємність пожежного резервуару визначається розрахунком для кожного об’єкту чи населеного пункту і повинна бути не меншою 100-500 м³ для підприємств, складів та великих населених пунктів та 50-150 м³ для сільської місцевості та міської індивідуальної забудови. Важливе місце при виборі місця розташування водоймища має правильний його вибір, при цьому слід враховувати:

1. Віддаль від джерела до об'єкту чи до групи об'єктів, які вимагають найбільшої витрати води.

2. Вид техніки, що використовується для без водопровідного водопостачання об'єкту чи населеного пункту.

3. Зручність встановлення техніки біля вододжерела.

4. Можливість та способи поповнення запасу води у водоймищі. Водоймища можуть поповнюватись пересувними насосами, підводом води по каналах, подачею від водоводів по рукавах.

5. Якість ґрунтів та ґрунтових вод.

В разі відсутності вододжерел для поповнення водоймищ відкриті водойми можна поповнювати водою за рахунок атмосферних опадів, а також ґрунтовими водами при рівні їхнього стояння не більше 5 м.

А чи завжди є необхідність улаштування без водопровідного протипожежного водопостачання ?

В п. 2.11, прим. 1 СНиП 2.04.02-84 вказуються галузь застосування, тобто випадки, коли необхідно застосовувати без водопровідне водопостачання:

а) Для населених пунктів з кількістю жителів до 5000 чол.

б) Окремо розташованих будівель (громадських) об’ємом до 1000 м³ , розташованих в населених пунктах, які не мають кільцевого водопроводу.

в) Виробничих будівель категорії „В, Г, Д” при витраті води на зовнішнє пожежогасіння 10 л/с.

г) Складів грубих кормів об’ємом до 1000 м³ .

д) Складів міндобрив об’ємом до 5000 м³ .

е) Будівель радіоцентрів.

ж) Будівель холодильників та овочефруктосховищ.

Порівнюючи водопровідне і без водопровідне водопостачання можна зробити висновок, що ці два види водопостачання мають свої переваги та певні недоліки.

Питання 2. Використання природних і штучних вододжерел.

До штучних джерел відносяться: водоймища-копанки, пожежні резервуари та водосховища (ставки).

Водойми-копанки поширені в сільській місцевості дуже широко, оскільки вони дешеві та прості по улаштуванню. В залежності від рівня ґрунтових вод вони можуть бути у виїмці і в напіввиїмці.

М ал.1 Улаштування

водойми-копанки у виїмці.

а – план;

б – перетин.

Мал.2. Улаштування

водойми-копанки у

напіввиїмці-напівнасипу.

а – план;

б – перетин.

Водойма-копанка у виїмці

При рівні ґрунтових вод нижче 2,5 м від рівня землі влаштовують копанки у виїмці, а також при, навпаки, надто високих рівнях ґрунтових вод (0,5-1,0 м).

Глибина води у копанці – не менше, ніж 2,5 м, але не більше 3,5 м, що обумовлено висотою всмоктування пожежного насосу.

Водоймище – копанка у напіввиїмці

Влаштування водоймищ-копанок у напіввиїмках доцільно при середньому розташуванні рівня ґрунтових вод , що складає 1,0-2,5 м від поверхні землі.

За формою копанки можуть бути квадратні, прямокутні та круглі.

Однією з актуальних проблем спорудження водоймищ є проблема гідроізоляції водоймищ-копанок. За останні роки розповсюдження набула гідроізоляція на основі полімерів, але це не виключає застосування традиційних будматеріалів.

Пожежні водоймища (резервуари) призначені для зберігання запасу води на гасіння пожежі привозною пожежною технікою, крім того, в ПР може зберігатись запас води, який забезпечує роботу систем та устаткування УАПГ.

Види пожежних та інших резервуарів:

а) По матеріалу виготовлення: металеві(порівняти, чому РЧВ не використовуються металеві), з бетону (бетонні, кам’яні, цегляні).

б) По відношенню до рівня землі: наземні, заглиблені, напівзаглиблені.

Які переваги мають заглиблені резервуари?

в) За формою: круглі, прямокутні.

г) По способу зберігання запасу води: відкриті, закриті.

Улаштування резервуару:

а) стінки резервуару

б) днище з приямком глибиною 0,4 м, ухил в сторону приямка

Для чого влаштований цей приямок?

в) люк з подвійними кришками 0,6х0,6 м

г) венттруба перерізом 250-300 см²

д) утеплювач, як правило, земляне обвалування товщ. 0,5-0,7 м

Чим обумовлена саме така товщина обвалування?

е) гідроізоляція

Внутрішня та зовнішня поверхня стін резервуару заштукатурюється цементним розчином товщ. 20 мм. Окрім того, зовнішня поверхня обмазується бітумом за 2р.

В конструкції наземного і напівназемного ПР додатково має місце приймальний колодязь для забору води привозною пожежною технікою.

Розрахунок пожежних резервуарів.

Який запас води на пожежогасіння необхідно створити в резервуарі, якщо знаємо, що ПР призначений для ліквідації зовнішньої пожежі?

Даний резервуар повинен забезпечити на пожежегасіння витрату води Q_зовн. Згідно п 2.24. СНиП 2.04.02.-84, який розрахунковий час гасіння пожежі? 3 год. Але може прийматись і 2 год.

Об'єм резервуара визначається за формулою

W_ПВ= (м³)

(Вияснити, що це за коефіцієнт 3600 та 1000?)

Кількість пожежних резервуарів:

n= (шт.)

F – площа об'єкту чи нас. пункту (м²)

f – площа обслуговування резервуару, м²

На прикладі слайду: R = 200 (150) м описує круг, площа якого

f= ² ,

де R = 200 м – при наявності АН (п. 9.30)

150 м – мотопомпи МП

У випадку лінійної забудови вздовж доріг, річок і т.д. кількість резервуарів розраховуємо:

n=

де L – довжина н. Пункту чи об’єкту.

Знаючи об’єм води на гасіння пожежі та кількість водоймищ, визначаємо об’єм одного ПВ:

W _ПВ= (м³)

Закріплення матеріалу:

Задача : Визначити об'єм води на гасіння пожежі з одного резервуару та їх кількість, якщо на території бавовняно-прядильної фабрики площею 8 га розташовані цехи:

Головний виробничий W =40000 м³, ІІ с.в.

Механічний W=10000 м³ , ІІІ с.в.

Склади сировини W =60000 м³ , ІІ с.в.

На озброєння ДПД є мотопомпа МП-1600.

1. Визначаємо Q_З ^І =20 л/с , Q_З ^ІІ =15 л/с , Q_З ^ІІІ =30 л/с

Згідно п. 2.22 n=1 пож., згідно п. 2.14 Q_З=30 л/с.

2. Визначаємо об'єм резервуарів.

W_ПВ= =324 м³

3. Кількість резервуарів :

n= = =1,13 (шт)

По п. 9.21, кількість резервуарів має бути мін – 2 шт., тому приймаємо n=2шт.

4. Об'єм води в резервуарі

W _ПВ= =162 м³.

Питання 3. Пристрої для надійного забору води.

Саме джерело водопостачання, чи то водоймище-копанка, став, канал, чи то водогосподарська споруда, заповнена до країв водою не є гарантією того, що що цю воду можна забрати за допомогою пересувної техніки та подати на потреби споживання. Часто, навіть при наявності площадок з твердим покриттям і під'їзних доріг, воду забрати без улаштування додаткових пристроїв просто неможливо. Тому вимагається спорудження спеціальних водозабірних споруд чи пристроїв. До них відносять:

• укріплення берегів,

• спорудження під'їздів,

• влаштування приймальних колодязів.

Укріплення берегів виконується при дуже пологих берегах водоймища. Спосіб є доступний і ефективний, оскільки в місці укріплення берегу можна заглибити дно до 2-3 м. Укріплення виконується двома способами: відсипкою камінням і влаштуванням пальових і шпунтових укріплень. (плакат).

Відсипка камінням виконується на відкосах по довжині 5-6 м. Шар каміння зверху відкосу не менше 0,5 м, укладка каміння не більше крутизни 1:1. Каміння вибирають розміром не менше 10-15 см (валуни). Каміння крупних розмірів відсипають в останню чергу, щоб він був на поверхні.

Укріплення палями виконують на ділянці по довжині до 5 м. При цьому вбивають суцільний ряд паль, або ряд паль з кроком 50-70 см і обшивають їх дошками. Пазуху між дошками і берегом засипають крупнозернистим піском. В ґрунт палю вбивають на глибину не менше 2 м, зверху їх скріплюють скобами з поздовжніми колодами. Для збільшення стійкості палі вбивають під кутом до берегу і закріплюють анкерами. З торців палі захищають від підмивання відсипкою камінням.

Під'їзди влаштовують на водоймищах, котрі мають високі береги. Найбільшого поширення набув пірс на дерев'яних палях діам. 25-30 см, здатний витримати навантаження 8 тн. (слайд). Площадка під'їзду розташовується не вище 5 м від рівня низьких вод і вище рівня високих вод не менше, ніж на 0,7 м (для можливості забору води з допомогою всмоктувального рукава АН). Настил площадки влаштовується з дощок, ширина – до 5 м. З боків площадка огороджується на висоту 0,8 м.

Приймальні колодязі влаштовують для забору з природних джерел із заболоченими берегами, оскільки влаштування дороги, пірсу чи укріплення берегу потребує додаткових матеріальних затрат (плакат). Колодязь – розміром 80х80 см з бетону. Каміння чи дерева. Кришка колодязя подвійна, утеплена. Глибина води в колодязі – не менше 1,5 м, об’єм 3-5 м³. З водоймищем колодязь з'єднується самопливною трубою діам. 200 мм з ухилом в сторону колодязя. На кінці труби (розтрубі) влаштовується металева сітка, розтруб розташований від дна на висоті 0,5 м.

41