Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
135673.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
444.38 Кб
Скачать

4.Підвищення ефективності міжнародних лізингових операцій в Україні

З 2004 р. Україна визнана міжнародною спільнотою як держава з ринковою економікою, що сприяло розвитку фінансово-кредитних відносин і, зокрема, міжнародного лізингу. Лізинг дає нові можливості використання досягнень НТП і є новішою формою матеріально-технічного забезпечення суб'єктів господарювання. Лізинг забезпечує доступ до передової техніки і найкращих світових технологій не лише в періоди економічного зростання у різних країнах, а й, що є дуже важливим для нашої держави, в умовах уповільнення темпів зростання [1;2].

Технологічно міжнародні лізингові операції реалізуються за допомогою договорів, що укладаються: українською лізинговою компанією безпосередньо із зарубіжним орендарем; українською лізинговою компанією з іноземним користувачем через дочірню компанію за кордоном; українською лізинговою компанією з іноземним орендарем через зарубіжну лізингову компанію за комісійну винагороду або участь у прибутках; українським орендарем безпосередньо з іноземним постачальником або із зарубіжною лізинговою компанією через українську лізингову компанію.

Лізинг, який по суті є чимось середнім між орендою та кредитом, найбільш поширений у міжнародній комерційній практиці. Практика орендної взаємодії підтверджує, як правило, більш високу ефективність операцій по міжнародному лізингу порівняно з операціями внутрішнього лізингу. Ефективність міжнародної лізингової операції звичайно значно вище, якщо використовується авансовий платіж і при розрахунку суми гарантії враховується угода про виключення подвійного оподаткування [5]. Причинами бурхливого розвитку міжнародних лізингових операцій у світовій комерційній практиці були:

- труднощі, пов’язані з отриманням кредитів у багатьох країнах та підвищені банками процентні ставки;

- нестабільність податкових систем;

- швидке моральне старіння техніки. Відтак стають вигідними лізингові операції, які залишають за орендарем право дострокового припинення договору;

- зростання конкуренції. Тим, хто починає свою справу, «пробитися» на ринок дуже складно. Отже, треба шукати такі способи маркетингу, які дали б можливість клієнтам на практиці ознайомитись зі зразками продукції, що виготовляється. Пропонуючи його в лізинг на певний термін, виробник нерідко бере на себе проблеми щодо встановлення і обслуговування обладнання, навчання персоналу свого клієнта;

- збільшення кількості капіталомістких проектів, у тому числі будівництва нових промислових підприємств, постачання літаків, суден транспортним компаніям;

- економія грошових коштів фірм-споживачів, особливо спеціалізованих і невеликих за розмірами: дешевше орендувати обладнання, ніж придбати його за повну вартість;

- лізинговий ринок є ідеальним засобом для збільшення прибутку обох партнерів з допомогою офіційно наданих податкових пільг. Якщо, наприклад, компанія-виробник не може скористатися податковими пільгами на інвестиції, то вона отримає їх, коли передасть свою продукцію у лізинг іншій компанії, яка має формальне право на такі пільги, але через скрутний фінансовий стан не може самостійно освоїти виробничі інвестиції. Внаслідок такої угоди обидві компанії користуватимуться податковими пільгами, отримуючи обопільний зиск [4].

Зараз в Україні, попри відносну новизну цього фінансового інструменту для господарюючих суб’єктів, частка лізингу за неофіційними даними становить близько 1% від загальних обсягів інвестицій. Хоч ринок лізингових послуг в Україні лишається відносно малим, існує багато позитивних ознак того, що протягом наступних кількох років він стрімко зростатиме. Велика кількість потенційних інвесторів у лізингові компанії уже відвідали Україну, щоб оцінити тут можливості розвитку свого бізнесу, а багато з них нещодавно розпочали або розпочинають свою підприємницьку діяльність в Україні.

Ринок лізингових операцій у Співдружності Незалежних Держав оцінюється експертами як надзвичайно місткий, який зможе принести значні доходи його учасникам і відчутний соціальний ефект. Обсяг внутрішніх та міждержавних лізингових операцій, що прогнозується в Співдружності, може скласти у найближчий час більше 3,7 млрд. дол. США на рік.

Для забезпечення правової основи міждержавної лізингової діяльності Міждержавним економічним комітетом (МЕК) був підготовлений проект Конвенції про міждержавний лізинг в СНД. Ця Конвенція була прийнята 25 листопада 1998 р. Але вона поки що не ратифікована Україною. Прийняття Конвенції всіма країнами-учасницями СНД та її ратифікація дозволить господарюючим суб’єктам держав СНД перейти до взаємовигідної співпраці на основі угод про лізинг, відкриє можливості для створення спільних структур у вигляді міждержавних лізингових компаній і асоціацій.

Здійснення скоординованих дій і мір законодавчого, нормативно-правового та організаційного забезпечення міждержавного лізингу дозволить зробити його ефективним інвестиційним механізмом розвитку країн Співдружності, посилення їхніх інтеграційних зв’язків, укріплення і розвитку потенціалу країн СНД.

Дослідження проведення міжнародних лізингових операцій в Україні показало, що для впровадження міжнародного лізингу необхідно:

- при валютному регулюванні дозволяти вносити орендну плату у вільно конвертованій валюті без обов’язкового її продажу;

- провести демонополізацію виробництва основних засобів;

- ратифікувати Конвенцію про міждержавний лізинг;

Державне регулювання ринку фінансового лізингу повинно здійснюватися шляхом:

- ведення державного реєстру фінансових установ та ведення обліку юридичних осіб, які не є фінансовими установами й мають можливість за законом надавати фінансові послуги;

- розробки та затвердження нормативно-правових актів, обов’язкових для виконання учасниками ринку лізингу, контролю за їх виконанням;

- здійснення контролю за достовірністю інформації, що надається учасниками ринку лізингу;

- нагляду за діяльністю лізингодавців;

- застосування уповноваженими державними органами заходів впливу за порушення чинного законодавства з питань лізингу.

Держава повинна бути зацікавлена у розвитку лізингу, оскільки він є інвестиційним механізмом, що сприяє оновленню техніки та технологій, зростанню конкурентоспроможності економіки, зменшенню енергоємності та матеріалоємності виробництва, зростанню екологічної та технічної безпеки виробництва, покращенню умов праці, розвитку малого та середнього бізнесу [8, 137].

Висновки

Після докладного аналізу міжнародних лізингових операцій можна зробити ряд висновків.

Являючись продуктом розвитку в умовах постіндустріального суспільства, з характерними для нього високорозвиненими відносинами ринкової економіки, традиційних форм позики і оренди, лізинг став однією з найбільш перспективних форм діалектичого вирішення протиріч відношення власності і інвестиційного нагромадження.

Враховуючи ситуацію з іноземними кредитами і інвестиціями, а також ситуацію, що склалася на вітчизняному ринку довгострокових кредитів (по них дуже високі проценти і їх практично ніхто не надає), саме лізинг може стати єдиною формою довгострокового кредитування в Україні в найближчий час. На даний момент в Україні розглядається проблема розвитку лізингу, тому що це давно розповсюджений на Заході фінансовий інструмент, сприятливий мобілізації коштів для інвестицій, а також він забезпечує гарантоване використання інвестиційних ресурсів з метою реконструкції і розвитку виробництва.

За економічною природою лізинг схожий з кредитними відносинами й інвестиціями. Такі принципи кредитних відносин, як строковість, поверненість, платність, притаманні і лізингу.

У загальновизнаній практиці ознаками, за якими визначаються види лізингів: якість учасників угоди; тип майна; сектор ринку; форма лізингових платежів; обсяг зобов’язань (обсяг обслуговування); термін використання майна і пов’язані з ним умови амортизації.

Міжнародний лізинг має як позитивні риси, так і негативні.

До переваг міжнародного лізингу належать: інвестування у формі обладнання порівняно з грошовим кредитом знижує ризик неповернення коштів; лізинг передбачає 100-відсоткове фінансування; зменшується ризик морального і фізичного зносу і старіння обладнання; лізингові платежі відносяться на витрати виробництва та обігу (собівартість) лізингоодержувача;орендна плата виплачується після того, як обладнання встановлено на підприємстві і досягло відповідної продуктивності; лізинг дає змогу збільшити виробництво без накопичення капіталу; обслуговування і ремонт майна здійснюється власником; термін лізингу може бути значно більшим за термін міжнародного кредиту; податкові пільги; лізинговий контракт може включати додаткові послуги з обслуговування обладнання; лізингова угода є більш гнучкою порівняно з позичковою

Серед недоліків міжнародного лізингу слід виділити: на лізингодавця покладається ризик морального старіння обладнання й отримання лізингових платежів, а для лізингоодержувача вартість лізингу більша, ніж ціна купівлі чи банківського кредиту; лізингоотримувач не є власником своїх основних коштів і тому не може передати їх як заставу у разі необхідності банківської позики, що знижує його шанси щодо отримання такої позики на вигідних умовах; порівняно з продажем обладнання в кредит для лізингу характерний більший ризик, який полягає в тому, що лізингодавець зазвичай не може обмежити прийняття лізингоодержувачем додаткових боргових зобов’язань і у випадку банкрутства останнього не в змозі вимагати своє майно.

Вважається, що переваг лізинг має більше, ніж недоліків. Історичний досвід розвитку лізингу в багатьох країнах підтверджує його важливу роль в оновленні виробництва, розширенні збуту продукції й активізації інвестиційної діяльності. Особливо привабливим лізинг може стати у зв’язку з введенням податкових та амортизаційних пільг. Лізингові операції мають значний попит на світовому ринку, бо забезпечують переваги для учасників угоди [13, 29].

Список використаної літератури

1. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про лізинг» від 11.12.2003 № 1381-ІV. – http://zakon.rada.gov.ua

2. Про підприємництво: Закон України від 7 лютого 1991 року //Закони України. —Т. 1.—К., 1996. — С. 191.

3. Про підприємства в Україні: Закон України від 27 березня 1991 року //Закони України. —К., 1996. — С. 310.

4. Про оподаткування прибутку піприємств: Закон України від 22.05.97 р. № 283/97- ВР

5. Мартыненко Н.М. Основы менеджмента: Учебник. – К.: Каравелла, 2008. – 504 с.

6. Ткаченко В. Особливості розвитку лізингових операцій в Україні // Фінансова консультація. – 2007. – № 17. – С. 48–55.

7. Бирман. Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов /Пер. с англ. под ред. Л .Белых. — М.: ЮНИТИ. — 2009. — С. 279—307.

8. Бутнік-Сіверський О. Ринковий механізм господарвання. — К.: Компас, 2007. — 246 с.

9. Внукова Н., Ольховиков О. Мир лизинга. — X.: Основа, 2006. — 223 с.

10. Голощапов В., Комаровський В., Новичихін В. Розвиток лізингу соціалістичних і капіталістичних країнах. М.:ЦНІІТЕМІС, 2006. — С. 44.

11. Кабатова Е. Лізинг:поняття, правове регулювання, міжнародна уніфікація. — М.: Наука,2008. — 132 с.

12. Лізинг і факторинг: Метод, вказівки по проведенню факторингових. і лізингових операцій. — М., 2002. — 36 с.

13. Лізингові операції:— М.: ДІАМОНД, 2009. — 54 с.

14. Лізинг і комерційний кредит. — М.:. — Сервіс, 2008. —100 с.

15. Ляшенко В., Барановський А., Толмачева А. Методичні рекомендації щодо розвитку лізингу як форми фінансової підтримки малого бізнесу.— Донецьк.:2005. — С. 35.

16. Мішенко В.І., Луб’яницький О.Г., Слав’янська Н.Г. Основи лізингу. - К.: Знання, 1997. - 136с.

17. Смірнов А. Лізингові операції. — М.: Консалт—банкір,2009. —136 с.

18. Яновский О. Лізинг як форма підприємницької діяльності //Економіка України. — 194. —№11.—С. 90—91.

Размещено на Allbest.ru

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]