VII.З правового погляду:
- дійсний лізинг — повинен відповідати чинному законодавству й економічному змісту лізингу;
- фіктивний лізинг — має спекулятивний характер і розрахований на одержання прибутку за рахунок чинних у країні податкових та інших пільг. Ця угода здійснюється для прикриття операції купівлі-продажу в розстрочку, яку б хотіли здійснити сторони насправді [11, 50].
VIII.Залежно від сектору ринку, де відбуваються лізингові операції:
- внутрішній лізинг — усі учасники угоди представляють одну країну;
- міжнародний (зовнішній) лізинг — лізингодавець і лізингоодержувач перебувають у різних країнах. Продавець майна може перебувати в одній із цих країн чи взагалі в іншій державі;
IX.Залежно від форми лізингових платежів:
- грошовий лізинг — передбачає, що всі платежі здійснюються у грошовій формі;
- компенсаційний лізинг — передбачає платежі у формі поставки товарів, що виробляються на орендованому обладнанні, або у формі надання зустрічних послуг;
- змішаний лізинг — базується на поєднанні грошових та компенсаційних платежів [5, 79].
Також лізинг буває експортний, імпортний та транзитний.
Експортна лізингова операція — міжнародна операція, в якій лізингодавець купує предмет оренди в національної фірми і надає в найм іноземному лізингоодержувачу (рис.1).
міжнародний лізинг майновий економічний
Рис.1 Спрощена модель експортного лізингу
Імпортна лізингова операція — лізингова операція, в якій лізингодавець купує предмет оренди в іноземної фірми і надає його вітчизняному лізингоодержувачу (рис.2).
Рис.2 Спрощена модель імпортного лізингу
Транзитний (непрямий) міжнародний лізинг — лізингова операція, в якій лізингодавець однієї країни бере кредит чи купує необхідне устаткування в іншій країні і постачає його орендатору, котрий перебуває в третій країні (рис.3).
Рис.3 Спрощена модель транзитного міжнародного лізингу
Міжнародний лізинг має як позитивні риси, так і негативні [6, 48-55].
3.Переваги та недоліки міжнародних лізингових операцій
До переваг міжнародного лізингу можна віднести:
для лізингодавця:
інвестування у формі обладнання порівняно з грошовим кредитом знижує ризик неповернення коштів, тому що зберігається право власності за лізингодавцем;
існування амортизаційних та податкових пільг для лізингодавця, якими він може, так би мовити, поділитися з лізингоодержувачем шляхом зменшення лізингових платежів;
для лізингоодержувача:
лізинг передбачає 100-відсоткове фінансування і не потребує негайного початку платежів, які відбуваються не одночасно, а частково;
зменшується ризик морального і фізичного зносу і старіння обладнання, тому що майно не придбавається у власність, а береться у тимчасове користування;
лізингове майно не на балансі у лізингоодержувача, що не збільшує його активів і звільняє від сплати податків на це майно;
лізингові платежі відносяться на витрати виробництва та обігу (собівартість) лізингоодержувача і, відповідно, знижують оподаткований прибуток;
орендна плата виплачується після того, як обладнання встановлено на підприємстві і досягло відповідної продуктивності;
лізинг дає змогу збільшити виробництво без накопичення капіталу;
обслуговування і ремонт майна здійснюється власником;
дає змогу орендатору використовувати найсучасніше обладнання;
термін лізингу може бути значно більшим за термін міжнародного кредиту;
податкові пільги;
для всіх учасників міжнародного лізингу:
лізинговий контракт може включати додаткові послуги з обслуговування обладнання;
лізингова угода є більш гнучкою порівняно з позичковою, оскільки дає змогу обом сторонам застосувати зручну схему виплат;
виробник обладнання отримує додаткові можливості для збуту своєї продукції і негайний платіж;
з погляду господарської діяльності лізинг служить засобом реалізації продукції, розвитку виробництва, упровадження науково-технічного прогресу, створення нових робочих місць. Тому держава має бути зацікавлена в поширенні і заохоченні лізингових операцій [14, 63].
До недоліків міжнародного лізингу можна віднести:
На лізингодавця покладається ризик морального старіння обладнання й отримання лізингових платежів, а для лізингоодержувача вартість лізингу більша, ніж ціна купівлі чи банківського кредиту.
Лізингоотримувач не є власником своїх основних коштів і тому не може передати їх як заставу у разі необхідності банківської позики, що знижує його шанси щодо отримання такої позики на вигідних умовах.
Порівняно з продажем обладнання в кредит для лізингу характерний більший ризик, який полягає в тому, що лізингодавець зазвичай не може обмежити прийняття лізингоодержувачем додаткових боргових зобов’язань і у випадку банкрутства останнього не в змозі вимагати своє майно.
Лізинг може бути дорожчим за кредит [18, 90].
Загалом вважається, що переваг лізинг має більше, ніж недоліків. Історичний досвід розвитку лізингу в багатьох країнах підтверджує його важливу роль в оновленні виробництва, розширенні збуту продукції й активізації інвестиційної діяльності. Особливо привабливим лізинг може стати у зв’язку з введенням податкових та амортизаційних пільг. Лізингові операції мають значний попит на світовому ринку, бо забезпечують переваги для учасників угоди.