Висновки та пропозиції

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми – міжнародний лізинг в умовах ринкової трансформації економіки України, що виявляється у розробленні теоретичних засад, напрямів і механізмів поширення міжнародних лізингових операцій та практичних заходів удосконалення системи міжнародного лізингу в нашій країні, зважаючи на галузеві пріоритети його розвитку.

Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки:

1. Лізингові відносини одночасно включають в себе важливі еле­менти кредитних операцій, інвестиційної, орендної та торгової діяль­ності, які тісно поєднуються і взаємопроникають один в одного, утво­рюючи нову організаційно-правову форму бізнесу. Міжнародний лізинг можна вважати формою експорту-імпорту капіталів, оскільки при­чини міграції капіталів є мотивами і для експортних та імпортних лізингових операцій. Вони також виступають додатковим важливим джерелом збуту продукції, особливо дорогого високотехнологічного обладнання. Лізинг має багатофакторний прямий і опосередкований вплив на сферу виробництва, життя і побуту широких верств населення. Лізинговий біз­нес стимулює інвестиційну, інноваційну діяльність та НДДКР, підвищує рівень зайнятості, має позитивний вплив на платіжний баланс, розвиток підприємництва, конкуренції та ринкових відносин країни в цілому.

2. Існує подібність економічних передумов розвитку та нормативно-правового регулювання лізингових відносин в країнах Центральної та Східної Європи, що створює умови для інтеграції їхніх лізингових ринків. У деяких країнах для міжнародного лізингу створено преференційні умови розвитку. У той же час норми українського цивільного права в основному відповідають положенням “Конвенції про міжнародний фінансовий лі­зинг”, не дивлячись на те, що Україна поки що її не ратифікувала.

3. Лізингова діяльність є потенційно привабливою сферою в нашій країні через незадовільний стан основних фондів, обмеженість і складність використання інших джерел інвестування, унікальні переваги лізингу в умовах ринкової трансформації національної економіки. Зокрема, лізинг має перевагу над купівлею за власні кошти і за рахунок кредиту залежно від величини лізингового відсотку, процентних ставок банків, ставок дис­конту, умов лізингового договору. Лізингова угода гнучкіше, ніж кредит, надає можливість виробити вигідну схему лізингових платежів, зменшити комерційні ризики лізингоодержувача, зменшити витрати на розробку і підписання лізингових контрактів в порівнянні з контрактами купівлі-продажу. Лізинг пропонує ще низку економічних переваг для малих та середніх підприємств: збереження доступу до кредитних ліній; підвищен­ня платоспроможності за борговими зобов’язаннями в перші роки лізинго­вої угоди, тому новостворені підприємства отримують більше шансів ви­жити на початку своєї діяльності.

4. Імпортні лізингові операції для стимулювання інвестиційної діяль­ності відіграють більшу роль, ніж внутрішній лізинг. Міжнародний лізинг прогресивного устаткування є одним з шляхів зниження додаткових витрат та ризиків для підприємств, що забруднюють довкілля внаслідок використання застарілих екологічно небезпечних технологій. Імпортний лізинг є особливо привабливим для підприємств екологічно небезпечних галузей.

5. На даному етапі міжнародний лізинг не може повністю реалізувати закладений в ньому потенціал для задоволення інвестиційних потреб вітчизняних підприємств через нерозвиненість фінансового та інвестицій­ного ринків, інституційної інфраструктури лізингу, нестабільність макро­економічного середовища, а особливо недосконалість нормативно-право­вого регламентування лізингових операцій та відсутність будь-яких стиму­лів з боку держави для їх розвитку. Це підтверджує аналіз місткості тепе­рішнього лізингового ринку України.

Результати дослідження місткості потенційного лізингового ринку України показують, що при умові вирішення зазначених проблем обсяг вітчизняного лізингового ринку в середньостроковому майбутньому пере­вищить обсяг ринку деяких інших європейських країн з розвиненим лізин­говим бізнесом. Тому сьогодні актуальною є проблема створення сприят­ливого економіко-правового клімату для суб’єктів лізингового процесу. У розв’язанні цих завдань слід зважати на пріоритетність стимулювання роз­витку міжнародних лізингових операцій в певних галузях та регіонах нашої країни.

6. Зважаючи на актуальність реформування лізингових відносин, зокрема міжнародних, важливим є формування концепції розвитку лізингу в Україні. В її основі повинен бути комплексний підхід до реформування лізингової діяльності. У зв’язку з цим пропонуються практичні рекомен­дації щодо поширення та вдосконалення системи міжнародного лізингу на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях з наступних пи­тань: нормативно-правового регулювання; формування пільгового режиму; розвитку інституційної, інформаційної та навчальної інфраструктури; фі­нансово-економічного та організаційного забезпечення міжнародного лі­зингу. Зокрема, пропонується: усунення низки суперечностей в норма­тивно-правових актах України стосовно лізингових операцій; ратифікація Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг; запровадження системи інвестиційного податкового кредиту та амортизаційних пільг; зниження ставок митних тарифів на ввезення в Україну на умовах лізингу висо­котехнологічних, ресурсозберігаючих та екологічно безпечних видів обладнання, які не мають вітчизняних аналогів. В дисертації запропо­новано та обґрунтовано створення бізнес-центру при асоціації Укрлізинг, який надаватиме інформаційні, консультаційні та посередницькі послуги учасникам лізингового процесу. Запропоновано організаційно-економічні заходи обласних та місцевих органів влади для стимулювання участі українських товаровироб­ників експортної продукції та їхніх лізингових компаній у міжнародних виставках та ярмарках.

7. З метою виявлення галузей і підприємств, для яких лізинг може стати привабливим методом вирішення їхніх інвестиційних проблем, розроблено методичний підхід до визначення пріоритетності галузей для використання лізингу в Україні. Суть підходу полягає у визначенні рейтингу галузей економіки на основі розрахунку коефіцієнтів пріори­тетності кожної галузі за відповідними показниками. За допомогою цьо­го підходу видається можливим: визначити галузеві напрями активізації заходів стимулювання лізингу на різних рівнях влади; обґрунтувати доцільність створення галузевих лізингових фондів в регіонах; обгрун­тувати стратегічні рішення входження на український лізинговий ринок (в пріоритетні для лізингу галузі) іноземних інвесторів.

В результаті емпіричного тестування запропонованого методичного підходу виявлено такі галузеві пріоритети у Львівській області за даними 2000 р.: транспорт і зв’язок, сільське господарство, харчову, легку, дерево­обробну і целюлозно-паперову промисловість.

8. Для удосконалення прийняття стратегічних рішень про реалізацію лізингових проектів розроблено методичні рекомендації щодо визна­чення доходів лізингодавця на підставі основних та загальних факторів: рівня процентних ставок; величини трансакційних видатків; ризику банкрутства лізингоодержувача; ризику пошкодження і втрати лізингового майна; по­даткових вигод; умов лізингового контракту стосовно права викупу лізин­гового майна, розірвання чи продовження лізингового договору; вартості послуг і технічного обслуговування лізингового майна; рівня конкуренції на ринку.

9. Міжнародний лізинг доцільно використовувати з метою приско­рення переходу нашої країни до сталого розвитку. Цей висновок обґрун­тований на прикладі лісопромислового комплексу на регіональному рівні. Для забезпечення лісогосподарських та деревообробних підприємств ма­шинами та обладнанням доцільно створити спеціальний лізинговий фонд технічного переоснащення, який би формувався за рахунок державного бюджету, міждержавних кредитних ліній, які мають гарантії уряду, вітчиз­няних недержавних фінансових інститутів, зарубіжних інвесторів, авансо­вих платежів лізингоодержувачів, товарного кредиту постачальників тех­ніки.

Список опублікованих праць

за темою Дисертації

1. Москалик Р. Перспективи лізингу в аграрно-промисловому комплексі України // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. научн. трудов. – Донецк: Донеччина, 2000. – С. 166-167.