4 Охорона праці

Однією із характерних особливостей сучасного розвитку суспільства є зростання сфер діяльності людини, в яких використовуються інформаційні технології. Широке розповсюдження отримали персональні комп'ютери. Застосування комп'ютерів на під­приємствах України сприяє ско­роченню виробничого циклу на 40 – 50%, капітальних та експлуата­ційних витрат на устаткування – не менш як на 10% [23]. Стало можливим швидке переналагодження устаткування на новий вид продукції, яка стає конкурентоспроможною. А це, без сумніву, є важливим фактором успішної діяльності великих та малих підприємств. Разом з тим результати досліджень вчених показу­ють, що до роботи на комп'ютерах треба ставитися серйозно з точки зору збереження здоров'я та працездатності людини.

Об'ємно-планувальні рішення будівель та приміщень для роботи з ПК мають відповідати вимогам певних санітарних норм [18]. Площа на одне робоче місце має становити не менше ніж 6,0 кв. м., а об'єм – не менше ніж 20,0 куб.м. Приміщення для роботи з ПК повинні мати природне та штучне освітлення відповідно до будівельних норм України [16]. Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче, ніж 1,5%. Приміщення для роботи з ПК мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря, або припливно-витяжною вентиляцією відповідно до БНіП 41-01-2003 «Опалювання, вентиляція і кондиціонування».

Для внутрішнього оздоблення приміщень з ПК слід використовувати дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтами відбиття для стелі 0,7 – 0,8, для стін 0,5 – 0,6. Покриття підлоги повинне бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,3 – 0,5. Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, з антистатичними властивостями. У приміщеннях з ПК слід щоденно робити вологе прибирання [18].

На робочому місці користувача ПК виникають небезпечні та шкідливі фактори: підвищений рівень шуму, несприятливі мікрокліматичні умови, недостатній рівень освітленості, підвищений рівень електромагнітних випромінювань радіочастот, висока напруга електричної мережі, статична електрика та інші. Робота з ПК супроводжується також підвищеним ступенем напруженості трудового процесу [12].

При роботі з комп’ютером виникають наступні шкідливі фактори:

• Зорове перенавантаження – виникає внаслідок зорових умов праці – наявність джерела активного випромінювання, мерехтіння екрана, підвищений контраст зображення, постійна напруженість очей (конвергенція, катаракта тощо).

• Перенавантаження скелетно-м‘язової системи внаслідок статично зафіксованої пози під час роботи за ПК та високоточних та високо координованих рухів зап‘ястя (синдром довготривалого статичного навантаження, синдром зап‘ястного нерва) [23].

Нормування параметрів мікроклімату проводиться в залежності від періоду року та категорії важкості виконуваних робіт [19]. Для постійних робочих місць, якими є робочі місця операторів ПК, встановлені оптимальні параметри мікроклімату, а при неможливості їх дотримання використовують допустимі параметри ( таблиця 4.1).

Таблиця 4.1 – Параметри мікроклімату для приміщень з ПК

Період року	Параметр мікроклімату	Норма
Холодний	Температура повітря в приміщенні Відносна вологість	22...24°С 40... 60%
Теплий	Температура повітря в приміщенні Відносна вологість	23...25°С 40...60%

Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення покращує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, благотворно впливає на виробниче середовище, надаючи позитивну психологічну дію на працюючу, підвищує безпеку праці і знижує травматизм. Недостатність освітлення приводить до напруги зору, ослабляє увагу, призводить до настання передчасної стомленості. Надмірно яскраве освітлення в свою чергу викликає засліплення, роздратування і різь в очах. неправильний напрям світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого [50, c.272 – 273].

При виконанні робіт категорії високої зорової точності (найменший розмір об'єкту розрізнення 0,3 – 0,5мм) величина коефіцієнта природного освітлення (КЕО) повинна бути не нижчою 1,5%, а при зоровій роботі середньої точності (якнайменший розмір об'єкту розрізнення 0,5 – 1,0 мм) КЕО повинен бути не нижчим 1,0% [16].

Вимоги до освітленості в приміщеннях, де встановлені комп'ютери, наступні: при виконанні зорових робіт високої точності загальна освітленість повинна складати 300лк, а комбінована – 750лк; аналогічні вимоги при виконанні робіт середньої точності – 200 і 300лк відповідно.

Крім того все поле зору повинне бути освітлено достатньо рівномірно – ця основна гігієнічна вимога. Іншими словами, ступінь освітлення приміщення і яскравість екрану комп'ютера повинні бути приблизно однаковими, оскільки яскраве світло в районі периферійного зору значно збільшує напруженість очей [37].

Для покращення умов праці можливо збільшити рівень загальної освітленості приміщення шляхом встановлення ламп нового покоління – люмінесцентних. Основною перевагою таких ламп є те, що їх енергоспоживання на 80% нижче ніж у ламп накалювання при однаковій кількості випромінюючого світла. Також люмінесцентні лампи пожежобезпечні, температура поверхні колби у середньому 50 – 60°С та термін служби у 6 – 15 разів більший ніж у ламп накалювання [47, c.196].

Робоче місце і взаємне розташування всіх його елементів повинне відповідати антропометричним, фізичним і психологічним вимогам. При організації робочого місця користувача ПК повинні бути також дотримані наступні основні умови: оптимальне розміщення устаткування, що входить до складу робочого місця і достатній робочий простір, що дозволятиме здійснювати всі необхідні рухи і переміщення. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і постійність розміщення предметів, засобів праці і документації.

Для комфортної роботи стіл повинен задовольняти наступним умовам [7]:

• висота столу повинна бути вибрана з урахуванням можливості сидіти вільно, в зручній позі, при необхідності спираючись на підлокітники;

• нижня частина столу повинна бути сконструйована так, щоб користувач міг зручно сидіти, не був вимушений підтискати ноги;

• поверхня столу повинна володіти властивостями, що виключають появу відблисків в полі зору програміста;

• конструкція столу повинна передбачати наявність висувних ящиків .

• висота робочої поверхні рекомендується в межах 680 – 760мм. Висота поверхні, на яку встановлюється клавіатура, повинна бути біля 650мм.

• стіл повинен бути твердо зафіксований, його поверхня мати коефіцієнт відбиття в межах 20 – 50%.

Велике значення надається характеристикам робочого крісла. Так, висота сидіння над рівнем підлоги, що рекомендується, знаходиться в межах 420 – 550мм. Поверхня сидіння м'яка, передній край закруглює, а кут нахилу спинки – регульований. Перевагу слід віддавати кріслам, які обертаються і в них можна змінювати висоту. Якщо опорою крісла служать ролики, то для стійкості їх має бути п'ять. Матеріал роликів повинен відповідати матеріалу підлоги, щоб крісло не пересувалося, коли на ньому не сидять.

Необхідно передбачати при проектуванні можливість різного розміщення документів: збоку між монітором і клавіатурою і т.п. Крім того, у випадках, коли монітор має низьку якість зображення, наприклад помітні мигтіння, відстань від очей до екрану роблять більше (біля 700мм), ніж відстань від ока до документа (300 – 450мм).

Екран повинен бути таких розмірів, аби шрифт та інші предмети, що розглядаються, було добре видно. Він не повинен мигтіти і засліплювати своїм і відбитим світлом. Положення екрану визначається: відстанню прочитування (0,6, 0,7м); кутом прочитування, напрямом погляду на 20 нижче горизонталі до центру екрану, причому екран перпендикулярний цьому напряму.

Повинна також передбачатися можливість регулювання екрану:

• по висоті + 3 см;

• по нахилу від – 10 до + 20 щодо вертикалі;

• в лівому і правом напрямах.

Велике значення надається правильній робочій позі користувача. При незручній робочій позі можуть з'явитися болі в м'язах, суглобах і сухожиллях. Вимоги до робочої пози користувача ПК наступні [7]:

• голова не повинна бути нахилена більш ніж на 20,

• плечі повинні бути розслаблені

• лікті – під кутом 80.100,

• передпліччя і долоні рук – в горизонтальному положенні

Причина неправильної пози користувачів обумовлена наступними чинниками: немає хорошої підставки для документів, клавіатура знаходиться дуже високо, а документи – низько, нікуди покласти руки і кисті, недостатній простір для ніг і т. д.

В цілях подолання вказаних недоліків даються загальні рекомендації: краще пересувна клавіатура; повинні бути передбачені спеціальні пристосування для регулювання висоти столу, клавіатури і екрану, а також підставка для рук [12].

Під час виконання даної роботи моє робоче місце задовольняло майже всім вищенаведеним вимогам.

Кімната, в якій розміщується ПК знаходиться у п’ятиповерховій будівлі на проспекті Гагаріна, тому в приміщенні спостерігається дещо підвищений рівень шуму, при нормі в 50дБ фактично становить 55дБ. Площа на робоче місце становить 6 кв. м, а об’єм 19 куб. м., висота стелі приблизно 2,5 метри.

Для підтримання у приміщенні в холодну пору року оптимальних параметрів мікроклімату використовуються нагріті поверхні опалювальної системи. У таблиці 4.2. наведено фактичні параметри мікроклімату робочого приміщення.

Таблиця 4.2 – Параметри мікроклімату робочого приміщення з ПК

Період року	Параметр мікроклімату	Фактично
Холодний	Температура повітря в приміщенні Відносна вологість	22°С 49%
Теплий	Температура повітря в приміщенні Відносна вологість	24°С 56%

Виміряні за допомогою спеціальних приладів температура та вологість у приміщенні знаходяться в межах вищерозглянутих санітарних норм.

Робочий стіл розміщений біля вікна, освітлення відбувається за допомогою природного джерела світла вдень, і за допомогою освітлювальних пристроїв – люмінесцентних ламп. Загальна освітленість є недостатньою і становить 170 лк при рекомендованій нормі 300 лк, тому доцільним буде встановлення додаткового світильника.

Робочий стіл виготовлений з ДСП і має 2,1 метри завдовжки та 0,9 метрів шириною. Сидіння робочого місця відповідає ергономічним вимогам для найбільш зручного положення при роботі з ПК: м’яке сидіння, можливість регулювання висоти і куту нахилу спинки, спирання на підлокітники крісла.

Відстань між монітором складає приблизно 700 мм, висота робочої поверхні столу 710 мм. Робоче місце містить жидкокристалічний монітор з діагоналлю 23 дюйми , системний блок, клавіатуру, оптичну мишу, принтер та сканер. На рисунку 4.2 показано розміщення складових ПК на робочому столі.

Рисунок 4.1 – Розміщення основних і периферійних складових ПК

1 – сканер, 2 – монітор, 3 – принтер, 4 – поверхня робочого столу

5 – клавіатура, 6 – маніпулятор типу «миша».

Отже, дотримання комплексу організаційних, ергономічних, гігієнічних та психофізіологічних параметрів щодо роботи з ПК, дозволить створити сприятливі умови праці, що буде вирішальним для зростання працездатності, якості праці, запобігти появи негативного впливу шкідливих факторів.

ВИСНОВКИ

У даній роботі було розглянуто діяльність шахти « Павлоградська» ,що є складовою ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» . Вивчалась загальна характеристика та організаційна структура даного підприємства, виділялись функції та методи управління,основні структурні елементи. Було досліджено і проаналізовано складові організації виробництва на підприємстві, для кращого уявлення про діяльність шахти.

Значної уваги було приділено економічній системі на даному підприємстві. Було розглянуто техніко – економіні показники підприємства і динаміці за декілька років ( обсяги видобутку вугілля, продуктивність праці, чисельність персоналу, фонд оплати праці, собівартість продукції, реалізація продукції споживачам і тд.), за допомогою яких ми змогли побачити, що шахта «Павлоградська» с кожним роком покращує свої показники і загалом діяльність підприємства є задовільною.

Було проведено аналіз собівартості вугільної продукції за 2010 – 2012 роки, визначено основні фактори впливу на неї та сформовано рекомендації щодо зниження собівартості на розглянутому підприємстві, так і на аналогічних йому.

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1. Собівартість готової вугільної продукції − це повна собівартість готової вугільної продукції вугледобувного підприємства, яка включає виробничу собівартість, адміністративні витрати та витрати на збут продукції. Собівартість видобутку вугілля є комплексним показником, у якому знаходять відображення всі сторони виробничої й фінансово-господарської діяльності підприємства.

2. Величину собівартості вугільної продукції значною мірою формують виробничі витрати, що пов’язані з придбанням матеріалів та оплатою праці. На формування собівартості також значно впливають витрати, пов’язані з постачанням ресурсів і збутом продукції.

3. У вугільній промисловості, де виробнича собівартість однієї тони вугілля визначається розподілом витрат на кількість вугілля, виданого на поверхню (вугілля, що залишається в шахті, у розрахунок не береться), застосовується простий метод обліку витрат та калькулювання собівартості з елементами попроцесного методу.

4. В результаті факторного аналізу виявлено, що основними чинниками впливу на величину собівартості продукції гірничодобувного підприємства виступають: збільшення обсягів видобутого вугілля, зростання по статтям «Матеріальні витрати» та «Заробітна плата основних виробничих робітників». Це є своєрідною галузевою особливістю всіх гірничодобувних підприємств.

5. Знизити собівартість продукції гірничодобувного підприємства можна за рахунок удосконалення засобів праці (впровадження прогресивної техніки, підвищення частки модернізованого устаткування), предметів праці (застосування нових видів сировини, матеріалів, енергоносіїв); раціонального використання сировини, матеріалів (використання енергозберігаючих технологій, розрахунок нових нормативів витрат матеріалів); підвищення механізації й автоматизації виробничих процесів; змін в формах і методах праці на підприємстві та впровадження дієвого мотиваційного апарату; використання нових методів обліку витрат.

6. Інструментом вдосконалення методології оптимізації витрат на гірничодобувному підприємстві може виступити Асtivity Ваsed Соsting (АВС) - метод обґрунтування собівартості продукції, що використовується у закордонній практиці для розподілу непрямих витрат між видами продукції та процесами. Як метод калькулювання собівартості він дозволяє підвищити обґрунтованість віднесення накладних витрат на певний продукт та проводити оцінку вартості продукції підприємства у випадках, коли виробництво характеризується переважанням непрямих витрат над прямими

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

3. Бєлозерцев О.В. «Пошук шляхів зниження витрат на вугледобувних підприємствах в процесі реструктуризації, Теоретичні та прикладні питання економіки. Випуск 23, с.86 – 93

4. Буряк П. Створення інтегрованих підприємницьких структур в Україні // Економічний вісник Донбасу. – 2007. – №3. – С.149 – 152

6. Васильєва Т.А. Використання АВС-методу в системі управління витратами промислового підприємства / Т.А. Васильєва, О.В. Рябенков // Сталий розвиток економіки. – 2011. – №1. – С. 181 – 184.

7. Вісловух А.М. Охорона праці користувачів персональних комп’ютерів: Навчальний посібник. – К.: ІПК ДСЗУ, 2007. – 55с.

12. ГОСТ 12.0.003-74: Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

13. О.Б. Грецінгер, А.К. Судаков, «УДОСКОНАЛЕННЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА» Матеріали міжнародної конференції "Форум гірників – 2011". – Д.: Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет», 2011. – 248 с.. c/198 – 199]

14. Гришко Н.В. Управління витратами як інструмент оздоровлення стану вугледобувних підприємств/Н.В. Гришко//Економіст. – 2009. – № 12. – С. 44-47.

16. ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення»

18. ДСанПіН 3.3.2-007-98. Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дісплейними терміналами електронно-обчислювальних машин

19. ДСН 3.3.6.042-99: Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень

21. Звенячкина В.Ю. Основные направления снижения себестоимости добычи угля в рыночных условиях / В.Ю. Звенячкина // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Економічна. Вип.76. – Донецьк: ДонНТУ, 2004. – 238 с.

23. Керб Л. П. Основи охорони праці. — К.: КНЕУ, 2003. — 215с.

25. Кучер В. А. Аналіз основних принципіврозробкистратегії розвитку промислового підприємства / В. А. Кучер // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ. – 2005. – № 3. – С. 29 – 36

37. Протоєрейський О. С., Запорожець О. І. Основи охорони праці. — К.: НАУ, 2002. — 523с

41. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: [Навч. посіб.]/ Г.В. Савицька. – [3-тє вид., випр. і доп.]. – К.: Знання, 2007. – 668 с.

42. Садовников А.А. Экономический анализ резервов снижения себестоимости промышленной продукции на предприятии / А.А. Садовников // Машиностроитель. – 2007. – № 12. -С.4-7

43. Скрипник М.І. АВС-калькулювання / М.І. Скрипник // Вісник ЖДТУ. – 2009. – №3(49). – С. 176-179.

47. Основи охорони праці: Підручник. 21ге видання, доповнене та перероблене. / К. Н. Ткачук, М. О. Халімовський, В. В. Зацарний, Д. В. Зеркалов, Р. В. Сабарно, О. І. та інш.; за ред. К. Н. Ткачука і М. О. Халімовського. — К.: Основа, 2006 — 448 с.

50. Ярошевська В. Безпека праці при використанні відеотерміналів / В.Ярошевська, І. Риженко // Нова пед. думка : наук.-метод. журн. - 2012. - № 1, ч. 1(Матеріали Х Міжнародної науково-методичної конференції "Європейський простір вищої освіти як основа розвитку суспільства знань"). - С. 271-276. - Бібліогр.: 22 назв.

ДОДАТКИ

Заходи з безпеки робіт

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори	заходи запобігання	Засоби захисту
		Колективні	Індивідуальні
Обвал породи	Своєчасна установка запобіжного, тимчасового та постійного кріплення згідно паспорта	Шахтне кріплення в паспортному стані	Захисні фарби з пластику, спеціальне взуття
Вибух вугільного пилу	Водяні завіси, зрошення пересипів, обмив виробіток, зрошення на Водяные завесы, орошение пересыпов, обмывка выработок, орошение на виконавчих органах комбайнів, вологе прибирання пилу	Водяні заслони з об'ємом води з розрахунку 400л на 1м ² перетину вироблення і довжиною не менше 30п.м.	Шахтний ізолюючий саморятівник ШСС - 1
Займання газу метану.	Дегазація вугільних пластів і вміщуючих порід.	Система АГЗ.	Шахтний ізолюючий саморятівник ШСС - 1
Виробництво робіт на висоті 1,5 метра.	Наявність огороджень і перекриттів.	Огорожі	Запобіжний пояс
Ураження електричним струмом.	Наявність заземлень електрообладнання та кабелів.	Електричні блокування РУ пускової апаратури.	Гумові рукавички та боти, діелектричні підставки.