Питання для самоконтролю.

1. Назвіть види живопису, що досягли високого розвитку у XIV – XVI ст.

2. Назвіть церкву, фрескові розписи якої служать прикладом нового підходу до традиційних сюжетів,змін в образотворчому мистецтві.

3. Як розміщені сюжети розписів у церкві с. Горяни?

4. Назвіть тему горянських фресок.

5. Де розписували храми українські художники на замовлення короля Польщі Ягайла?

6. Що таке іконостас?

7. Назвіть найдавнішу іконописну пам`ятку цього періоду.

8. Які ікони стали найбільш шанованими у XIV – XVI ст.

9. Кого зображено на іконі «Юрій змієборець». Охарактеризуйте ікону.

10. Ікони,на яку тему були найбільш поширені у XVI ст.

11. Які жанри живопису розвиваються у XVI ст.

12. Назвіть портрети XVI ст.

13. Де і коли було створено цехову організацію художників?

14. Назвіть характерні ознаки світського живопису XIV – XVI ст.

Тема: Українське мистецтво другої половини

XVII ст. – хviii ст. Архітектура. План

1.Особливості розвитку архітектури другої половини ХVІІІ ст.

2.Культурологічна діяльність І.Мазепи.

3.Видатні архітектори доби,їх діяльність.

Друга половина ХVІІ - ХVІІІ ст. позначились бурхливим розцвітом мистецтва,його другим,після княжої доби золотим віком,коли витворюється новий своєрідний стиль,що має назву козацького бароко. Виборовши собі незалежність, Україна має можливість наблизитись до культурно-мистецьких досягнень західної Європи і переймає від неї нові напрямки та перетворює їх у своєму традиційному дусі. Найповніше цей стиль виявився в архітектурі. Творам бароко властива активна взаємодія об`ємних та просторових елементів,пишна вибаглива орнаментика,багатий декор, урочиста піднесеність образів, асиметрія.

Постають розкішні декоративні фронтони, портали, брами, прикрашені вигнутими зигзагами та буйною орнаментикою.

Прикладом раннього бароко є Львівський костел Бернардинів та костел Єзуїтської колегії в Самборі, у Києві (перебудова Успенського собору.)

Справжній розквіт бароко припадає на другу половину ХVІІ ст. Центр мистецького життя знову переноситься на Наддніпрянщину, а фундаторами його стають козацька старшина, міські багатії і вище духовенства. На їхні кошти споруджували дерев`яні і кам`яні церкви,прикрашали їх іконостасами та настінними розписами, дарували церквам дорогий срібний і золотий ритуальний посуд, ікони, церковні книги.

Для церковного будівництва цього періоду характерні кам`яні i дерев`яні церкви трьох типів: тридільні, п`ятидільні, дев`ятидільні. Кожну будівлю увінчував високо піднятий купол. Центральний об`єм будови був вищий від бокових і це називали пірамідальною композицією. Тридільні церкви були розповсюджені по всій Україні. Найвідомішою пам`яткою триверхого храму є Покровський собор у Харкові, дві церкви Києво – Печерської лаври,будівлі в Сумах, Богодухові. Великі дев`ятидільні храми були поширені на Лівобережжі (Густин, Ніжин, Прилуки). Однією з ранніх церков цього типу є Троїцька церква Густинського монастиря.

Розквітові українського бароко сприяла культурна діяльність гетьмана Івана Мазепи (20 церков збудовано та відновлено).

Заходами Мазепи викінчено Спаську церкву Мгарського монастиря біля Лубен, розпочату Самойловичем, збудовано Богоявленську церкву на Подолі у Києві, Миколаївський собор на Печерську. Будівничим обидвох церков був Федір Старченко. На кошти Мазепи збудовано церкву всіх святих Печерської Лаври. Вона п`ятибанна і пятизрубна з багатьма різними декораціями стін.

Будуючи нові церкви, Мазепа обновлював старі,зокрема Софіївський собор, Успенську цервку Києво – Печерської Лаври, св. Юри Видубницького монастиря, браму Заборовського в ансамблі Софіївського собору в Києві, Троїцький собор у Чернігові, Хрестовоздвиженський у Полтаві, Троїцький собор у Луцьку. У плані це хрестовокупольні споруди світлих кольорів.

За Мазепи розгорнулося світське будівництво, але до наших днів воно не збереглося (палати у Батурині).

У першій половині ХVІІІ ст. у стилі бароко були споруджені визначні будівлі та архітектурні ансамблі. Під керівництвом Й. Шеделя збудовано 93-метрову дзвіницю Києво-Печерської Лаври. За проектом архітектора Растреллі під керівництвом архітектора Мічуріна в Києві було збудовано Андріївську церкву. Гармонійно поєднані кольорові елементи споруди: білий колір колон чергується з блакитним фоном та золотими люнетами над куполом. За проектом Растреллі побудовано Маріїнський палац. На західноукраїнських землях монументальна архітектура цього періоду розвивалася за інших умов. Перебування у складі Речі Посполитої зумовили закріплення художніх традицій, пов`язаних з католицькою церквою.

Найбільна кількість пам`яток барокової архітектури західноєвропейського зразка збереглася у Львові. Серед кращих споруд – Домініканський костел. Яскравим прикладом пізнього бароко є собор святого Юра – архітектор Бернард Меретин. Він - автор ратуші у м. Бучачі на Тернопільщині. До видатних пам`яток належить ансамбль Почаївської лаври.

У стилі рококо збудовано Свято-Юрський собор у Львові за проектом Меретина.

Єдністю з природою відзначається Успенський собор Почаївської Лаври на Тернопільщині.

У XVIII ст. створюється українська національна архітектурна школа. До відомих її майстрів належіть І.Зарудний , І. Григорович-Барський, С. Ковнір, Ф.Старченко.

Кріпак Києво-Печерської лаври С.Ковнір навчився будівельної справи і створив архітектурні споруди, які виділяються мальовничістю і багатством ліпноти оздоблення стін і фронтонів. Це так званий Ковніровий корпус і дзвіниць на дальніх та ближніх перечах у Києво-Печерській лаврі, Кловський палац над яким Ковнір працював разом з Нєсловим і дзвіниця Києво-Братського монастиря,дзвіниця і церква Антонія і Феодосія у Василькові.

Вихованець Київської академії Григорович-Барський став автором багатьох архітектурних пам’яток - церков Покровської і Миколи Набережного на Подолі у Києві, церкви-дзвіниці Кирилівського монастиря, магістрату і собору в Козельці.

У стилі українського бароко зводилися не лише муровані а й дерев`яні церкви. Вони були високими, багатоверхими, мали складні і динамічні форми. Яскравим прикладом таких храмів є Троїцький собор у Новомосковську Дніпропетровської обл., споруджений народним майстром Якимом Погребняком. Маючи 65 м висоту, цей собор був найвищою дерев`яною будівлею XVIII ст. в Україні.