Питання для самоконтролю.

1. Які види мистецтва розвивалися у Київській Русі?

2. Який тип храмів набув поширення в церковній архітектурі?

3. Яку пам’ятку можна вважати символом усієї епохи? Чому?

4. Яке будівництво поширюється з прийняттям християнства?

5. Якій вид споруд почали будувати з прийняттям християнства?

6. Назвіть першу кам’яну пам’ятку церковної архітектури. Коли і ким була побудовано?

7. Назвіть найвідомішу кам’яну світську будівлю, зведену у кінці Х – поч. ХІ ст.?

8. Назвіть особливості, що сформувалися у культурі будівництва Київської Русі?

9. Що символізував собою храм?

10. Де було розміщено образ Христа - Пантократора?

11. Що таке трансепт?

12. Як поділявся церковний простір по вертикалі?

13. Як поділявся церковний простір по горизонталі?

14. Скільки куполів мав Софіївський собор?

15. Який тип храмів побутує з ХІ ст.. назвіть храми?

16. Назвіть храми що відносяться до 3-5 купольних?

17. Які види живопису розвивалися у Київській Русі?

18. Назвіть зразки мозаїчних зображень?

19. Назвіть тематику фрескових розписів Софії Київської?

20. Чим відрізняється іконопис від монументального живопису?

21. Назвіть перші ікони на території Київської Русі? Звідки вони прийшли?

22. Назвіть особливості Київського іконопису?

23. Які твори мистецтва рукописної княжої доби Київської Русі ви знаєте?

24. У чому призначення ікон?

Тема: Українське мистецтво XIV – XVI ст. Архітектура.

План

1. Умови формування національної архітектури.

2. Романський та готичний стилі в архітектурі.

3. Провідна роль Львова у розвитку мистецтва доби.

Монголо – татарська навала завершила процес розпаду давньоруської держави, завдавши нищівного удару її культурі, мистецтву, а найбільше – монументальній архітектурі. Будівництво великих кам’яних споруд на Придніпров’ї на тривалий час припинилося.

Культурний центр України перемістився на захід, на Галицько – Волинські землі, що постраждали від нашестя меншою мірою. Завдяки мудрій політиці галицько – волинських князів, передусім такої видатної постаті як Данило Галицький, там збереглися і шанувалися високі набутки попередньої епохи, творилося нове українське мистецтво. Саме завдяки Галичині і Волині українське мистецтво не загинуло в один з найскрутніших періодів своєї історії .

У XIV –XVI ст. значного розвитку у Галицько – Волинських землях досягла архітектура.

Її особливості визначалися певними історичними та суспільно – політичними обставинами: боротьбою з іноземними поневолювачами, феодальними міжусобицями, а також географічним положенням, тобто близькістю до країн Центральної Європи.

Перший чинник зумовив потребу у широкому розгортанні оборонного будівництва : оборонних споруд – замків(укріплених садиб Західної України), оборонних споруд – церков та монастирів, другий – сприяв поширенню в архітектурі ознак, притаманних європейській культурі.

Спорудження величних неприступних замків – одна з відмінних рис культури XIV – XVI ст. У цей період більшість замків були дерев’яними, тому до наших днів не збереглися. У цих спорудах поєдналися архітектурні традиції Київської Русі і ще більш ранніх епох.

Одним з найвеличніших був Київський замок на горі Киселівці. Дослідники давнього Києва довели, що саме на Замковій горі (Киселівці) оселився і збудував перше городище легендарний засновник Києва – князь Кий. Замок згорів у XVIIст.

Найстарішою кам’яною фортецею України є Верхній Замок у Луцьку. Його споруджено у XIVст. Навколо нього були розташовані Нижній замок та міські укріплення. Від них збереглися лише кам’яна споруда та вежа. Муровані з цегли прямокутні вежі та стіни замка вражають уяву по єднанням величі і простоти. Луцький Замок – одна з найбільших цегляних споруд в Україні.

Справжніми архітектурними перлинами України є Замки в Кам’янці – Подільському, Меджибожі, Хотині, Олеську, Мукачеві та інших містах. Упродовж кількох століть їх добудовували і перебудовували.

Окремим типом кам’яних споруд є церкви – фортеці та монастирі. До наших днів збереглася унікальна Покровська церква – фортеця в селі Сутківцях на Поділлі, яка була цілком придатна до оборони.

Монастирями – фортецями були Унівський, Дерманський, Межирічанський монастирі.

Готичний стиль поширюється в Галичині у XIV ст. Найбільшими будівлями цього стилю були католицькі костели у Львові та Перемишлі.

У православній культовій архітектурі з’являються деталі, властиві європейській готиці.

Ранні зразки культової забудови з ознаками готичного стилю – храм Василія в Овручі, Трьохсвятительська церква у Києві.

В українському церковному будівництві основним архітектурним типом були так звані зрубні храми. Були це тридільні або безкупольні трибанні, п’ятибанні дерев’яні церкви. У цей період відбувається поділ церкви на : вівтар, власне церкву, бабинець.

Вікна і двері мали шестикутну форму. Такі церкви збереглися у Потеличі – Святого Духа, у Чернівцях – Святого Миколая. Дерев’яні дзвіниці , відокремлені від церков, були подібні до замкових башт, служили іноді як сторожові вежі.

Українські дерев’яні церкви , споруджені без цвяхів, трималися на зрубах, прикрашалися різьбою. Різьблений орнамент нагадував рослини, гілки винограду, ягоди. Іконостаси теж трималися на зрубах і піднімалися декількома ярусами вгору, аж до купола. Зразком такої забудови є церква Святого Дмитрія та Святої Покрови у Луцьку.

Згодом архітектурний стиль тридільної церкви перенесено у будівництво кам’яних церков. З кам’яних будівель цього періоду відомі церква Святого Онуфрія (XVст.) У Львові, церква у Зінькові на Поділлі, Святого Іоана Предтечі у Кам’янець – Подільському.

У XVI ст. на поч. XVII ст. В українське мистецтво проникли художні ідеї Відродження. Провідну роль у розвитку мистецтва цієї доби відіграв Львів – одне з найкрасивіших міст Європи, де зустрілися Схід і Захід. Українські зодчі, скульптори, живописці працювали тут поруч з німецькими, італійськими, голландськими, польськими майстрами. Нові мистецькі віяння, що приходили із Заходу, українські митці творчо поєднували з національними традиціями. Найбільше збереглося у Львові пам’яток міської архітектури. Після спустошливої пожежі 1527 р. на залишках середньовічних готичних спорудах зводилися кам’яниці у стилі Ренесанс.

На площі Ринок стоїть найбільша львівська кам’яниця – знаменитий будинок заможного купця Корнякта. Будинок нагадує справжній палац . Його було споруджено архітектором Петром Барбоном у 80-х роках XVI ст. Шестивіконний триповерховий фасад увінчано високим атиком – декоративною стінкою під карнизом. Пізніше, у XVII ст. встановили статуї лицарів. Вікна прикрашені красивим обрамленням. Особливо чарує триярусна відкрита аркада внутрішнього дворика; будинок багатого міщанина Гепнера – сьогодні там знаходиться історичний музей.

Архітектурне обличчя Львова склалося під впливом європейської католицької культури. Це було наслідком політичного та культурного панування Польщі на західно – українських землях.

Наприкінці XVI на поч. XVII ст. на замовлення Львівського братства у місті було зведено визначний архітектурний ансамбль. До нього увійшли Успенська церква (архітектори М. Римлянин і В. Капінос), Вежа Корнякта ( архітектор ( П. Барбон) та каплиця Трьох святителів (архітектор А. Підлісний). У цих спорудах використано традиції української дерев’яної архітектури – будівництва так званих тридільних церков, що складалися з трьох частин, розташованих на одній осі та високих багатоярусних дзвіниць. У зовнішньому оформленні споруд було застосовано вишукані ренесанські форми.