Екзаменаційний білет № 34

1. IV Універсал. Брестський мир і Україна

ІУ Універсал. Брестський мир і Україна.

У своєму IV Універс (9 січ 18 р.) Ц Рада проголос УНР незалеж. Утвор новий уряд — Раду народн міністрів на чолі Голубовичем. Встанов мирних віднос з рос, По, Австр, Румун, Туречч. Передбач створ міліції, провед земель реформи. Брестський мир--січня 1918 р. до Бреста прибула укр делегац на чолі з О.Севрюком. вона відстояла інтереси УНР, підтверджені Четвертим Універсалом. У з8 на 9 лютого18 р. укр дипломати

підпис мирн договір з центр держ Згідн з Брест миром усі 4 держ центр блоку визнали незалежн і самост Укр; Зах межі УНР було встановл по довоєн корд Рос та Авст-Угорщ. Інші пункти регулювали обмін військовополоненими, повернення інтернованих цивільних осіб; Сторони відмовл від сплати контрибуц.

2. Вибори Президента України. Обрання Президентом в.Ющенка

2004 року в Україні вступили у смертельний двобій дві непримиренні сили. Чому всередині унітарної і, за всіма класичними ознаками, моноетнічної та монокультурної країни точилася настільки запекла боротьба, яка ледве не призвела до її розколу, запитання доволі риторичне, і зведення його до протиборства сил добра та зла було би доволі наївним, хоча ця складова минулорічної боротьби теж була досить виразною.

Ми знаємо, що боротьба на виборах -- це винятково боротьба політична, боротьба певних ідеологій, але якщо би відсторонений від подій в Україні закордонний аналітик почав би за класичною схемою аналізувати ідеологічні розбіжності політичних сил на останніх парламентських і президентських виборах, то він би був вельми здивований, бо майже жодної різниці в ідеологіях непримиренних ворогів він би не виявив.

Якщо взяти з одного боку, наприклад, Партію реґіонів і СДПУ(о), а з іншого блок чи, радше, тепер партію "Народний союз "Наша Україна", то побачимо, що ідеологія цих політичних суб'єктів обертається навколо центристської та лівоцентристської ідей, які ґрунтуються на засадах ринкової економіки, і демократичних, частково ліберальних цінностей. Лівоцентристська "Батьківщина" або група "Солідарність" за програмою дуже близькі до лівоцентристських ідей СДПУ(о). Якщо в обох сторін схожа, а точніше тотожна ідеологія, то через що тоді покладати свій живіт у взаємній боротьбі? З іншого боку, в колишньому опозиційному блоці об'єдналися протилежні за ідеологією ліві соціалісти з правими рухівцями та уенпістами.

Зараз з есдеками і реґіоналами об'єднуються полярні за духом ліво- і правоекстремістські маргінали, що в нормальній країні є абсолютним політичним нонсенсом. Отже, шукати якогось ідеологічного, партійного підґрунтя у наджорстокій політичній боротьбі в Україні було би надаремно.

У смертельному двобої поза всякою партійною ідеологію в Україні насправді зіткнулися, здається, вже одвічні культурні ідеї, які виникли на євразійському територіальному і духовному розламі сотні років тому: з одного боку -- імперсько-православно-деспотична модель, яка сьогодні дуже вдало втілилася в ідею "православного джихаду" Корчинського, а з іншого боку -- ідея демократично-євроцентристська, яка так само успішно стала стрижнем української національної ідеї. Якщо відкинути лицемірство, пихатість і звинувачення в українському буржуазному націоналізмі, то звільнені від хитромудрих ідеологічних нашарувань ці дві ідеї виявляться просто культурними Ідеями Російською і Українською.

І найцікавіше полягає в тому, що тут немає протистояння між росіянами і українцями, бо на боці української культурної ідеї готові боротися до смерті етнічні росіяни, наприклад, Соболєв і Терьохін, а на боці російської -- етнічні українці, наприклад, Вітренко і Чорновіл.