Екзаменаційний білет № 33

1. Проголошення радянської унр. Війна більшовиків проти Центральної Ради.

Ультиматум російського Раднаркому (З грудня 1917 р.) та початок війни більшовиків із Центральною Радою.

3 грудня 1917 р. Раднарком відправив радіотелеграфом Центральній Раді Ультиматум, в якому містилися такі вимоги:

відмовитись від дезорганізації загального фронту (проти німців та австрійців у світовій війні);

не пропускати через Україну козачі формування з фронту на Дон;

пропустити більшовицькі війська на Південний фронт (на Дон);

припинити роззброєння і висилку за межі України збільшовизованих військових частин.На роздуми відводилося 48 годин. У разі відхилення вимог РИК оголошував УЦР "в стані відкритої війни проти радянської влади в Росії і на Україні". Генеральний Секретаріат відхилив всі вимоги Ультиматуму, через те 5 грудня 1917 р. РНК Росії розпочинає війну проти УЦР.

У цей драматичний для України момент 4 грудня 1917 р. в Києві розпочав роботу Всеукраїнський з'їзд рад, на якому більшовики планували здійснити внутрішній переворот та захопити владу "демократичним" шляхом. Але надії більшовиків не виправдалися: делегати з'їзду ухвалили резолюцію про підтримку УЦР га засудили ультиматум РНК, кваліфікувавши його "як замах проти УНР".

Зрозумівши, що події розвиваються не за їх сценарієм, більшовики разом з лівими есерами та деякими українськими соціал-демократами (всього 127 осіб) залишили Всеукраїнський з'їзд рад і перебралися до Харкова, який в той час був форпостом більшовизму в Україні.

Проголошення у Харкові радянської влади (11-12 грудня 1917 р.)

Саме у Харкові 11-12 грудня 1917 р. відбувся альтернативний з'їзд рад, який проголосив утворення радянської УНР, обрав ЦВК (Центральний виконавчий комітет) радянської України. Головою ЦВК став лівий соціал-демократ Ю.Медвєдєв.

ЦВК затвердив перший радянський уряд України - Народний Секретаріат. До його складу увійшли: В. Затонський, С. Бош, Ю. Коцюбинський, М. Скрипник, Ф. Сергеєв (Артем) та ін. Рішення цього з'їзду дуже швидко були визнані "як правочинні" радянською Росією.

Отже, на середину грудня 1917р. на території УНР існувало два уряди (в Харкові і Києві). Одразу між ними розпочалася "війна декретів".

Але паралельно з "війною декретів" йшла і збройна боротьба. Військові операції переважно проводилися вздовж ліній залізниць і найчастіше зводилися до спроб роззброїти супротивника. Ініціатива в цих операціях належала харківському уряду і тому контрольована ним територія розширювалася.

При цьому робітники здебільшого підтримували радянську владу, селяни - вичікували, українська інтелігенція поки що залишалася вірною Центральній Ралі.

Похід більшовицьких військ на Київ. Бій під Крутами.:

Починаючи з 25 грудня 1917 р. радянські війська під загальним керівництвом В.Антонова-Овсієнко, оволодівши Катеринославом, Олсксандрівськом і Полтавою, розгортають наступ на Київ.

Прагнучи полегшити наступ радянських військ на столицю, київські більшовики 16 січня 1918 р. починають збройне повстання, центром якого стає завод "Арсенал".

І хоча повстання Центральній Раді вдалося придушити після п'ятиденних жорстоких боїв, але контроль над ситуацією вона почала втрачати.

Нерішучість УЦР і її непослідовність призвели до того, що у вирішальний момент 16 січня 1918 р. у бою під Кругами (станція між Ніжином і Бахмачем), де вирішувалася доля Києва, вона могла розраховувати лише на багнети 420 студентів, гімназистів, юнкерів, більшість з яких загинуло у нерівному бою.

IV Універсал Центральної Ради та проголошення незалежності України (9 січня 1918 р.)

9 січня 1918 р.. коли радянські війська були вже на підступах до Києва, Центральна Рада ухвалила IV Універсал. Основні положення його були такі:

проголошення незалежності і суверенітету УНР (Української Народної Республіки);

підтвердження законодавчої влади - УЦР і виконавчої - Ради Народних Міністрів (колишній Генеральний Секретаріат);

проголошення наміру розпочати негайні переговори із сусідніми державами з метою встановлення миру;

реорганізація армії в народну міліцію;

націоналізація всіх природних ресурсів, ліквідація права власності на землю;

демілітаризація підприємств, соціальна допомога безробітним;

реорганізація торгівлі, встановлення держконтролю над банками;

ставилося завдання найближчим часом скликати Українські Установчі збори, які б схвалили Конституцію УНР.

На жать, цей важливий документ було прийнято надто пізно: 21 січня 1918 р. радянські війська під керівництвом М.Муравйова підійшли до Києва і, після п'ятидобового артилерійського обстрілу, 26 січня 1918 р. увійшли в місто.

Перша спроба радянізації України. Регіональні "республіки":

Український уряд змушений був переїхати до Житомира, а невдовзі - до Сарн. Організовано залишили Київ і війська УНР. Воєнні дії перекинулися на Волинь і Поділля.

А в цей час на більшій території України йшов процес утвердження нової - радянської влади - т.зв. "радянізаиія" України, що мала такі складові елементи:

"червоний терор" - масові розстріли ворогів радянської влади (число жертв "червоного терору" на поч. 1918 р. тільки в Києві за оцінками різних істориків становила від 2 до 5 тис чол.);

поширення на територію України чинності усіх тогочасних декретів РСФРР (ліквідовувалися існуючі органи управління і самоврядування і створювалися нові - ради, виконком рад, ревкоми, воєнревкоми, народні суди, робітничо-селянські трибунали; розпускалася стара міліція і її обов'язки на перших порах передавалися Червоній гвардії);

створення власної армії радянської УНР - Червоного козацтва;

реорганізація фінансової сфери та промисловості (одержавлення, підпорядкування центру - Росії);

аграрна реформа (запровадження на селі артільно-комуністичного принципу ведення господарства, вилучення у селян продовольства для вивозу у Росію);

Але радянська УНР мала під своїм контролем тільки ту територію, яка свого часу була визначена "Тимчасовою інструкцією Тимчасового уряду". В той же час на землях України були ще створені: Донецько-Криворізька, Таврійська, Одеська республіки. Частина українських земель увійшла до складу Донської республіки