Екзаменаційний білет № 29

1. Активізація революційно-визвольної боротьби в Україні на поч. XX ст.

Початок XX ст. в історії України характеризується загальним революційним піднесенням, що було викликане гострими класовими протиріччями, національним гнобленням, політичним безправ'ям населення.

Ситуацію загострила загальноекономічна світова криза 1900-1903 рр., а в Російській імперії і ЇЇ поразка у війні 1904-1905 рр. з Японією.

Як в Наддніпрянській, так і в Західній Україні революційний настрій охопив усі кола суспільства:активізувався робітничий рух, перейшовши від економічної до політичної боротьби;

посилився селянський рух, для придушення якого досить часто використовували війська;

зросла активність студентської і учнівської молоді, яка протестувала проти обмежень її прав, виступала за соціальну справедливість. У1901 р. за участь у студентському русі царський уряд віддав у солдати 183 студенти Київського університету. У цьому ж році виступили студенти Львівського університету, які вимагали відкриття українського університету;посилився опозиційний рух ліберальної буржуазії, поміщиків, інтелігенції за проведення реформ.У Наддніпрянській Україні центром опозиційної по відношенню до царизму діяльності стали земства - органи місцевого самоуправління. Земці-ліберали вимагали надання політичних свобод, ліквідації кріпосницьких пережитків, скликання Установчих зборів для вироблення конституції.В умовах загального революційного піднесення посилився і національно-визвольний рух.У Західній Україні національний рух розвивався в більш сприятливих умовах і мав значно більші здобутки, ніж у Наддніпрянщині:

тут активізувалися діяльність політичних партій, основним їх гаслом було гасло політичної самостійності України. Західна Україна стала базою організаційної діяльності партій Наддніпрянської України. Так, у Львові знаходилася партійна друкарня Революційної української партії, було видано роботу М. Махновського "Самостійна Україна;

діяли українські школи, культурно-освітні організації, видавалася українська література і преса. У 1914 р. товариство "Просвіта" мало 78 філій, 2944 чи/палень, курси для неписьменних. Кращі твори української літератури друкувалися па сторінках редагованого М.Грушевським та ].Франком журналу "Літературно-науковий вісник". Упродовж 1899-1917рр. понад 300 видань випускала Українсько-руська видавнича спілка, популяризуючи як світову, так і українську літературу;зростала кількість українських представників у центральному парламенті та в крайових сеймах;розгортали діяльність масові молодіжні спортивні організації "Сокіл", "Січ", які розтали в української молоді почуття патріотизму, схильність до дисципліни, знань;широкого розмаху набув кооперативний рух, спрямований па економічне відродження селянства, на виховання його національної самосвідомості. Розвитку кооперативного руху сприяли "Просвіта" та уніатська церква.

У Наддніпрянській Україні національно-визвольний рух проявився в:

процесі політизації українського руху, зростанні кількості національних партій

Активізації культурно-просвітницької діяльності прогресивної української інтелігенції. Найбільш масовими її акціями на початку XX ст. було відкриття пам'ятника І. Котляревському у Полтаві в 1903р., куди з'їхалися тисячі представників, у тому числі із Західної України, і де, не дивлячись на заборону, лунала українська мова, а також святкування у цьому ус році 35-річчя музичної діяльності композитора М.В.Лисенка.

Російська соціал-демократична партія (РСДРП) - виникла в 1898р. у /903р. розкололася на більшовиків і меншовиків.