79. Василь Сухомлинський (1918-1970)

Українському педагогові В. Сухомлинському вдалося створити ініціативний колектив однодумців, які у своїй діяльності прагнули реалізувати ідеї всебічного виховання дітей. Він є автором праць "Серце віддаю дітям", "Павлиська середня школа", "Народження громадянина", "Сто порад вчителю", "Батьківська педагогіка", а також праць з проблем практичної педагогіки (питання управління школою, професійної майстерності вчителя, проблеми розумового розвитку учнів). Основою всіх педагогічних завдань В. Сухомлинсь-кого є принцип гуманізму. Він на практиці застосував систему оригінальних методів, прийомів, форм навчання та виховання школярів з метою розвитку їхніх творчих, інтелектуальних та фізичних здібностей (уроки мислення, організація атмосфери постійної творчості, розумна роль оцінки, психолого-педагогічний семінар тощо). Принциповою умовою результативності різних форм впливу на особистість педагог вважав пробудження в дитини "почуття подиву і радості відкриття". Цінним здобутком В. Сухомлинського є розроблення теорії і методики виховання дітей шестирічного віку, системи навчання читати і писати на основі емоційно-естетичного сприйняття навколишнього світу в умовах активної мисленнєвої діяльності. В. Сухомлинський розробив цілісну педагогічну систему, в основі якої - реалізація антропологічного підходу, принципу гармонізації гуманістично орієнтованих форм, засобів і методів педагогічної діяльності, її суб'єктного характеру, визнання особистості учня найвищою цінністю в процесі виховання та освіти. Він характеризував освіту та виховання як процеси реалізації органічно властивих дитині успадкованих властивостей, спонтанних реакцій та імпульсів.

Августин Волошин народився в с. Келечині нинішнього Міжгірського району Закарпатської області в висококультурній сім’ї сільського священика в 1874 році, а помер у 1945 році в Москві, у лефортовській в’язниці НКВС [ 4, с.89].

Розквіт педагогічного таланту Августина Волошина припадає на першу половину ХХ сторіччя. Він писав і за власні кошти видавав для дітей Закарпатського краю підручники для початкових та горожанських шкіл, а також для гімназії та учительської семінарії педагогічні часописи, газети. Його науково-педагогічні видання служили поширенню освіти і культури закарпатців. Назвемо лише окремі видання підручників: «Методическая Грамматика карпаторусского языка для народных школ» (Ужгород, 1899 р.), «Читанка для угрорусской молодежи, часть І, ІІ» (Ужгород, 1900 р.), «Азбука» (Ужгород, 1904 р.), «Азбука и перва читанка для 1 кл. народныхъ школъ на русскомъ языцђ» (Будапешт, 1905, 1913 рр.), «Малая Библия для низшихъ классов народных школъ» (Ужгород, 1904 р.), «Наука о числахъ для 1и 2 классов народныхъ школъ» (Ужгород, 1919 р.), «Физика» (Ужгород, 1923 р.), «Наука стилізації для IV, V и VI классов (Ужгород, 1923 р.), «О письменном языцђ Подкарпатских Русинов» (Ужгород, 1920 р.), "Історія педагогіки для учительських семінарій" (Ужгород, 1923, 2-е вид., Ужгород, 1931), "Педагогіка і дидактика для учительських семінарій" (Ужгород, 1923), "О соціяльном вихованню" (Ужгород, 1924), "Методика народно-шкільного навчання" (Ужгород, 1935), "Педагогічна психологія" (Ужгород, 1932), "Педагогічна методологія. Книга 1. Методологія навчання" (Прага, 1943), в першій половині 40-х рр. були завершені, але залишилися неопублікованими "Педагогічна хрестоматія" (40 арк.), "Методологія морального виховання" (20 арк.), "Педагогічна телеологія" (15 арк.), «Педагогічна психологія», Ужгород ( 1932 р.) та інші [4, с.90].