- •Ізотопний склад води.
- •Особливості будови молекули води та її структури.
- •Фазові переходи між агрегатними станами води.
- •Аномальні властивості води.
- •Що характеризує рН води?
- •Що зумовлює високу розчинну здатність води?
- •Основні чинники формування хімічного складу води.
- •Основні групи розчинних речовин в природних водах.
- •Основні показники вмісту органічних речовин у воді.
- •Розподіл води на земній кулі по окремих частинах гідросфери.
- •Кругообіг води на Землі, рушійні сили та види.
- •Області зовнішнього та внутрішнього стоку, їх розподіл.
- •Рівняння водного балансу, види рівнянь для окремих ланок глобального кругообігу води.
- •Загальна схема внутрішньоматерикового вологообігу.
- •Коефіцієнт вологообігу, його величина для окремих регіонів світу.
- •Річка. Її складові частини та морфометричні показники.
- •Яка різниця між гідрографічною та річковою сіткою, басейном та водозбором річки?
- •Основні джерела живлення річок, зміна співвідношень між ними в різних природних зонах.
- •Водний режим річок.
- •Рівень води в річці, вимірювання рівнів води.
- •Види руху води річок, зміна швидкості протікання води по поперечному перерізу русла.
- •Формування стоку річок. В яких одиницях він подається та як обчислюються витрати води?
- •Особливості формування максимального та мінімального стоку річок.
- •Формування термічного режиму річок.
- •Які фази виділяють у льодовому режимі замерзаючих річок та які льодові утворення їм властиві?
- •Як обчислюється енергія і робота річок?
- •Класифікації гідрологічних прогнозів.
- •Основні водокористувачі в Україні.
- •Гирлові процеси.
- •Річкові наноси, їх формування, класифікація.
- •Руслові процеси, основні фактории, що їх зумовлюють.
- •Як утворюються селі? Назвіть їх типи, основні характеристики.
- •Які бувають річкові води за ступенем їхньої мінералізації?
- •Назвіть стадії розвитку водосховищ як водних об'єктів.
- •Які показники характеризують фізичні і воднофільтраційні властивості гірських порід?
- •Які водні ресурси має Україна та як ними забезпечені окремі регіони?
- •Які основоположні принципи використання й охорони водних ресурсів вам відомі?
- •В яких об'ємах використовуються водні ресурси України основними водокористувачами?
- •Що розуміють під забрудненням, засміченням і виснаженням вод?
- •Заходи для охорони водних ресурсів України.
Рівняння водного балансу, види рівнянь для окремих ланок глобального кругообігу води.
Математичною моделлю кругообігу води є рівняння водного балансу. Відносна незмінність рівня Світового океану свідчить про те, що між прибутковою (атмосферні опади) і видатковою (випаровування, стік) частинами кругообігу існує рівновага (баланс). Її характеризують прості рівняння водного балансу як земної кулі, так і окремих частин (Світового океану, суші, окремих континентів, річкових басейнів, озер, окремих країн). Рівняння водного балансу може бути складене для будь-якої території, обмеженої довільним контуром. Так, для океанічної ланки глобального кругообігу рівняння водного балансу має вигляд 20 = Х0+УС, для материкової ланки глобального кругообігу 2С+УС=ХС, для безстічних областей ^Б = -^Б > для земної кулі в цілому 23=20+2С+2Б=Х0 + ХС+ХБ=Х3, де 20 - середнє багаторічне сумарне випаровування з поверхні Світового океану; 2С - випаровування за цей же час із поверхні периферійних областей суші; 2Ь - те ж із поверхні безстічних областей; 2п - те ж із поверхні всієї земної кулі; Х0 - середня багаторічна сума атмосферних опадів на поверхню Світового океану; Хс - те ж для периферійних областей суші; Хв - опади на поверхню безстічних областей; Х3 - середня багаторічна сума опадів для всієї земної кулі; Ус- середній сумарний багаторічний стік із суші. Ці рівняння водних балансів показують, що: 1) з океанів і морів у середньому щороку випаровується стільки вологи, скільки випадає на них опадів у сумі з річковим стоком; 2) із поверхні суші в середньому щороку випаровується стільки вологи, скільки випадає на її поверхню опадів мінус річковий стік; 3) із поверхні безстічних областей щороку випаровується стільки вологи, скільки випадає на її поверхню опадів; 4) сумарне випаровування вологи з поверхні океанів, морів і суші дорівнює сумі опадів, що випадають на їхню поверхню.
Загальна схема внутрішньоматерикового вологообігу.
Великий кругообіг складається з ряду місцевих, внутрішньоматерикових вологообігів, які відбуваються безпосередньо на суші, коли частина води від опадів не потрапляє в річку, а випаровується, знову конденсується і випадає у вигляді дощу чи снігу на земну поверхню. О. Воєйков у працях, присвячених вологообігу на суші, не раз вказував на значний стимулюючий вплив місцевого випаровування на формування атмосферних опадів континенту, хоч основна кількість опадів утворюється з вологи, яка надходить з океану, а опади з вологи місцевого походження є лише незначною доповнювальною частиною їх.Опади на будь-якій ділянці суші складаються із "зовнішніх", що конденсуються з водяної пари, яка надійшла ззовні, та "внутрішніх" (або "місцевих"), що конденсуються з вологи, яка випаровується з поверхні даної конкретної ділянки суші. Водяна пара місцевого походження також витрачається на формування опадів не повністю, частина її виноситься за межі даної території.Цей складний процес, що багаторазово повторюється, називають внутрішньоматериковим вологообігом. Важливою характеристикою внутрішньоматерикового вологообігу є відношення зовнішніх і внутрішніх (місцевих) опадів Хл/Хг або відношення всіх опадів X до зовнішніх Х/ХА. Останню величину називають коефіцієнтом волого обігу КВ^Х/ХА=(ХА+Х2)/ХА.