Питання для самоконтролю

1. Як відрізнити поняття ВМС, мономер, елементарна ланка, ступінь полімеризації, гель.

2. За допомогою яких реакцій одержують ВМС? Наведіть приклади природних і синтетичних полімерів.

3. Які спільні та відмінні властивості розчинів ВМС, справжніх розчинів і ліофобних золів?

4. Який механізм і стадії набрякання гелів? Обмежене та необмежене набрякання.

5. Пояснити ступінь набрякання і залежність його від різних факторів (температури, природи електролітів, рН середовища).

6. Чому ВМС амфотерні.

7. Як визначити ізоелектричну точку поліелектролітів.

8. Чому в'язкість розчинів ВМС особлива.

ТЕСТИ

1. Вибрати правильну відповідь. Розрізняють дві стадії набрякання. Для першої стадії характерно:

1. Невелика кількість молекул розчинника дифундує у ВМС, він заповнює проміжки між макроланцюгами і сольватує певні групи полімеру.

2. Стадія сольватації супроводжується виділенням теплоти, яку називають теплотою набрякання.

3. Не супроводжується виділенням теплоти.

4. Значне збільшенням маси і об’єму полімеру внаслідок осмотичного всмоктування великої кількості розчинника.

5. При цьому слабшають зв’язки між окремими макромолекулами, збільшується число їх можливих конформацій і відбувається змішування деякої кількості великих і гнучких макромолекул із молекулами розчинника.

2. Однофазні структуровані системи вмс і розчинника – драглі утворюються із розчину полімеру при:

1. Зміні рН середовища.

2. Обмеженому набряканні полімеру у низькомолекулярному розчиннику.

3. Його охолодженні.

4. Концентруванні.

5. Додаванні невеликих кількостей електролітів.

3. Дати визначення. Високомолекулярними сполуками (ВМС) називаються ….

4. Вибрати вірну відповідь. З одного боку, розчини вмс виявляють усі ознаки, властиві істинним розчинам:

1. Мала швидкість дифузії макромолекулі і, як результат, повільний перебіг усіх процесів.

2. Утворюються самочинно при простому змішуванні компонентів.

3. Є термодинамічно стійкими системами, які здатні існувати тривалий час без стабілізаторів.

4. Нездатність макромолекул проходити крізь напівпроникні мембрани, тобто здатність до діалізу та ультрафільтрації.

5. Велика структурована в’язкість.

6. Є гомогенними системами, у яких розчинена речовина знаходиться у вигляді макромолекул, де немає чіткої поверхні поділу з розчинником.

7. Малий осмотичний тиск, навіть за великих концентрацій ВМС.

8. Можуть бути, як молекулярними, так і іонними (природа заряду пов’язана із природою функціональних груп, які входять до їх складу).

9. Здатність розсіювати світло.

10. Характерна оборотність, тобто самочинне розчинення сухого залишку ВМС при додаванні розчинника.

5. Вибрати вірну відповідь. Тиксотропія – це:

1. Оборотний процес : драглі - розчин ВМС.

2. Явище ущільнення драглів, що супроводжується зменшенням об’єму (із збереженням форми) за рахунок додаткового зміцнення зв’язків між макромолекулами та відокремлення рідкої фази (розчину полімеру меншої концентрації).

3. Здатність драглів до певної межі оборотно змінювати форму під дією прикладеної сили.

4. Оборотне ізотермічне руйнування структури (при струшуванні, перемішуванні) та її відновлення після припинення механічної дії.

5. Явище відбувається у драглях тоді, коли система ще не досягла стану рівноваги і в ній продовжуються процеси структурування.