1) Одержати золь металічного срібла за реакцією відновлення:
до 10 мл 0,001 М розчину AgN03 додати 2—3 краплі 1 %-ного розчину К2С03 і 1 мл свіжовиготовленого розчину таніну (альдегід), нагріти. Утворюється жовто-коричневий золь металічного срібла.
AgN03 + K2C03 ――――― Ag0K + KN03 + C02
стабілізатор
2AgOK + R —СОН + Н20 ――――― 2Ag↓ + R —СОН + 2КОН
танін
Написати будову міцели одержаного золю і зробити висновок про метод його одержання.
2) Одержати золь мангану діоксиду за допомогою окисно-відновної реакції.
В колбу з 25 мл 0,1 М розчину КМп04 додати з бюретки невеликими порціями 10 %-ний розчин Н202 до тих пір, поки взята скляною паличкою і нанесена на фільтрувальний папір крапля розчину не перестане забарвлювати папір в рожевий колір. Записати будову міцели золю.
Завдання 5. Визначити знак заряду колоїдних частинок.
В забарвлених золях знак заряду частинок можна визначити методом капілярного аналізу. Він оснований на тому, що целюлозні стінки капілярів фільтрувального паперу заряджені негативно, вода, що просочує папір – позитивно. На кусок фільтрувального паперу нанести краплю досліджуваного золю. Після всмоктування краплі золь з позитивно зарядженими частинками адсорбується на папері і дає забарвлену в центрі і безбарвну по краях пляму; золь з негативно зарядженими частинками не адсорбується папером і утворює рівномірно забарвлену пляму.
Завдання 6.Спостерігати світлорозсіювання у колоїдних розчинах.
На шляху світла променя проекційного ліхтаря під кутом 90о помістити склянки з колоїдним розчином каніфолі або сірки (одержаних в завданні 1) і розчином NаСl. Відмітити різницю в світлорозсіюванні обома розчинами. Пояснити це явище і намалювати малюнок.
Завдання 7. Розв'язати типові задачі.
Задача 1. Для одержання золю берлінської блакиті до 12 мл 0,2 н розчину FеС13 додали 10 мл 0,05 н розчину К4[Fе(СN)6]. Написати формулу міцели цього золю. Який заряд гранули?
Розв’язання.
Записуємо рівняння реакції одержання берлінської блакиті:
4FеС13 + 3К4[Fе(СN)6]3 = Fе4[Fе(СN)6]3 + 12КСl
Визначаємо, яка з вихідних речовин взята в надмірі, тобто, є стабілізатором:
кількість мг-екв FеСІз = 12 ∙ 0,02 = 0,24 мг-екв
кількість мг-екв К4[Fе(СN)6]= 10 ∙ 0,05 = 0,5 мг-екв
В розчині є надмір К4[Fе(СN)6], який є стабілізатором. Тому гідрофобні частинки Fе4[Fе(СN)6]3 з будуть адсорбувати іони Fе(СN)64- (правило Панета-Фаянса), які надаватимуть гранулі від’ємний заряд. Протиіонами будуть іони К+.
Схема міцели золю берлінської блакиті в цьому випадку буде такою:
з дисципліни ““МЕДИЧНА ХІМІЯ 1
(ФІЗИЧНА ТА КОЛОЇДНА ХІМІЯ)” 1
ЗАВДАННЯ для самостійної роботи 7
Визначення величини адсорбції 8
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 10
ЗАВДАННЯ для самостійної роботи 16
Приготування розчинів оцтової кислоти 17
Визначення адсорбції оцтової кислоти активованим вугіллям 17
Г =х /m = 0,1932 : 3 = 0,0644 г 19
3. Дописати пропущені слова. Речовина, що поглинає своєю поверхнею молекули інших речовин, називається А........., а речовина, яка поглинається – В....... 21
5. Заповнити таблицю класифікації поверхневих явищ: 21
ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ 22
Методи очищення колоїдних розчинів 25
ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ 31
Таблиця З. Вплив електролітів на ступінь набрякання желатини 42
Задачі для самостійного розв'язання 45
___________________________|
Задача 2. Визначити діаметр частинок аерозолю (диму), якщо в об’ємі Vo = 4·10-11 м3 підраховано п=120 частинок. Концентрація золю С = 1 · 10-4 кг/м3, а густина дисперсної фази = 2,2-103 кг/м3.
Розв’язання.
n
Знаходимо кількість частинок в одиниці об’єму: V = — .
Vo
Знаючи масову концентрацію частинок С і число їх в одиниці об’єму, знаходимо об’єм однієї частинки V:
С С Vo
V = ——— = ——— = -, де — d - густина дисперсної фази.
v ∙ d n ∙d 4
Прийнявши форму частинок за кулеподібну, з формули V = — π r3 вираховуємо середній
3
радіус частинок:
r
=
;
звідки
r
=
=
=
1,535 · 10-7
м
D = 2r = 1,535 · 10-7 · 2 = 3,07 · 10-7 м