
- •Опалення та вентиляція цивільних будівель
- •1. Вступ
- •2. Вихідні дані для проектування:
- •3.Опалення
- •3.1.Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій
- •3.1.1Теплотехнічний розрахунок стіни
- •3.1.2.Теплотехнічний розрахунок безчердачной покриття.
- •3.1.3.Розрахунок перекриття над неопалювальним підвалом
- •3.1.4 Розрахунок вікон.
- •3.1.5 Розрахунок дверей
- •3.2. Визначення втрат теплоти приміщеннями будівлі, яка проектується
- •3.3. Опис прийнятої системи опалення
- •3.4. Гідравлічний розрахунок системи опалення будівлі, яка проектується
- •3.5.Розрахунок опалювальних приладів будівлі, яка проектується
- •4. Вентиляція
- •4.1. Визначання повітрообміну у будівлі
- •4.2. Визначення числа вентиляційних каналів у будівлі
- •5. Література
4. Вентиляція
4.1. Визначання повітрообміну у будівлі
Визначення
повітрообміну в квартирі будівлі ведуть
на підставі . Кількість
повітря, що усувається з квартири
м3/год,
знаходять виходячи з норми
вилучення повітря 3 м3/год
на 1 м2
площі підлоги житлових кімнат:
Lкв=3Fn
де
- сумарна
площа житлових кімнат квартири, м2.
Lкв= 3∙53,45=160,35 м3/год
Отриманий повітрообмін повинен бути не меншим за потрібний для вентиляції санвузла Lc і кухні Lк, що визначають за додатком 12.
Отже приймаємо Lкв=160,35 м2
Повітря, необхідне для вентиляції санвузла Lc.і, усувають через витяжний канал, розташований в санвузлі. Іншу кількість витяжного повітря LB усувають через витяжні канали кухні:
Lв= Lкв- Lс.і
Lв= 160-50 = 110 м3/год
де
- більше
зі значень повітрообміну
,
м3/год,
отриманих за наведеними вище формулами
4.2. Визначення числа вентиляційних каналів у будівлі
Після розрахунку повітрообміну визначаємо переріз витяжних каналів, їхню кількість і розміщання на планах.
Вентиляційні канали розміщуємо у внутрішніх стінах. На виході витяжного каналу встановлюються жалюзійні решітки.
Виходячи з отриманого повітрообміну і рекомендованих швидкостей руху повітря в каналах розраховуємо для кухонь на кожному поверсі потрібну площу витяжних каналів FB м2;
де:
- кількість повітря, що усувається через
санвузол, м3/год.
– швидкість руху повітря в каналах, м/с; при природній вентиляції приймають для верхнього поверху =0,6 м/с з наступним збільшенням на 0,1 м/с для кожного поверху, що лежить нижче, але не більшою за 1 м/с.
Виходячи з отриманого повітрообміну та рекомендованих швидкостей руху повітря в витяжних каналах квартир (0,6 м/с – для 5-го поверху; 0,7 м/с – для 4-го поверху; 0,8 м/с – для 3-го поверху; 0,9 м/с – для 2-го поверху; 1,0 м/с – для 1-го поверху), розраховуються площі витяжних каналів для кухонь та індивідуальних ванн і туалетів на кожному поверсі :
кухня
на 5-му поверсі –
;
кухня
на 4-му поверсі –
;
кухня
на 3-му поверсі –
;
кухня
на 2-му поверсі –
;
кухня
на 1-му поверсі –
;
санвузол
на 5-му поверсі –
;
санвузол
на 4-му поверсі –
;
санвузол
на 3-му поверсі –
;
санвузол
на 2-му поверсі –
;
санвузол
на 1-му поверсі –
.
Приймаємо розміри каналів для кухні 140х270 ( f = 0,038 м2 ).
Число каналів на кожному поверсі n, шт., обчислюється за формулою
n = Fв : f .
Підраховується кількість каналів для кухонь:
n=0,051: 0,038= 1 для 5-го поверху;
n=0,044: 0,038= 1 для 4-го поверху;
n=0,038: 0,038= 1 для 3-го поверху;
n=0,034: 0,038= 0,9 ≈ 1 для 2-го поверху;
n=0,031: 0,038= 0,82 ≈ 1 для 1-го поверху.
Для санвузлів приймаємо витяжний канал для п’ятого поверху розмірами 140х270 (f = 0,038м2 ).
Підраховується кількість каналів для санвузлів:
n=0,023: 0,038= 0,61 ≈ 1 для 5-го поверху;
n=0,020: 0,038= 0,52 ≈ 1 для 4-го поверху;
n=0,017: 0,038= 0,45 ≈ 1 для 3-го поверху;
n=0,015: 0,038= 0,40 ≈ 1 для 2-го поверху;
n=0,014: 0,038= 0,37 ≈ 1 для 1-го поверху.