- •Логика викладення.
- •1. Об'єктивні передумови розвитку еколого-правових норм.
- •2.Поняття екологічного права.
- •Предмет та метод екологічного права.
- •4.Обєкти та джерела екологічного права.
- •5. Принципи, функції та норми екологічного права.
- •6.Місце екологічного права в системі екологічних і правових наук.
- •Тема№2: Екологічні права і обов’язки громадян. Логика викладення.
- •1. Поняття екологічних прав громадян.
- •2 . Види екологічних прав громадян.
- •3. Обов'язки громадян в галузі екології.
- •4. Гарантії реалізації екологічних прав громадян.
- •Захист екологічних прав громадян.
- •Логика викладення.
- •1. Поняття і особливості права власності на природні ресурси.
- •3. Зміст права власності на природні ресурси.
- •4. Припинення права власності на природні ресурси.
- •Контрольні питання
- •1.Право природокористування: поняття, види.
- •2. Права і обов'язки природокористувачів.
- •1. Загальна характеристика економіко – правового механізму.
- •3. Збори за забруднення навколишнього природного середовища і погіршення якості природних ресурсів.
- •1. Поняття екологічної безпеки та правова основа її забезпечення.
- •2. Юридичні ознаки та види екологічної безпеки.
- •3. Правові заходи забезпечення екологічної безпеки.
- •4. Юридична відповідальність за правопорушення в галузі екологічної безпеки.
- •1. Загальна характеристика функцій державного управління в галузі охорони нпс.
- •2. Державний моніторинг нпс.
- •3. Державний облік у галузі природокористування й охорони нпс.
- •1. Поняття, мета та завдання екологічної експертизи.
- •2. Принципи екологічної експертизи.
- •3. Форми екологічної експертизи.
- •4. Державне регулювання та управління в галузі екологічної експертизи.
- •5. Статус експерта екологічної експертизи.
- •1.Поняття, мета та функції юридичної відповідальності в екологічному праві.
- •2. Правопорушення як підстава для притягнення до юридичної відповідальності.
- •3. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
2. Юридичні ознаки та види екологічної безпеки.
Юридичні ознаки екологічної безпеки:
ЕБ є об’єктом екологічного права, складовою частиною національної та транснаціональної безпеки.
Наявність системи державно – правових та інших соціальних засобів запобігання виникненню різноманітних загроз шляхом регулювання екологічно небезпечної діяльності.
Спрямованість системи екологічної безпеки на сферу екологічно ризикованих видів діяльності чи природних стихійних явищ, що можуть призвести стан довкілля до рівня, небезпечного для життя і здоров’я людей, суспільства і держави.
ЕБ пов’язана з запобіганням екологічно ризикованим діям, станам, процесам, тобто із запобіжними заходами.
Класифікацію екологічної безпеки можна провадити за різними критеріями: за джерелами небезпеки, територіальним принципом, масштабами шкідливого впливу, за способами і заходами забезпечення. При цьому деякі з видів екологічної безпеки мають внутрішню диференціацію.
За територіальним принципом розрізняють: глобальну (міжнародну), національну (державну), регіональну, місцеву, об'єктову екологічну безпеку.
За способами забезпечення виокремлюють — техногенно-екологічну, радіоекологічну, соціально-екологічну, природну, економіко-екологічну безпеку та ін.
За об'єктами охорони можна вирізнити: загальну екологічну безпеку довкілля, яка включає: а) глобальну; б) національну; в) локальну; г) особисту екологічну безпеку громадян.
Залежно від причин порушення екологічної безпеки розрізняють таку, що виникла: внаслідок впливу на природний об'єкт людської діяльності (соціально-політичного, військового, техногенного характеру); під впливом самих природних процесів (землетрус, виверження вулкану, повінь тощо). Екобезпека диференціюється залежно від екологічно небезпечних видів діяльності, об'єктів на: технічну, хімічну, токсичну, біологічну, радіаційну, ядерну, гідротехнічних споруд, транспортних засобів тощо.
3. Правові заходи забезпечення екологічної безпеки.
Екологічна безпека на території України забезпечується здійсненням широкого комплексу взаємопов’язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно – правових та інших заходів.
Всі державно – правові заходи можна розподілити на кілька видів залежно від спрямованості дій на:
організаційно – превентивні;
регулятивно – стимулюючі;
розпорядчо –виконавчі,;
охоронно – відновлювальні;
забезпечувальні.
Вони утворюють своєрідний правовий механізм, який слід розуміти як систему державно – правових засобів, спрямованих на регулювання діяльності, спроможної посилювати рівень екологічної безпеки, попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для населення і природних систем, локалізацію проявів екологічної небезпеки.
Організаційно – превентивні заходи – комплекс юридично значимих дій, які спрямовані на виявлення екологічно небезпечних об’єктів, зон, територій і видів діяльності, впровадження і застосування важелів щодо попередження виникнення екологічної небезпеки. (Виявлення, реєстрація екологічно небезпечних джерел, зон, об’єктів, територій; сертифікація еколого небезпечної продукції, ліцензування екологічно небезпечних видів діяльності, проведення екологічних експертиз; систематичне інформування державних органів та періодичне інформування населення про екологічний стан і стан захворюваності людей).
Регулятивно – стимулюючі заходи – система юридичних норм і правил, спрямованих на регулювання відносин, забезпечення дотримання пріоритетів, нормативів, стандартів, лімітів та інших вимог у галузі екологічної безпеки.
Розпорядчо – виконавчі заходи – цілеспрямована діяльність спеціально уповноважених органів щодо реалізації заходів та функцій в сфері забезпечення екологічної безпеки.
Охоронно – відновлювальні заходи – комплекс організаційно – юридичних засобів, спрямованих на локалізацію проявів екологічної небезпеки, здійснення ліквідаційних робіт, визначення правового режиму територій відповідно до рівня екологічного ризику і встановлення статусу осіб, які потерпіли від наслідків екологічної небезпеки. (Підготовка, передача і розгляд матеріалів щодо оголошення зон підвищеної екологічної небезпеки; проведення невідкладних аварійно – рятувальних робіт; взначення категорій потерпілих осіб від наслідків прояву екологічної безпеки; реєстрація потерпілих громадян).