4. Несправності та ремонт ведучих мостів
Ознаки несправності механізмів ведучого моста є підвищений шум головної передачі при русі автомобіля. Може також статися витікання масла в розніманні картерів і через манжети.
При русі автомобіля на різних режимах справні головні передачі повинні працювати практично безшумно. Температура масла в картері не повинна перевищувати температуру навколишнього повітря більш ніж на 60–70°С. Поява шуму при роботі головної передачі зазвичай свідчить про порушення зачеплення конічних шестерень внаслідок зношування або ослаблення затягування підшипників, а також про появу надмірно великого бічного зазору між зубами. Однією з причин підвищеного шуму при русі є недостатній рівень масла в картері головної передачі. Шум, що виникає при русі на поворотах, часто вказує на несправності в міжколісному диференціалі. Стуки в головній передачі пов’язані з викришуванням, сколом зубів шестерень або пошкодженням підшипників. Безперервний шум головної передачі при русі автомобіля з підвищеною швидкістю, як правило, пов’язаний з сильним спрацюванням шестерень, підшипників, або з недостатнім рівнем масла в картері.
Уточнити несправність головної передачі за шумом можна користуючись наступним прийомом: розігріти автомобіль по шосе до швидкості 80 км/год, а потім, зменшенням подачі палива погасити швидкість. Помітити, при яких режимах з’являється, досягає найбільшої величини і зникає шум. Після цього розігнати автомобіль до 80 км/год, потім рухатися накатом до зупинки при нейтральному положенні в коробці передач. Шум, помічений при першому випробуванні, вказує на несправність у головній передачі, диференціалі і підшипниках ведучих мостів.
Якщо при працюючому на різних частотах двигуні, коли автомобіль загальмований на місці, прослуховуватиметься шуми, виявлені при першому випробуванні, то можна констатувати, що ці шуми не відносяться до мостів.
5. Види, періодичність та зміст інструктажів з техніки безпеки
Закон України «Про охорону праці» вимагає, щоб усі працівники при прийомі на роботу і в процесі трудової діяльності проходили на підприємстві навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.
Особи, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці, до роботи не допускаються.
Навчання та інструктажі працівників з питань охорони праці є важливою складовою системи управління охороною праці.
Навчання та інструктаж проводяться:
з учнями та студентами навчальних закладів;
з працівниками у процесі їх трудової діяльності.
Працівники, зайняті на роботах підвищеної небезпеки, або там, де є потреба у професійному доборі, повинні проходити щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
Вивчення основ охорони праці та безпеки життєдіяльності проводиться в усіх навчальних закладів.
Навчання студентів і учнів з питань охорони праці стосовно конкретних робіт проводиться на підприємстві, де ці роботи виконуються.
Теоретичне та виробниче навчання працівників з охорони праці на підприємстві проводиться під час професійної підготовки, перепідготовки, підвищенні кваліфікації.
Після навчання з охорони праці обов’язково проводиться перевірка знань. Для перевірки знань з охорони праці у працівників на підприємстві утворюється постійна комісія. У складі цієї комісії повинно бути не менше трьох осіб, які вже пройшли навчання та перевірку знань з охорони праці .
Результати
перевірки знань працівників з питань
охорони праці оформлюються протоколами.
Особам, які при перевірці з питань
охорони праці виявили задовільні
результати, видаються посвідчення. У
разі незадовільного результату протягом
одного місця призначається повторна
перевірка.
Якщо під час наступної перевірки
результат виявляється також незадовільним,
то має вирішуватись питання про
працевлаштування працівника на іншому
робочому місці.
Працівники, які мають перерву в роботі за професією понад один рік, проходять навчання з охорони праці до початку самостійної роботи.
До самостійної роботи такі працівники допускаються тільки після вступного інструктажу, навчання, перевірки теоретичних знань, первинного інструктажу на робочому місці, стажування і набуття навичок безпечних методів праці.
За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на такі:
вступний;
первинний;
повторний;
позаплановий;
цільовий.
Вступний інструктаж з питань охорони праці проводяться :
з усіма працівниками, щойно прийнятими на роботу, незалежно від їхньої освіти та стажу роботи;
з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;
з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;
з екскурсантами під час екскурсії на підприємстві.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться у спеціальному журналі, а також у документі про прийняття працівника на роботу.
Вступний
інструктаж проводиться за програмою,
розробленою службою охорони праці з
урахуванням особливостей виробництва.
У ході вступного інструктажу працівника
ознайомлюють із загальними відомостями
про
підприємство, характерними особливостями
виробництва, з об’єктами підвищеної
небезпеки, загальними правилами поведінки
на території підприємства, у виробничих
і допоміжних приміщеннях, методами і
засобами запобіганням нещасних випадкам
та професійними захворюванням, засобами
колективного та індивідуального захисту,
знаками безпеки та сигналізації ,
обставинами та причинами нещасних
випадків, порядок їх розслідування та
оформлення, правилами надання першої
допомоги потерпілим та діями у разі
нещасного випадку або аварії. Орієнтовний
перелік питань вступного інструктажу.
Наступне ознайомлення працівника з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці відбувається безпосередньо на робочому місці під час первинного інструктажу.
Первинний інструктаж на робочому місці до початку роботи проводиться:
з новоприйнятим на підприємство працівником;
з працівником, який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;
з працівником, який виконує нову для нього роботу;
з відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі.
Первинний інструктаж проводиться за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці та технічної документації. Орієнтовний перелік питань первинного інструктажу.
Усі робітники, у тому числі випускники професійно-технічних навчальних закладів, навчально виробничих (курсових) комбінатів, після первинного інструктажу на робочому місці мають протягом 2 – 15 змін (залежно від роботи та кваліфікації працівника) пройти стажування під керівництвом досвідчених кваліфікованих робітників.
Стажування
проводиться за програмами для конкретної
професії, посади або робочого місця.
Програми стажування розробляються на
підприємстві.
Стажування проводиться на робочих
місцях свого або іншого подібного за
технологією підприємства.
У процесі стажування (дублювання) працівник повинен:
закріпити знання щодо правил безпечної експлуатації технологічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій з охорони праці;
оволодіти навиками орієнтування у виробничих ситуаціях у нормальних і аварійних умовах;
засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і улаштування обладнання та методи безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог безпеки праці.
Після закінчення стажування та задовільних результатах перевірки знань охорони праці наказом (розпорядження) роботодавця (або керівника структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи, про що робиться запис у журналі реєстрації інструктажів.
Якщо в процесі стажування працівник не оволодів необхідними навиками, то стажування може бути продовжене не більше двох змін.
Повторний інструктаж на робочому місці проводиться з усіма працівниками : на роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз на квартал, на інших роботах – 1 раз на півріччя. Повторний інструктаж проводиться за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.
Позаплановий інструктаж проводиться:
при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;
при зміні технологічного процесу, зміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів, інших факторів, що впливають на стан охорони праці;
при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що можуть призвести до травм, аварій, пожеж тощо;
при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником;
якщо у трудовому процесі виконавця робіт сталася перерва понад 30 календарних днів – для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт – понад 60 днів;
з учнями, студентами – під час трудового і професійного навчання в кабінетах, лабораторіях, майстернях тощо при порушеннях ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.
Обсяг і зміст інструктажу визначається у кожному окремому випадку залежно від причини і обставин, що спричинили необхідність його проведення.
Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:
за виконання разових робіт, що непов’язані з безпосередніми обов’язками за фахом (вантажно-розвантажувальні роботи, разові роботи за межами підприємства, цеху тощо.
Усі інструктажі крім вступного, реєструються у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.
Усі види інструктажів на робочому місці завершуються перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. Проводять їх безпосередні керівники робіт.
Роботодавець зобов’язаний видати працівникові примірник інструкції з охорони праці за його професією або вивісити її на його робочому місці.