Зміст

1. Вступ ……………………………………………………………….

2. Основна частина .………………………………………………….

2.1. Призначення та основні вузли ведучих мостів .…………….

2.2. Будова ведучих мостів ……………………………………….

2.3. Робота вузлів ведучих мостів ………………………………..

3.Технічне обслуговування трансмісії ……………………………...

4. Несправності та ремонт ведучих мостів …………………………

5. Види, періодичність та зміст інструктажів з техніки безпеки ….

Список використаної літератури ……………………………………

Вступ Трансмісійні оливи

Трансмісійні оливи застосовують для змащення агрегатів і вузлів силової передачі (трансмісії) – коробок передач, ведучих мостів, бортових передач, роздавальних коробок, механізмів рульового керування автомобілів, тракторів, а також редукторів інших машин і обладнання, що становлять зубчасті передачі: циліндричні, конічні, спільно-конічні, черв`ячні й гіпоїдні.

Більшість зубчастих передач змащують способом занурення і розбризкування оливи, що міститься в картері, а інколи під тиском разом із розбризкуванням.

Основне призначення трансмісійних олив:

• Зниження зношування тертьових деталей трансмісії;

• Зменшення витрат енергії, що передається від двигуна до ходової частини й робочих органів, на подолання тертя;

• Відведення теплоти від деталей і захист від корозії (видалення із зони тертя продуктів зношення та інших забруднень);

• Зниження шуму й вібрації шестерень і захист їх від ударних навантажень;

• Ущільнення зазорів у сальниках і різних з`єднаннях.

До трансмісійних олив ставляться такі загальні експлуатаційні вимоги:

• Добрі в’язкізно - температурні властивості, а також порівняно мала в’язкість в області від’ємних температур;

• Висока мастильна здатність (утворення міцних плівок, що забезпечує надійне й якомога повніше розподілення оливи по поверхні зуб’їв іззовні контакту);

• Достатні протиспрацьовувальні і потизадирні властивості;

• Висока термічна й термоокислювальна стабільність;

• Добрі протипінні й антикорозійні властивості;

• Мінімальна дія на гумотехнічні ущільнювальні матеріали, лаки, фарби й пластмаси;

• Висока фізична стабільність в умовах тривалого зберігання;

• Стійкість до утворення водних емульсій.

Принципи маркування трансмісійних олив не уніфіковано. Є оливи, які називають за їхнім цільовим призначенням ( наприклад, для коробки передач і механізмів рульового керування), далі вказується ГОСТ. Деякі оливи позначають першими літерами слів, котрі вказують на призначення: ТС – трансмісійна олива загального призначення; ТА – трансмісійна олива автомобільна; гип –олива для гіпоїдних передач вантажних автомобілів; з – олива з загущуючою присадкою; И – олива містить комплекс присадок (вязкісні, протизношувальні, протипінні); п – олива з присадкою; рк – олива робочо-консерваційна; В – олива з поліпшеними властивостями; Д – в оливі, крім залишкових компонентів є дистилятні; К – кислотний спосіб очистки.

Цифри в марці – це, як правило, значення кінематичної в’язкості оливи в (мм²/с) за температури 100⁰С.

Усі трансмісійні оливи умовно поділяють на дві групи:

• Загального призначення – для мащення помірно навантажених зубчастих передач ( циліндричних і конічних);

• Для мащення із підвищеними типовими навантаженнями (спільно-конічних і червячних ).

За ГОСТ 23652-79 залежно від в’язкості призначення та складу встановлено вісім марок трансмісійних олив: ТСп – 14,5; ТЄп – 15; ТСп – 10; ТСп – 14; ТАп – 15В; ТСп – 15К; ТСп – 14гип; ТАД – 17И.

Крім того, виробляються оливи АК – 15(за ТУ 38.001 280 – 76), ТСп – 10 ЕФО (за ТУ 38.101 701 – 77); ТСзп-8 (за ТУ 38.101. 1280-89) ТСз- 9гип ( за ТУ 38.101 1238 – 89); ТСгип ( за ТУ 38.012 60-82).

Трансмісійні оливи без присадок в останні роки не виробляють. Майже не виробляють оливи АК-15 і ТС-14,5, скоротилися обсяги виробництва відомих олив ТАп-15В і ТЄп-15, які використовуються для змащення старих марок автомобілів, тракторів і будівельної техніки.

Для поліпшення експлуатаційних властивостей у трансмісійні оливи можна додавати арктичні або зимові дизельні оливи.

За ГОСТ 17479.2-85 трансмісійні оливи поділяються за в’язкістю на 4 класи (9, 12, 18, 34 мм²/с), а за якістю – на 5 груп ( 1, 2, 3, 4, 5).

Наприклад, позначення ТМ-4-12 розшифровується так ТМ – трансмісійна олива; 4 – група за експлуатаційними властивостями; 12 – клас в’язкості (мм²/с).

Трансмісійні оливи слід застосовувати відповідно до інструкції з експлуатації машин. Однак на практиці може виникнути потреба в змішуванні олив, що допускаються (виняток – олива ТСп-9гип, яка несумісна з іншими оливами). Суміші олив можна використовувати в коробках передач, ведучих мостах і редукторах із негіпоїдними передачами. В гіпоїдних передачах треба застосовувати лише гіпоїдні оливи. Гіпоїдні оливи для негіпоїдних передач можна використовувати без обмежень, оскільки вони мають найкращі експлуатаційні властивості. Тому олива ТАД-17И придатна для всіх агрегатів трансмісії легкових автомобілів, крім ВАЗ-2108, ВАЗ – 2109, де застосовуються моторні оливи М-10Г₁И та М-8Г₁И.

Для всіх агрегатів трансмісії машин із негіпоїдними передачами найкращою є олива ТСп-15К, а для трансмісії вантажних автомобілів, що експлуатуються на Крайній Півночі, - олива ТМ-15-12рк.

Накриті мастильні властивості мають оливи ТАД-17И та ТСп-15К, найгірші – ТСп-10.

За в’язкісно-температурними властивостями кращими є оливи ТАД-17И (для легкових автомобілів) і ТСп-15К (для вантажних автомобілів, що експлуатуються на Крайній Півночі).

Найкращі антиокислювальні властивості мають оливи ТАД-17И, ТСп-15К, ТСп-14гип, ТМ-5-12рк, найменшу корозійну агресивність – оливи ТСп-15К, ТМ-5-12рк, ТАД-17И, а найбільшу – ТСп-14гип.