- •Термінальний сервер[ред.]
- •Процес роботи [ред.]
- •Проблеми ліцензування [ред.]
- •Windows xp як сервер терміналів [ред.]
- •Загальне призначення сервера [ред.]
- •Історія [ред.]
- •Ролі сервера [ред.]
- •Серверне обладнання [ред.]
- •Історія [ред.]
- •Принцип роботи [ред.]
- •Характеристики [ред.]
- •Переваги Wi-Fi [ред.]
- •Недоліки Wi-Fi [ред.]
- •Комерційне використання Wi-Fi [ред.]
- •Бездротові технології в промисловості [ред.]
- •Міжнародні проекти [ред.]
- •Некомерційне використання Wi-Fi [ред.]
- •Безкоштовний доступ до Інтернету через Wi-Fi [ред.]
- •Юридичний статус [ред.]
- •Україна [ред.]
- •Типи [ред.]
- •Параметри мережного адаптера [ред.]
- •Функції та характеристики мережевих адаптерів [ред.]
- •Класифікація мережевих адаптерів [ред.]
- •Перше покоління [ред.]
- •Друге покоління [ред.]
- •Третє покоління [ред.]
- •Четверте покоління [ред.]
- •[Ред.]Використання
- •[Ред.]Конструкція
- •[Ред.]Застосування
- •[Ред.]Стандарти
- •Принцип роботи [ред.]
- •Застосування [ред.]
- •3.1.2. Структура стандартів ieee 802.X
- •Висновки
- •Підручник [ред.]
- •Мова опису даних [ред.]
- •Мова маніпуляції даними [ред.]
- •Транзакції [ред.]
- •Посилання [ред.]
Висновки
При організації взаємодії вузлів у локальних мережах основна роль приділяється класичним технологіям Ethernet, Token Ring, FDDI, розробленим більше ніж15 років тому і заснованим на використанні поділюваних середовищ.
Поділювані середовища підтримуються не тільки класичними технологіями локальних мереж Ethernet, Token Ring, FDDI, але і новими - Fast Ethernet, l00VG-AnyLAN, Gigabit Ethernet.
Сучасною тенденцією є часткове чи повне відмовлення від поділюваних середовищ: з'єднання вузлів індивідуальними зв'язками (наприклад, у технології ATM), широке використання зв'язків, які комутуються, і мікро сегментації. Ще одна важлива тенденція - поява повнодуплексного режиму роботи практично для всіх технологій локальних мереж.
Комітет IEEE 802.X розробляє стандарти, що містять рекомендації для проектування нижніх рівнів локальних мереж - фізичного і канального. Специфіка локальних мереж знайшла своє відображення в поділі канального рівня на два підрівня — LLC і MAC.
Стандарти підкомітету 802.1 носять загальний для всіх технологій характер і постійно поповнюються. Поряд з визначенням локальних мереж і їхніх властивостей, стандартами міжмережевої взаємодії, описом логіки роботи моста/комутатора до результатів роботи комітету відноситься і стандартизація порівняно нової технології віртуальних локальних мереж VLAN.
Підкомітет 802.2 розробив і підтримує стандарт LLC. Стандарти 802.3, 802.4, 802.5 описують технології локальних мереж, що з'явилися в результаті поліпшень фірмових технологій, які лягли в їхню основу, відповідно Ethernet, ArcNet, Token Ring.
Більш пізні стандарти розроблялися не однією компанією, а групою зацікавлених компаній, а потім передавалися у відповідний підкомітет IEEE 802 для затвердження.
18) Канал — частина комунікаційної системи, яка зв'язує між собою джерело та приймач повідомлень.
Канал поширення сигналу може бути штучним, природним і комбінованим. У першому і (або) третьому випадку – це сукупність технічних засобів та середовища розповсюдження, що забезпечує передавання повідомлень від відправника до одержувача.
У автоматизації, телемеханізації та при використанні ЕОМ розрізняють:
анізохронний канал (канал для анізохронних сигналів з будь-якою швидкістю модуляції, ДСТУ 2616-94),
асинхронний канал (канал передавання даних від передавача до приймача без синхронізації);
байт-мультиплексний канал (тип каналу введення-виведення, що забезпечує одночасну роботу кількох низькошвидкісних пристроїв введення-виведення завдяки побайтовому передаванню даних з допомогою спільного інтерфейсу введення-виведення);
блок-мультиплексний канал (тип каналу введення-виведення, що допускає перемінне передавання даних від кількох зовнішніх пристроїв або для кількох процедур обміну з одним пристроєм, причому мультиплексування здійснюється не бітів, а блоків);
виділений канал (некомутований канал, до якого постійно підключені кінцеві пристрої);
вимірювальний канал (сукупність засобів вимірювальної техніки, засобів зв’язку тощо, призначених для визначення та передавання вимірювальної інформації про одну вимірювану фізичну величину, ДСТУ 2681-94);
високошвидкісний канал (канал, що забезпечує швидкості передавання даних: 9600, 24000, 48000 біт/с і більше);
вихідний канал (канал виведення даних з ЕОМ на зовнішній пристрій);
віртуальний канал (у комп’ютерних мережах – засоби, які забезпечують передавання пакетів між двома терміналами зі збереженням їх початкової послідовності);
вхідний канал (канал, яким у систему надходять вхідні повідомлення);
дуплексний канал (канал, що забезпечує передавання даних у двох напрямках одночасно);
збалансований канал (канал передавання даних між двома станціями, кожна з яких здійснює керування каналом і несе відповідальність за організацію свого потоку даних);
ізохронний канал (канал для передавання ізохронного сигналу за встановленою для цього каналу швидкістю модуляції, ДСТУ 2616-94);
канал з перериванням (канал, який допускає переривання програми, що виконується, і перехід до іншої програми, що має вищий пріоритет);
канал прямого доступу (канал швидкого і безпосереднього підключення зовнішнього пристрою до оперативної пам’яті ЕОМ, без переривання роботи процесора);
магістральний канал (канал, що з’єднує вузли мережі та комунікацій);
мультиплексний канал (канал, який забезпечує одночасний обмін даними між оперативною пам’яттю та кількома зовнішніми пристроями ЕОМ, є байт-мультиплексний та блок-мультиплексний канал);
напівдуплексний канал (канал зв’язку, який забезпечує передавання даних в обох напрямках поперемінно);
незбалансований канал (канал передавання даних між двома і більше станціями, одна з яких керує каналом і організує обмін даними); низькошвидкісний канал (канал, що забезпечує швидкості передавання даних: 50, 100, 200 біт/с);
основний канал (канал передавання даних, який серед інших каналів, що працюють зі спільним інтерфейсом, забезпечує максимальну швидкість передачі інформації);
прямий канал (1. Канал безпосередньої передачі даних “джерело-одержувач”. 2. Програмнокерований пристрій обміну інформацією між оперативними запам’ятовувальними пристроями кількох ЕОМ);
селекторний канал (канал введення-виведення інформації, що забезпечує обмін ЕОМ тільки з одним периферійним пристроєм, використовується для зв’язку центрального процесора зі швидкодійними пристроями, наприклад, магнітними дисками);
середньошвидкісний канал (канал, що забезпечує швидкості передавання даних: 600, 1200, 2400, 4800 біт/с);
симетричний канал (у комп’ютерних мережах – канал, що забезпечує одну і ту ж швидкість передавання і приймання даних);
симплексний канал (канал, що допускає передавання даних лише в одному напрямку, який встановлюється заздалегідь);
синхронний канал (канал для передачі ізохронного сигналу, синхронного з тактовим сигналом цього каналу, який формується багатоканальною апаратурою чи кінцевим обладнанням передавання даних, ДСТУ 2616-94);
стандартний канал (канал, що реалізує стандартний інтерфейс);
телефонний канал (канал телефонного зв’язку для амплітудно модульованого сигналу звукової частоти),
транспортний канал (логічна система, що призначена для передавання даних між двома суміжними ЕОМ);
фізичний канал (засіб двобічного передавання даних).
4) SQL
SQL (Structured query language — мова структурованих запитів) — декларативна мова програмування для взаємодії користувача з базами даних, що застосовується для формування запитів, оновлення і керування реляційними БД, створення схеми бази даних і її модифікація, система контролю за доступом до бази даних.. Сам по собі SQL не є ні системою керування базами даних, ні окремим програмним продуктом.
SQL – це діалогова мова програмування для здійснення запиту і внесення змін до бази даних, а також управління базами даних. Багато баз даних підтримує SQL з розширеннями до стандартної мови. Ядро SQL формує командна мова, яка дозволяє здійснювати пошук, вставку, обновлення, і вилучення даних, використовуючи систему управління і адміністративні функції. SQL також включає CLI (Call Level Interface) для доступу і управління базами даних дистанційно.
Перша версія SQL була розроблена на початку 1970-х років у IBM. Ця версія носила назву SEQUEL і була призначена для обробки і пошуку даних, що містилися в реляційній базі даних IBM, System R . Мова SQL пізніше була стандартизована Американськими Держстандартами (ANSI) в 1986. Спочатку SQL розроблялась як мова запитів і управління даними, пізніші модифікації SQL створено продавцями системи управління базами даних, які додали процедурні конструкції, control-of-flow команд і розширення мов. З випуском стандарту SQL:1999 такі розширення були формально запозичені як частина мови SQL через Persistent Stored Modules (SQL/PSM).
Зміст [сховати]
|
