Отримання анатомічного відбитку гіпсом при повній відсутності зубів.

Матеріальне забезпечення: стандартні відбиткові ложки для беззубих щелеп, прямий наконечник (10 000 об/хв), набір фрез, гіпс, гумова колба, металевий шпатель, вода, 3% водний розчин NaCl, розчин антисептика, вазелін.

Порядок виконання:

• підбір і корекція стандартної ложки;

• приготування гіпсового відбиткового матеріалу;

• накладання матеріалу на ложку і в ротовій порожнині;

• введення ложки в ротову порожнину;

• структуризація відбиткового матеріалу;

• виведення відбитка з ротової порожнини;

• оцінка відбитка.

Стандартну ложку підбирають, виходячи з розміру щелепи. Краї пластмасової ложки можна коректувати (зішліфовувати) так, щоб вони не відтискали і не травмували слизову оболонку перехідної складки в момент отримання відбитка. Правильно підібраною вважається ложка для в/щ, в якій беззубий альвелярний відросток розміщується посередині жолобка, а край повністю перекриває горби в/щ і лінію „А”, для н/щ – ретромолярні горбики. Для рухомих тяжів і вуздечок у борті ложки слід зробити заглиблення.

Гіпс для відбитка готують на 3% водному розчині NaCl. Для цього у гумову колбу відміряють потрібну к-сть водного розчину, а отім ненвеликими порціями додають порошок гіпсу до насичення. Зверху у колбі повинна бути невелика кількість води. Гіпс інтенсивно перемішують до сметаноподібної консистенції, накладають на ложку врівень з бортами і в ротову порожнину у важкодоступних місцях (простір за горбами в/щ, під’язиковий простір на н/щ), після чого ложку боком вводять в ротову порожнину, розвертають, орієнтують по щелепі і притискають до протезного ложа. Для кращого перерозподілу відбиткового матеріалу на в/щ надлишок гіпсу попереду ложки піднімають вверх до перехідної складки масуючими рухами верхньої губи і щік. Слідкують, щоб лишки гіпсу не потрапили у дихальні шляхи пацієнта, для чого їх забирають стоматологічним дзеркалом. На н/щ для правильного оформлення переднього краю відбитка нижню губу натягують вперед і вверх, після чого щоками розподіляють матеріал у бокових ділянках. Для перерозподілу матеріалу в під’язиковому просторі пацієнта просять поперемінно торкнутись правої і лівої щоки та витягнути язик допереду.

Після структуризації гіпсу проводять виведення відбитка з ротової порожнини. Для цього вказівні пальці обох рук вводять в ротову порожнину, ставлять на край відбитка в бічній ділянці і відбиток відривають від щелепи різким важілеподібним рухом. Він має вивестись єдиним шматком.

Після промивання проводять оцінку відбитка. Він повинен чітко відображати усі рухомі та нерухомі елементи протезного ложа та не мати значних дефектів у вигляді повітряних раковин.

АЛГОРИТМ 4.

Отримання функціонального відбитка індивідуальною ложкою

Матеріальне забезпечення: індивідуальна ложка, цинкоксидевгеноловий або силіконовий відбитковий матеріал, термопластичний відбитковий матеріал або віск, прямий наконечник (10 000 об/хв), фрези для корекції країв ложки, шпатель, стоматологічний пінцет, шпатель, розчин антисептика.

Порядок виконання:

• перевірка і корекція країв індивідуальної ложки згідно пробам Гербста;

• функціональне оформлення країв відбитка термопластичним матеріалом;

• приготування відбиткового матеріалу;

• нанесення матеріалу на ложку;

• введення ложки в ротову порожнину;

• проведення функціональних проб;

• структуризація матеріалу;

• виведення відбитка з ротової порожнини;

• оцінка відбитка.

Функціональний відбиток знімають за допомогою індивідуальної ложки в два етапи.

На першому етапі проводять припасування країв індивідуальної ложки за допомогою проб Гербста. На верхній щелепі виділяють три проби, а на нижній - п’ять.

На другому етапі проводиться функціональне оформлення країв відбитка з метою створення „кругового замикаючого клапана”. Для цього краї ложки окантовують вузькою смужкою термопластичного відбиткового матеріалу (типу „Ортокор”) або розігрітим воском, ложку вводять в ротову порожнину і повторно проводять функціональні проби. Після цієї маніпуляції ложка повинна щільно фіксуватись на щелепі.

Відбитковий матеріал для власне функціонального відбитка готують відповідно до інструкції фірми-виготовлювача: для цинкоксидевгенолових матеріалів базову пасту та пасту-каталізатор змішують у рівній пропорції на картонній підкладці, для силіконового матеріалу низької в’язкості змішують базову пасту з каталізатором у відповідній пропорції. Для силіконових матеріалів у пластмасовій індивідуальній ложці слід попередньо зробити отвори для утримання матеріалу або змастити ложку адгезивом, оскільки вони не мають адгезії до матеріалу ложки

Приготовану масу наносять на індивідуальну ложку і вводять її в порожнину рота. Накладають на протезне ложе і оформляють краї відбитка за допомогою проб Гербста. Після структуризації матеріалу відбиток виводять з ротової порожнини, запустивши повітря під ложку в ділянці вуздечки губи стиснутими браншами пінцета. Потім здійснюють промивання, антисептичну обробку і оцінюють якість відбитка. Відбиток повинен чітко відображати усі елементи протезного ложа. Особлива увага звертається на відображення перехідної складки, рухомих тяжів слизової оболонки, м’якого піднебіння, верхньощелепних горбів на в/щ та ретромолярних горбиків на н/щ.

АЛГОРИТМ 5.

Виготовлення гіпсової моделі

Матеріальне забезпечення: відбиток з альнатного або силіконового відбиткового матеріалу, гумова колба, металевий шпатель, гіпс, вода, вібростолик, ніж для обрізування гіпсу.

Порядок виконання:

• підготовка відбитка до відливання моделі;

• приготування гіпсу для моделі;

• внесення гіпсу відбиток;

• формування цоколю моделі;

• від’єднання відбитка від моделі;

• обрізування країв гіпсової моделі.

Процес підготовки відбитка з альгінатного матеріалу полягає у нейтралізації залишку альгінової кислоти, який псує поверхневий шар гіпсової моделі. Для цього відбиток на 3-5 хв замочують у слабкому р-ні перманганату калію. Відливання моделі проводять відразу після отримання відбитка через значну усадку відбиткового матеріалу. Відливку моделі за силіконовим відбитком можна здійснювати через 60 хв після його отримання.

Гіпс для відливання моделі замішують на чистій воді, бажано дистильованій. Для цього у гумову колбу відмірюють потрібну кількість води і невеликими порціями досипають гіпс до насичення. Зверху повинна бути невелика кількість води. Суміш інтенсивно перемішують, після чого відбиток струшують від залишків води і вносять у нього гіпс невеликими порціями. Відбиток ставлять на ввімкнений вібростолик і поступово додають гіпс до повного заповнення ложки з відбитком. На гіпсовому столі накладають гірку гіпсу, накладають відбиток ложкою доверху і формують цоколь моделі висотою 2.5-3.0 см.

Після повного застигання гіпсу (15-20 хв) відбиток відділяють від моделі. Для цього спочатку ложку відділяють від відбиткового матеріалу, розрізають його на шматки з урахуванням топографії дефекту і відділяють від моделі.

Краї цоколя моделі обрізають гіпсовим ножем. У правильно відлитій моделі площина цоколя повинна бути паралельна протетичній площині пацієнта, а краї обрізані до рівня перехідної складки (для беззубих щелеп повинен повнстю зберігатись жолобок, що відображає перехідну складку). Задній край обрізається, відступивши 0.5 см від лінії „А” або ретромолярних горбиків.

АЛГОРИТМ 6.