77. Суб'єкти господарських правовідносин: поняття, ознаки та види.

У господарському праві поняття суб’єкта визначається тим, що суб’єктами господарського права є учасники господарських відносин.

Згідно зі ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є:

а) суб’єкти господарювання;

б) споживачі;

в) органи державної влади та органи місцевого самовряду-

вання, наділені господарською компетенцією;

г) громадяни, громадські та інші організації, які виступають за- сновниками суб’єктів господарювання чи здійснюють щодо них орга- нізаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Таким чином, усіх вищезазначених суб’єктів можна розглядати як суб’єктів господарського права.

Найбільшу і найважливішу для господарської діяльності групу суб’єктів господарського права становлять суб’єкти господа- рювання. Тому саме їх правовому статусу приділяється головна увага у цій темі.

Суб’єктами господарювання (ч. 1 ст. 55 ГК України) є уча- сники господарських відносин, які здійснюють господарську діяль- ність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність госпо- дарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Наведене визначення дає підстави виокремити такі ознаки суб’єкта господарювання:

1) суб’єкти мають певну організаційно-правову форму, у якій здійснюється господарська або управлінська діяльність. Орга- нізаційно-правову форму можна визначити як передбачену або са- нкціоновану правом організаційну структуру, в якій діє суб’єкт го- сподарського права. Це або одна з форм підприємства, або установа (наприклад, міністерство), або організація (наприклад, об’єднання громадян, яке є учасником господарських відносин);

2) він має юридично відокремлене і закріплене за ним майно у формі основних фондів, обігових коштів, інших цінностей. Тобто, у майновому відношенні суб’єкт господарського права є самостійним і не залежить у своїх рішеннях від засновників і учасників. Майно суб’єкта господарського права відокремлюється і закріплюється за ним у правовій формі, елементами якого господарське право визна- чило установчі документи (установчий договір, статут, акт про ство- рення, положення) суб’єкта, самостійний або зведений (для госпо- дарських об’єднань) баланс, який відображає вартість майна суб’єкта в цілому. Він безпосередньо здійснює господарську діяльність;

3) господарська правосуб’єктність, тобто визначається за- конодавством за певним суб’єктом господарювання можливість бути суб’єктом права (мати і здійснювати господарські права і обов’язки, відповідати за їх належне виконання). Такий суб’єкт є учасником господарських правовідносин та безпосередньо здійс- нює господарську діяльність;

4) він несе відповідальність за своїми зобов’язаннями у межах закріпленого за ним майна.

Види суб’єктів господарювання (ч. 2 ст. 55 ГК України):

1) господарські організації – юридичні особи, створені від- повідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємст- ва, створені відповідно до ГК України, а також інші юридичні осо- би, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в ус- тановленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

У теорії господарського права обґрунтована точка зору, що до суб’єктів господарювання належать також філії, представництва та інші відокремлені підрозділи господарських організацій (струк- турні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяль- ності. Це положення було закріплене в ч. 2 ст. 55 ГК України, проте Законом України від 4 лютого 2005 р. структурні одиниці були ви- ключені з суб’єктів господарювання.

Відповідно до ст. 55-1 ГК України діяльність суб’єкта господарювання визнається фіктивною, якщо суб’єкт господарювання:

1) зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

2) незареєстровано у державних органах, якщо обов’язок реєстрації передбачено законодавством;

3) зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєст- рації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвіс- ти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

4) зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансо-

во-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Ознаки фіктивності дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізи- чною особою-підприємцем, у тому числі визнання реєстраційних документів недійсними/