2. С/г використання земель. Водно-балансові розрахунки

3.Проектування осушувально-зволожувальної системи.

3.1. Методи і способи меліорації.

Проектом передбачається здійснення ряду меліоративних заходів, що дозволяють перезволожені ділянки інтенсивно використовувати в с/г виробництві.

З врахуванням причин перезволоження земель запроектовані наступні методи осушення:

1. Пониження РНВ;

2. Скид поверхневих вод із не стічних понижень.

Вище перераховані методи можуть бути досягнуті наступними способами:

1. Будівництво систематичного дренажу, армованого колодязями - поглиначами і плюкерами;

2. Будівництво провідних відкритих каналів для відводу поверхневих і дренажних вод.

2. Технічна схема запроектованих заходів.

При розробці технічної схеми будівництва МС «Мартинівка» за основу прийняті джерела і причини перезволоження земель.

Меліоративні заходи на масиві запроектовані виходячи з його с/г використання.

Так як джерелом перезволоження масиву являються грунтові і поверхневі води, запроектовані заходи направлені на пониження РГВ, перехват і скид поверхневих вод.

З цією метою у Східній частині ділянки по границі землекористувачів передбачено відкритий канал який служить для відводу поверхневих і дренажних вод з масиву, а також для відведення води, що поступає з водозабору.

Систематична колекторно-дренажна мережа при взаємодії з колодязями – поглиначами і шлюкерами запроектована для пониження РГВ на територіях із заляганням РГВ в межах 0-2,5м на ділянці, відводу інфільтраційних вод і скиду поверхневих вод із не стічних понижень.

Осушувальна система запроектована самопливною із скидом води в річку Остер з даної ділянки.

Масив складений супісками і суглинками грунтами важкого механічного складу, тому проектом передбачено в доповнення з осушувальними заходами глибоке рихлення піддонного горизонту на глибину 60-70см, яке покращує роботу закритої осушувальної мережі.

На ділянках, де проектується використання земель під пашню передбачено попереджене шлюзування за допомогою трубчастого регулятора на К-107,і де, це допускають топографічні умови за допомогою регуляторів на колекторній мережі.

3. Відкрита осушувальна мережа.

Відкриті канали на системі запроектовані на умовах відводу поверхневих вод і підключення колекторно-дренажної мережі.

Скид води із Східної частини ділянки здійснюється по МК, запроектованому по границі землекористувачів в р. Остер; із Західної частини ділянки- по закритому колектору в існуючий канал К-107 Остерської системи.

Канал з р. Удай МК розрахований на пропуск високолітньої витрати 10% забезпеченості 1,87м³/с. Гідравлічний розрахунок МК наданий на поздовжньому профілі.

Провідні канали К-1-1 і К-107 не розраховані.

Похили каналів прийняті в межах 0,00015-0,0002, згідно топографічним умовам масиву і умови підключення до р. Остер.

Поперечний переріз МК, К-107 прийнято трапецеїдальний із закладанням укосів m=2,5 згідно нормативним характеристикам грунтів і шириною по дну 1,5м.

При проходжені МК на ділянці ПК4+70-ПК10+60 по границі з лісом передбачається виконати канал по землям ПСП «Перемога» без вирубування дерев.

Розширення і заглиблення К-107 ведеться по правій бровці з метою збереженя частини споруд на існуючих бокових каналах системи « Остер-3».

Проектом передбачається підчистка існуючих бокових каналів Остерської системи в місцях перетинання їх МК і К-107 на ділянках довжиною 100м.

Для запобігання руйнування від струмкової ерозії відкоси каналів засіваються швидкоростучими травами (житняк, райграс пасовищних, люцерна та ін.).

Верхівки каналів МК і К-107 передбачено закріпити камінною накидкою в плетневих клітках, 1х1 м, t=30см, на ділянках довжиною 5м.

По всій довжині каналів МК і К-1-1, місцях, де за рівнинним кавальєром можуть збиратися поверхневі води передбачено влаштування водозливних воронок.

По К-1, в місцях де за скотоперегоном в пониженнях може збиратися вода, встановлюються водовипуски (план М1:2000 лист №3).

4.1

Дані про довжини колекторів, діаметрах і довжинах дрен, об’ємах земляних робіт наведені в відомості обсягів робіт по закритій мережі і на повздовжніх профілях колекторів. Закрита мережа армована наступними спорудами: дренажні гирла, оглядові колодязі, колодязі-поглиначі, шлюкери, потайні колодязі.

Гирла запроектовані типові із збірного залізобетону конструкції Київського інституту «Укргіпровгосп» за виключенням гирла «ГК - 1» /див. ст. №15/.

Прив’язка дренажних гирл дана на повздовжніх профілях.

Спряження колекторів другого порядку з колекторів першого порядку, а також спряження окремих частин колекторів в місцях перепаду в плані здійснюється за допомогою колодязів.

В великих пониженнях запроектовані колодязі-поглиначі для збору поверхневих вод. Конструкція колодязів типова із збірного залізобетону, колодязів-регуляторів по проекту Київського інституту «Укргіпровгосп», а колодязів-поглиначів по проекту інституту «Латгіпроводгосп».

На дренах і колекторах в невеликих пониженнях запроектовані шлюкери довжиною по 6м для пришвидшення інфільтрації.

Прив’язка колодязів і шлюкерів дана на повздовжніх профілях по колекторах і на плані М І:2000.

Для направлення поверхневого стоку із мілких пониженя до колодязів-поглиначів проектом передбачено направляючі протоки.

Для розгрузки ГК-І від поверхневого стоку розробляється протока до каналу К-2 Остерської системи /див. план М І:5000/. Гирла кріпляться дернею.

Відомість об’ємів робіт по колекторно-дренажній системі додається.