Зміст

1. Техніко-економічні показники проекту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2. Розрахунок капітальних вкладів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3. Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Розділ І. Характеристика об’кту

1. Гідрологічні розрахунки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2. Коротка характеристика грунтового покриву . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3. Інженерно-геологічні обгрунтування меліоративних робіт . . . . . . . . . . . . . . .

4. Водний режим меліорованого масиву . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Розділ ІІ. Проектувальні роботи

1. Методи і способи меліорації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2. Технічна хема будівництва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3. Відкрита осушувальна мережа . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4. Гідротехнічні споруди на відритій мережі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5. Закрита осушувальна мережа і споруди на ній . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

6. Зрошувальне культурне пасовище . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

7. Культуртехнічні роботи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

8. Заходи з охорони природи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Розділ ІІІ. Технічна експлуатація меліоративної системи

1. Організація експлуатаційної служби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2. Гідромеліоративний створ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3. Експлуатаційні витрати . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Розділ IV. Організація будівництва

Розділ V. Додатки

1. Акт перевірки площі……………………………………………………………………………………………..

2. Завдання на складання техно - робочого проекту………………………………………………..

3. Кроки реперів…………………………………………………………………………………………………………

Графічні матеріали

№ п/п		Назва креслень	№ креслень			Кількість листів
1.		План зрошувальної мережі М 1:5000	1			1
2.		Генеральний план зрошувальної мережі М 1:2000	2-5			4
3.		План землекористування	6			1
4.		План технічних властивостей поверхні	7			1
5.		Поздовжні профілі по МК, К-1, К-1-1, К-107	8-9			2
6.		Поздовжні профілі по ДК	10-12			3
7.		Поперечні профілі по К-107	13-14			2
8.	Кріплення Устя ГК-1			15	1
9.	План зрошувального культурного пасовища М 1:5000			16	1
10.	Монтажна схема зрошувальної мережі			17	1
11.	Монтажна схема вузлів з’єднання розбірних трубопроводів			18	1

Техніко- економічні показники

№ п/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Кількість
			Загальна	На 1га нетто
1.Загальні дані
1.	Площа осушення брутто в тому числі: -нове осушення	га га	375 375
2.	Площа осушення нетто в тому числі -мінеральних грунтів	га	356
3.	Коефіцієнт земельного використання	-	0.95
4.	Із загальної площі осушується : -закритою мережею в тому числі: -гончарним дренажем	га га хоз.	356 356
5.	Землекористувачів на осушуваній площі в тому числі: -колгоспів	хоз.	1 1

6.	Використання площ після осушення: -під пашню -під покращення сінокосів -під пасовище	га га га		135 75 146
7.	Площі по методам регулювання водно-повітряного режиму: -з подвійним регулюванням В тому числі: -дощування -з частим регулюванням при допомозі попереджувального шлюзування -з одностороннім регулюванням	га га га га		144 144 105 107
8.	Тривалість будівництва	міс.		19,5
2.Основні технічні показники
9.	Водоприймач	р.Остер(для одного уч.)
10.	Розрахункові витрати МК з нижньому створі: -високолітній забезпеченістю 10%	м3/с		1.87
11.	Розрахунковий модуль дренажного стоку	л/с *га		0,45
12.	Об’єм води на зрошення за сезон	т*м3		270
13.	Зрошувальна норма		л/с *га		1800
14.	Поливна норма		л/с *га		300
15.	Канали на осушувальній мережі: -магістральний -провідна (збирачі),регулююча мережа каналів		км км		2,115 3,615
16.	Закрита провідна і огороджувальна мережа всього		км		118,925

	З них: а)дренажні колектори в тому числі -гончарні -бетонні -залізобетонні б)дрени в т.ч. -гончарні	км км км км км км	14,765 9,960 3,245 3,560 103,430 103,430
17.	ГТС на осушувальній мережі: а)на магістральному каналі в т.ч. -трубчастий шлюз-регулятор -трубчастий переїзд б)на каналах провідних(збирачів)регулюючої і огороджувальної мережі,всього в т. ч. -трубчасті шлюзи-регулятори -трубчастий переїзд в)на закритій провідній, регулюючій мережі, всього в т. ч. -оглядові колодязі -устя -поглиначі -шлюкари -потайні колодязі	шт.	6 2 1 1 4 1 3 108 7 20 29 49 3
18.	Передвижні насосні станції СНП-50/80 -сумарне виробництво	шт. м3/с	2 0,1
19.	Регулюючий басейн об’ємом 3000 м3	шт.	1
20.	Артокважини дебітом 30 м3/год	шт.	4
21.	Трансформаторні підстанції 40 ква.	шт.	2
22.	Лісонасадження	га/км	2,5
23.	Протяжність ліній електропередач в т. ч. -10кв	км.	2,8
3.Об’єми основних робіт

24.	Землені роботи,всього із них: виїмка – каналів провідних, регулюючої і огороджувальної мережі -магістральний -траншеї закритої мережі насип -розрівнювання	т*м3	389,4 30,5 29,3 103,3 130,6 64,10
25.	Бетонні і залізобетонні роботи,всього З них: а)в гідротехнічних спорудах в т. ч. -збірного залізобетона -монолітного бетона	м3	276,0 219,55 206,35 13,2
26.	Кріплення каналів: -посівом трав	м2	48940
27.	Укладка труб: -стальних -азбестоцементних -залізобетонних -гончарних -бетонних	км.	0,145 1775 1560 114120 3568
28.	Металоконструкцій	т.	3,75
4.Основні матеріальні ресурси
29.	Збірні залізобетонні конструкції	м3	262,8
30.	Цемент	т.	24,0
31.	Сталь арматурна	т.	0,2
32.	Електроди	м3	21,0
33.	Ліс в т. ч. -пиляний	м3	19,5 0,5
34.	Камінь	м3	145,9
35.	Щебінь		271,0
36.	Цегла	тис.шт.	7,24
5.Вартість будівництва
37.	Загальна вартість будівництва в тому числі: -будівельно –монтажні роботи -об’єкти основного виробничого призначення З них: а)магістрального каналу б)відкрита провідна(збирачі),регулююча і огороджуюча мережа в т.ч. -міжгосподарська в)закрита провідна,регулююча і огороджуючи мережа г)зрошуване культурне пасовище д)артокважини е)культуртехнічні роботи -об’єкти підсобно-виробничого призначення - об’єкти енергетичного господарства -інші роботи і витрати -тимчасові будівлі і споруди -проектно-видавничі роботи	тис.грн тис.грн тис.грн тис.грн тис.грн тис.грн тис.грн тис.грн тис.грн тис.грн тис.грн тис.грн тис.грн тис.грн тис.грн	418,18 314,53 348,04 26,17 25,24 6,01 129,96 63,67 70,55 32,45 1,55 10,54 31,11 11,03 15,91	1,175 0,884 0,978 0,179
38.	Вартість с/г освоєння земель	тис.грн	33,23	0,093
6.Управління системою і експлуатацією
39.	Експлуатаційний персонал в господарствах	тис.грн	9
40.	Засіб електричної автоматизації(контактні датчики рівня води)	спр.	1
41.	Сума щорічних експлуатаційних витрат	тис.грн	30,052	0,084
7.Ефективність системи
42.	Валова розрахункова с/г продукція на рік освоєння в натуральному виражені: -зерно -цукровий буряк -картопля -льон і волокно -корм(в кормових одиницях)	тон. тон. тон. тон. тон.	165 1050 200 - 1413,8

43.	Вартість валової продукції по закупочній ціні	тис.грн	256,28
44.	Вартість товарної продукції	тис.грн	225,41
45.	Приріст продукції від меліорації	тис.грн	161,32
46.	Додаткові щорічні витрати виробництва	тис.грн	66,65
47.	Щорічні виробничі і експлуатаційні витрати	тис.грн	96,70
48.	Щорічний додатковий чистий прибуток господарства	тис.грн	64,71
49.	Строк окупності капіталовкладень: -прибутками землевласників	роки	6 -
50.	Рівень рентабельності		16

Головний інженер проекту Н.Мералюк

Розрахунок капіталовкладень на 1га меліорованої площі

№п/п	Найменування меліоративних заходів	Одиниці виміру	Кількість	Капіталовкладення в тис.грн						Обгрунтування
				Нормативні			Проектні
				На 1га		Всьогом	На 1га	Всього
1	Осушення систематичним гончарним дренажем	га	356	1,260	448,0		0,768		273,42		Укрупнені нормативи капіталовкладень в будівництво осушувальних систем, затверджених тех. радою міністерство водного господарства. СССР 24.Х,1970 №244
2	Зрошуване культурне пасовище при передвижник НС і розбірних трубопроводів	га	146	0,972	142,0		0,591		144,76
3	Всього по системі	га	356	1660	590		1,175		418,18

Введення

Техно - робочий проект “осушення земель в КСП ”Перемога”с.Мартинівка Ічнянського району Чернігівської області розроблений на основі завдання, затвердженого обласним управлінням сільського господарства і облводгоспом.

1. Місце розташування

Масив, підлягаючий меліорації на площі 300га «брутто»розташований на землях КСП «Перемога» с. Мартинівка .

Ділянка площею 300га розташована на схід від села Мартинівка і безпосередньо примикає до нього. На Північному Заході ця ділянка прилягає до земель осушувальної системи Остер-3.

Гідрографічна мережа на ділянках відсутня за виключенням пограничних каналів: в Східній частині першої ділянки. Водоприймачем ділянки являється річка Остер.

2. Рельєф.

Рельєф ділянки рівнинний. Мікро рельєф представлений без стічними замкнутими пониженнями, акумулюючи ми поверхностями води.

Відомість постійних і тимчасових відводів «Мартинівка»

№п/п		Найменування землекористувачів і елементів системи	Господарська приналежність	Постійні відводи
				По елементам системи							По супутнім смугам							Всього відводів,га
				Ширинам			Довжина м	Площа,га		Ширинам		Довжина,м				Площа,га
1.		К-З «Дружба» с.Зеленовка МК(холоста частина)ПК0-ПК2+15	М/Г	9,5			215	0,2		20				215		0,45	0,65
		К-З «Дружба» с.Зеленовка МК(холоста частина) ПК2+15-ПК4+70	М/Г	4,75			255	0,1		10				255		0,25	0,35
		К-107 холоста частина ПК0-ПК2	М/Г	9,6			200	0,2		20				200		0,4	0,6
		Всього по КСП						0,5								1,1	1,6
2.		К-З «ім.22 Партзїзду» с.Перешиха МК (за гр.осуш.) ПК10+60-ПК21+30	М/Г	6,6			1070	0,7		10				1070		1,1	1,8
3.		К-З «Перемога» с.Мартинівка МК(хол.діл.) ПК2+15-ПК4+70	М/Г	4,15			255	0,2		10				255		0,25	0,45
		МК (хол.діл.) ПК4+70-ПК6+65	М/Г	9,5			180	0,3		10				180		0,25	0,55
	МК ПК6+65-ПК10+60		М/Г		13,2	3,95			0,55	6			2,95		0,25			0,8
	МК ПК10+60-ПК21+30		М/Г		6,6	1070			0,8	6			1070		0,6			1,4
	К-107 ПК2-ПК10+80		М/Г		9,6	8,8			0,8	20			880		1,8			2,6
	К-107 ПК10+80-ПК16+80		М/Г		9,6	570			0,8	20			570		1,2			2,0
2діл	К-1 ПК7+70-ПК13+65		В/Г		12,4	615			0,8	-			-		-			0,8

	К-1 (на масиві) 0-ПК13+50	В/Г	10	1350	1,35	6	1350	0,85/0,9	2,5
	худобопрогони	-	10	5050	5,1	-	-	-	5,1
	Лісопосадка навколо пасовища	-	6	5050	2,5	-	-	-	2,5
	Площа під НС і регулюючий басейн	-	-	-	0,9	-	-	-	0,9
	Площа під дороги і карєри	-	-	-	2,0	-	-	-	2,0
	Всього	-	-	-	15,3	-	-	3,7	19
	В тому числі по масиву	-	-	-	14,0	-	-	2,0	16
	По хол.частині	-	-	-	1,3	-	-	1,7	3

F_брутто=315га

F_нетто=356га

1.3.Клімат

Клімат

Клімат області помірно-континентальний, з досить теплим літом та порівняно м’якою зимою та достатньою зволоженістю. Середня багаторічна температура найбільш теплого місяця (липня) +18,4-19,9°С, найбільш холодного (січня) від -6°С до -8°С. Але в окремі роки температура значно відхиляється від вказаних величин. Абсолютний температурний максимум +38°С, а мінімум -34°С. Безморозний період продовжується 155-170 днів. В окремі роки бувають сильні морози. Тривалість періоду зі стійким сніговим покривом 95-105 днів.

Щодо поліської частини області, слід відмітити, зокрема, що клімат тут більш континентальний, якщо порівнювати з іншими районами Полісся України. Період вегетації (кількість днів з температурою понад 15°) становить 105-110 днів. Переважають західні вітри, що приносять 550-600 мм опадів за рік. Найменше опадів буває зимою (січень – лютий), найбільше їх припадає на червень-серпень.

Ґрунтовий покрив області різноманітний. За типами поширення можна поділити її на три зональних частини: поліську, перехідну до лісостепової, що простягається на південь від означеної межі, і лісостепову. В поліській зоні переважають бідні безструктурні малородючі ґрунти. В основному тут поширені дерново-слабосередньопідзолисті піщані й глинисто-піщані ґрунти. В районах Ріпкинському, Щорському переважають дерново-слабопідзолисті глейові ґрунти в комплексі з дерново-глейовими і болотними ґрунтами. В долинах Десни, Сейму та Дніпра часто трапляються дерново-глейові, лучні й лучно-болотні та торф’янисті ґрунти. Окремими невеликими плямами у Чернігівському і Ріпкинському районах, північній частині Новгород-Сіверського поширені світло-сірі або опідзолені лісові ґрунти.

У перехідній зоні (Ічнянський район) ґрунти в основному чорноземні опідзолені легкосуглинкові й темно-сірі опідзолені. Майже в кожному районі є декілька інших різновидностей. Так, в Ічнянському районі переважають дерново-слабо- і середньопідзолисті ґрунти, але трапляються чорноземи потужні, малогумусні, вилуговані. Досить строкатий ґрунтовий покрив у Ніжинському районі: в східній частині його поряд із супіщаними дерново-середньопідзолистими різновидностями поширені дерново-глейові потужні лучні, в центральній частині трапляються торф’янисті, чорноземно-лучні, солончакуваті й карбонатні ґрунти. Легкосуглинкові опідзолені чорноземи зустрічаються у комплексі зі світло-сірими лісовими й чорноземно-лучними солонцюватими ґрунтами. Чимале місце займають також торф’янисті ґрунти.

До лісостепової зони входять Бахмацький, Прилуцький, Бобровицький та частина Ніжинського району. Ґрунтовий покрив цієї зони більш одноманітний порівняно з іншими зонами області. Тут основними типами ґрунтів є чорноземи потужні й малогумусні і чорноземи опідзолені. Трапляються торф’яні й дерново-слабопідзолисті супіщані ґрунти і лучні содові солончаки в комплексі з чорноземно-лучними солончакуватими ґрунтами і плямами карбонатних солонців.

1.4.Гідрологічні розрахунки

Водозабірна площа витягнута з Півдня на Північ, що відповідає загальному напрямку падіння похилу. Південна частина водозабірної площі має хвилястий рельєф, Північна частина рівнинна, має велику кількість замкнутих понижень, що сприяють акумуляції поверхневого стоку і утворенню заболочених ділянок.

Площа водозабору складає 44,5км² . Водотік, водоприймачем якого являється р.Остер, має довжину 1275 км. Середньо зважений похил 1,45проміле.

На ділянці не має ні лісів, ні боліт.

На рисунку приведена схема водозбірної площі з вказівкою розрахункового створу.

Всі гідрографічні дані, необхідні для гідрологічних розрахунків, отримані в результаті обробки карт масштабу 1:25000.

1.5.Грунтовий покрив

Коротка характеристика грунтового покриву складена по матеріалам земле меліоративних вишукувань.

1. Мулисто-болотні грунти мають значну природну родючість, сприятливі агрохімічні показники, проте мають незадовільні фізичні властивості. Постійно перезволожені, сильно зглеєні. Потребують осушення.

2. Лугові грунти володіють природною родючістю. Проте водно-фізичні і агрохімічні властивості сприятливі для нормального розвитку с/г культур. Грунти часто надмірно перезволожуються.

Для покращення водно-фізичних властивостей і попередження подальшого накопичення легкорозчинних солей необхідно виконати наступні заходи:

- Пониження рівня грунтових вод і скид поверхневих вод з допомогою матеріального дренажу;

- Глибоке рихлення на всіх площах даної групи грунтів.

Після здачі площ в експлуатацію потрібно виконати наступні вимоги:

• Не допускати, щоб дані площі довгий час залишались «відкритими» (на протязі вегетаційного періоду);

• Поливну норму (при зрошені) потрібно ділити на дві частини щоб запобігти виникненню калюж;

• Дозу калійних добрив зменшити на половину;

• Вносити підвищені норми органічних добрив.

При виконанні вище перерахованих вимог грунту даної групи можна використовувати в кормових, луго пасовищних без оборотів і під культурні пасовища.

3. Лугово-чорноземні і чорноземно-лугові грунти мають більш потужні гумосові горизонти(до 80-90см). Перезволожуються дані грунти в основному поверхневими водами від атмосферних опадів, рідше за рахунок грунтових вод.

Ці води часто застоюються на поверхні викликаючи загибель с/г рослин. Крім цього солончакуватість і солонцеватість також негативно впливають на розвиток с/г культур.

Заходи по покращенню водно-фізичних властивостей грунтів, попередженню подальшого накопичення легкорозчинних солей, попередженню подальшого розвитку солонцевого процесу, підвищенню родючості і с/г використання грунтів даної групи, також і для грунтів другої групи.

4. Пониження під водою. Згідно грунтових матеріалів філіалу «Укрземпроект» тут виникли мулувато-болотні і лугові грунти. Вони потребують тих самих заходів які приводяться для грунтів 1 і 2 групи.

При гідротехнічному будівництві грунтово - рослинний шар зрізається потужністю:для 1 групи 18-20см; 2 групи 30-40см; 3 групи 50-80см; 4 групи 18-20см.