
- •1. Поняття, предмет та джерела права міжнародної безпеки
- •2. Загальна система колективної безпеки
- •3. Регіональні системи колективної безпеки
- •4. Міжнародно-правове регулювання роззброєння та скорочення озброєнь
- •5. Заходи посилення довіри
- •1. Поняття та джерела міжнародного морського права
- •2. Правовий режим внутрішніх, територіальних та архіпелажних вод, а також прилеглої зони
- •3. Правовий режим відкритого моря
- •4. Правовий режим морських проток
- •5. Правовий режим виключної економічної зони і континентального шельфу
- •6. Правовий режим морського дна за межами національних юрисдикцій
4. Правовий режим морських проток
Міжнародна протока – це природний морський прохід, що сполучає райони одного і того ж моря або моря і океани між собою.
Конвенція ООН по морському праву 1982 р. встановила такі види проток, використовуваних для міжнародного судноплавства:
· протоки між однією частиною відкритого моря або економічної зони, в яких будь-які судна користуються правом безперешкодного транзитного проходу в цілях безперервного і швидкого проходу або прольоту через протоку;
· протоки між островом і континентальною частиною прибережної держави, в яких застосовується право мирного проходу як для транзиту, так і для заходу в територіальні і внутрішні води;
· протоки між одним районом відкритого моря і територіальним морем держави, в яких також застосовується право мирного проходу;
· протоки, правовий режим в яких регулюється спеціальними міжнародними угодами (Чорноморські протоки, Балтійські протоки і т.д.).
Право транзитного проходу через міжнародну протоку означає право здійснення свободи судноплавства і польоту з метою безперервного і швидкого транзиту через протоку. Прибережна держава (держави) не вправі скасовувати чи обмежувати право транзитного проходу. Зі свого боку, судна і літальні апарати при здійсненні даного права зобов’язані дотримуватися загальноприйнятих правил, процедур і практик, що стосуються безпеки на морі, скорочення і запобігання забруднення із суден, а також діючих правил польотів і використання радіочастот, виділених для передачі сигналів лиха.
Загальна вимога до судів і літальних апаратів, що здійснюють транзитний прохід у міжнародній протоці, полягає в тому, що вони повинні утримуватися від будь-якої погрози силою або її застосування проти прибережних держав, а також від будь-якої іншої діяльності, не властивої звичайному порядку транзитного проходу, крім випадків дії випадків, спричинених лихом або обставинами непереборної сили.
Держави, що межують з міжнародною протокою, мають право в межах, передбачених міжнародними угодами, регулювати транзитний і мирний прохід судів і літальних апаратів через протоку, зокрема, встановлювати правила відносно:
· безпеки судноплавства;
· запобігання забрудненню з судів;
· недопущення рибальства;
· навантаження і розвантаження товарів, посадки і висадки осіб тощо.
Режим чорноморських проток (протоки Босфор, Дарданелли та Мармурове море) визначається Конвенцією про режим проток 1936 р. Торгові судна у мирний час мають право вільно проходити через ці протоки у будь-який час доби. Такий же принцип діє і під час війни, якщо Туреччина не бере в ній участі, а якщо Туреччина є стороною у війні – свобода проходу зберігається для торгових суден третіх держав. Військові кораблі чорноморських держав у мирний час користуються повною свободою проходу через чорноморські протоки, а для військових суден інших держав встановлено суттєві обмеження по тоннажу (не більше 15 тис. тонн) та по строку перебування у Чорному морі (не більше 21 дня). У випадку війни Туреччина закриває свої протоки для суден усіх держав, які беруть у ній участь.
Режим Керченської протоки визначається Договором між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 р. Ст. 1 цього Договору встановлює, що Азовське море та Керченська протока історично є внутрішніми водами України і Російської Федерації; Азовське море розмежовується лінією державного кордону між Сторонами; врегулювання питань, що відносяться до акваторії Керченської протоки, здійснюється за угодою між Сторонами. Фактично, Договір створює підстави розглядати Азовське море та Керченську протоку як внутрішні води України та Росії. Юридичний статус Керченської протоки має похідний характер щодо статусу Азовського моря, тому води Керченської протоки також мають розглядатися як історично внутрішні води цих держав. Договір 2003 р. встановлює наступні елементи режиму використання Керченської протоки:
· торгівельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Керченській протоці свободою судноплавства;
· торгівельні судна під прапорами третіх держав можуть проходити Керченською протокою, якщо вони прямують до українського чи російського порту або повертаються з нього;
· військові кораблі або судна третіх держав, що експлуатуються в некомерційних цілях, можуть проходити Керченською протокою, якщо вони прямують з візитом чи діловим заходженням до порту однієї із Сторін за погодженням з іншою Стороною.