2.3.Попередній розрахунок точності розрядної геодезичної мережі.
1.Визначити «центр ваги «полігонометричного ходу графічним та аналітичним методами.
Для визначення центру ваги полігонометричного ходу аналітичним методом визначаю координати всіх пунктів цього ходу в абсолютній системі координат.
Таблиця Координати точок полігонометричного ходу
Назва пунктів ходу |
х |
у |
В |
6000525 |
2386250 |
1 |
6000375 |
2386850 |
2 |
6000500 |
2387125 |
3 |
6001150 |
2386825 |
4 |
6001638 |
2386575 |
5 |
6002100 |
2386313 |
6 |
6002400 |
2386225 |
7 |
6002575 |
2386975 |
8 |
6002675 |
2387325 |
9 |
6002312 |
2387650 |
10 |
6002225 |
2388175 |
С |
6002463 |
2388275 |
Сума |
72020938 |
28644563 |
Координати центру ваги полігонометричного ходу визначаю за формулою:
1)
2)
=
1)Хо=72020938/12=6001745
2)Уо=28644563/12=2387048
n-кількість точок.
Графічний метод визначення центру ваги полыгонометричного ходу.
Для визначення центру ваги окремого ходу графічним методом необхідно перенести полігонометричний хід з карти на кальку або накреслити його в масштабі на папері .Центр ваги полігонометричного ходу визначаю таким чином:
1)першу сторону ходу «В-1» ділю на половину ,отриаю точку а;
2)з’єдную точку а з наступною точкою ходу 2,отриману лінію ділю на 3 частини позначаю точку b , яка відділена від точки а на 1/3 лінії;
3)далі з’єдную точку b з наступною точкою ходу 3,отриману лінію ділю на чотири частини ,позначаю точку с яка віддалена від точки с на ¼ лінії;
4)далі виконую аналогічно дії до кінцевої точки ходу –отримана кінцева точка і буде центром ваги полігонометричного ходу –в моему випадку це точка 0.
Визначення центру ваги полігонометричного ходу ,визначеного аналітичним і графічним способом приблизно однакові-в межах допустимої графічної точності масштабу.
2)Визначення форми ходу
За конфігурацією окремі полігонометричні ходи поділяють видовжені,зігнутї і замкнені.Для того,щоб зясувати,який хід вважається видовженим ,а який зігнутим чи замкненим ,введемо поняття замикаючої ходу.Замикаюча ходу –це пряма ,яка з’єднує початкову і кінцеву точки окремого ходу. Крітерії зігнутості полігонометричних ходів.
Хід вважається зігнутим ,якщо задовольняються одночасно три такі умови:
1)
-сума
довжин сторін ходу ,
довжина
замикаючої ходу.
2)hmax≤1/8 L;де hmax –найбільша віддаль пунктів ходу від замикаючої ходу.
3)
;де:
-найбільше
кутове відхилення сторін ходу від
замикаючої .
Якщо хоча б одна із умов не виконується полігонометричний хід вважається зігнутим.
Перевірю умови:
1)5705≥ 2875 (1,3*9,3)-умова не виконується тому хід вважається зігнутим.
3.Попередній розрахунок окремого ходу полігонометрії
В результаті прямого розрахунку ходу визначаю граничну похибку положення точки ходу в слабкому місці(в середині ходу) за формулою:
Sсер.=∑ S/n→ Sсер =5705/10=570,5м
570,5/1000=0,5705км
Мсер=(10+5*0,5705)=12,8525 мм
12,8525 /1000=0,0128525км
∑m2s=10*(0,0128525)2=0,0016519
сек.;Мβ=5сек.
2
=
М
2=0,0016519+(5сек.)2/(
сек)2*26906625=0,0174625
Табиця Визначення відстаней від центру ваги до заданих пунктів
Номер точок |
Do,i(M) |
D2o,i(M) |
В |
1500 |
2250000 |
1 |
1425 |
2030625 |
2 |
1225 |
1500625 |
3 |
650 |
422500 |
4 |
550 |
302500 |
5 |
875 |
765625 |
6 |
1075 |
1155625 |
7 |
800 |
160000 |
8 |
950 |
902500 |
9 |
850 |
722500 |
10 |
1250 |
15662500 |
С |
1475 |
2175625 |
сума |
12625 |
26906625 |
Після знаходження середньої квадратичної похибки ,перевіряю чи відповідає ця похибка ця похибка точності запроектованої полігонометрії .
Для цього знайду абсолютну граничну похибку на весь хід за формулою:
fs(доп)=2*М=2*0,1054752=0,2642917
М
=
2=0,1321458
Гранична відносна похибка полігонометричного
ходу знаходиться за формулою:
1:Т ≥fs(доп)/ ∑ S; 1/1000 ≥ 0,2642917/5705; 0,001≥0,00004633.
2.4Обгрунтування необхідності і способи побудови знімальної геодезичної мережі
Після створення розрядної геодезичної мережі приступаю до проектування знімальної геодезичної мережі.
Знімальну геодезичну мережу створюю з метою згущення геодезичної планової і висотної основи до щільності ,що забезпечує виконання топографічного знімання .
Щільність та розміщення пунктів знімальної основи встановлюю рекогносцируванням ,в залежності від технології робіт ,що визначена з дотриманням інструкції топографічних знімань.Знімальну мережу розвтваю від пунктів державних геодезичних мереж,розрядних мереж згущення і технічного нівелювання.
Пункти знімальної мережі визначають побудовою знімальних тріангуляційних мереж ,прокладанням теодолітних та мензульних ходів ,прямими оберненими та комбінованими засічками.
Розвиток знімальних мереж теодолітними ходами для створення топографічних планів у масштабах 1:5000,1:2000,1:1000,1:500 може виконуватись:
-прокладанням теодолітних ходів з використанням теодолітів ,мірних стрічок і рулеток ;
-прокладанням теодолітних ходів з використанням оптичних теодолітів,світловіддалемірів та електронних тахеометрів.
Теодолітні ходи прокладаю на місцевості ,зручній для лінійних вимірювань. Поворотні точки вибираю так ,щоб забезпечити зручність установки приладу та добрий огляд для виконання знімання. Теодолітні ходи не повинні перетинати лінії полігонометрії.
Для визначення поправки за приведенням довжин ліній до горизонту при кутах нахилу 1,5 градусів і більше ,одночасно із вимірюванням горизонтальних кутів повним прийомом ,вимірюються вертикальні кути. Якщо
на лінії ,що виміряється ,декілька точок перетину ,то при вимірюванні її рулеткою по частинах ,вертикальні кути виміряють на кожному відрізку ,що обмежений точками перегину.
Теодолітні ходи з використанням теодолітів ,мірних стрічок та рулеток ,прокладаю з граничними відносними помилками 1:3000,1:2000,1:1000 відносно до слідкуючій таблиці.
Таблиця Гранично відносні помилки прокладання теодолітних ходів.
масштаб
|
Дельта граничне=0,2мм |
Дельта граничне =0,3мм |
||||||||
1/N:1/3000
|
1/N:1/2000
|
1/N:1/1000 |
1/N:1/1000
|
1/N:1/1000 |
||||||
Допустимі довжини |
ходів |
Між вихідними пунктами,км |
||||||||
1:2000 |
3,0 |
2,0 |
1,0 |
3,6 |
1,5 |
|
||||
Довжини сторін у теодолітів мають бути в таких межах :
-на забудованих територіях -не більше 350 м і не менше 20 м.
-на незабудованих територіях –не більше 350 м і не менше 40 м.
Сторони теодолітних ходів виміряю мірними стрічками і рулетками в прямому і зворотному напрямках .Відносну помилку лінії,що виміряна рулеткою в прямому та зворотному напрямках обчислюю за формулою :
N=(S пр..–Sоб.)/S;
S-виміряна відстань .Помилка не повинна перевищувати більше ніж 1/2000,
Кутові невязки в теодолітних ходах не повинні перевищувати величину
кількість
кутів в ході.
Таблиця Допустимі довжини висячих теодолітних ходів.
масштаб |
Довжини ,одержані з використанням мірних стрічок і рулеток. |
|
Забудовані території |
Незабудовані території |
|
1:2000 |
200 |
300 |
При цьому кількість сторін у висячих теодолітних ходах на незабудованій території має бути не більше трьох,а на забудованій – не більше чотирьох.
Теодолітний хід прокладений у формі замкнутого теодолітного ходу.Вихідною стороною являється точка сторона 2-3 полігонометричного ходу .
Характеристики теодолітного ходу :
- кількість точок 13(11,12,13,14,15,16,17,18,19,20,21,22,23);
-загальна довжина теодолітного ходу дорівнює 4138 м;
- довжини сторін:
2-11= 250
11-12= 350
12-13= 250
13-14= 250
14-15=250
15-16=350
16-17=250
17-18=313
18-19=300
19-20=325
20-21=250
21-22=350
22-23=350
23-2=300
мінімальна довжина сторони дорівнює 25050 м;
максимальна довжина сторони дорівнює 350м;
кількість кутів повороту 15;
Знімання були здійснені за допомогою теодоліта Т 5.
Як ми бачимо ,згідно інструкції ,всі допуски були виконані.