2.1 Обгрунтування масштабу знімання ,перерізу рельєфу ,щільність пунктів геодезичної основи.

1.Обгрунування масштабу знімання .Числені фактори ,які впливають на вибір масштабу знімання ,можна обєднати в чотири групи:

1)виробничі (вид будівництва ,розмір ділянки знімання ,стадії проектування та інші).

2)природні(характер та розташування терторії,що підлягає зніманню,наявність контурів,реьеф,пора року).

3)технічні (вимоги до графічної точності,висота перепізу,методи знімання ,прилади,що використовуються

4)економічні (терміни знімання ,вартість робіт)

Масштаб топографічного знімання можна виконати і без розрахунків на основі рекомендацій основних положень ,де критеріями служать два типи територій ,що підлягають картографуванню:

/ тип – територія з багатоповерховою забудовою ,територія великого міста;

// тип- територія переважно з малоповерховою забудовою та незабудована територія .В залежності від цільового призначення ,в моему випадку топографічне знімання об’єкту робіт,згідно інструкції по топографічному зніманні в мене буде проводитись топографічне знімання масштабу 1:2000.

2)Вибір перерізу рельефу при топографічному зніманні буде залежити ві масштабу знімання ,стрімкості схилу місцевості,ухилу місцевості,ситуації місцевості.

В залежності від мого масштабу знімання та стрімкості схилу мій переріз рельефу становить 1 м.

Масштаб знімання становить 1:2000,рельєф ділянки знімання є нерівномірний з кутами нахилу до 5 градусів,максимальна висота ділянки знімання становить 67,2 м , а мінімальна 42 м.

3)Для геодезичного забезпечення топографічного знімання встановлюють такі норми щільності пунктів державної геодезичної мережі.

-Для знімання в масштабі 1:2000 -1 пункт на 10-15 кв.км. і 1 репер на 5-7кв.км

Подальше згущення геодезичної основи виконується за рахунок розрядних мереж згущення та знімання мереж.Мележі згущення доводяться до згущення:4 пункти на 4 кв.км для забудованої території та 1 пункт на 1 кв.км для незабудованої території.У районах меліоративного будівництва щільність повинна бути доведена до 1-2 репери на 4 кв.км.Для інженерних вигукових робіт та будівництва в містах та промислових майданчиках -8 пунктів на 1 кв.км.Знімальна основа доводиться до щільності ,що забезпечує безпосереднє знімання тими чи іншими методами.

Фактична щільність пунктів державної геодезичної мережі:

-площа району робіт становить 8 кв.км.

-на моїй карті знаходяться 10 пунктів ДГМ.

-середня щільність пунктів ДГМ в моєму районі становить 0,2.

З цього роблю виновок що 1 пункт забезпечує около 4-х кВ.км.Оскільки у мене територія нерівномірна та з багатоповерховою забудовою ,тому проектую розрядну полігонометрію для повного забезпечення пунктами ДГМ.

2.Проект планово-висотного обґрунтування топографічного знімання .

2.2Обгрунтування необхідності і способи побудови планової основи.

Після вивчення зібраних матеріалів вирішую, найвідповідальніше питання проектування –вибираю метод побудови геодезичної основи .При цьому беру до уваги економічну ефективність і простоту виробничого процесу,а потім виконую детальне проектуваня .

Детальне проектування будую дотримуючись допусків з Інструкції:

Таблиця Технічні характеристики проектування розрядної полігонометрії

№	Характеристики	1 клас
1.	Допустима довжина ходу ,км -розімкнутого -між вузловою і вихідною точкою -між вузловими точками	7,0 5,0 4,
2.	Граничний периметр полігону ,км	40
3.	Довжина сторони ходу,м -найбільша -найменша -середня	800 120 300
4.	Кількість сторін в ході ,не більше	15
5.	Відносна похибка ходу,не більше	1:10000
6.	СКП вимірювання кута,не більше (в секундах)	5
7.	СКП вимірювання довжини сторони ,см -до 500 м -від 500 до 1000 м -більше 1000м	1 2 -
8.	Допустима кутова нев’язка в ході з кількістю кутів «n»	10* корень из n

Таким чином, використовуючи пункти ДГМ 1,2,3 класів необхідно спроектувати розрядну геодезичну мережу згущення до щільності ,що забезпечує знімальну основу великомасштабного знімання .Методи розбудови такої мережі згущення відомі:це полігонометрія,тріангуляція,трилатерація 4 класу,/ та // розряду.Проте найбільшого розповсюдження набула полігонометрія.Тріангуляцію застосовують тільки на відкритій і гірській місцевоті,або у випадках коли полігонометрію ,з будь яких причин,неможливо застосовувати.У свою чергу трилатерацію застосовують тоді ,коли неможливі кутові виміри.

Полігонометрію використовують для прокладання мереж на закритій або забудованій території,там,де не можливо побудувати мережу трикутників і забезпечити видимість по всіх напрямках.Доцільно використовувати метод полігонометрії і на відкритій місцевості ,якщо ділянка знімання має форму вузької смуги.

У моему випадку я побудую мережу згущення у вигляді полігонометрії .Це зумовлено тим що хід простягається вздовж дороги .Вихідними пунктами служать пункти ДГМ :

-В з позначною висоти62,8 ;

-С з позначкою висоти 67,2.

Як я вже говорила мережа згущення буде прокладатися у вигляді полігонометрії. Вивчаючи допуски довжин ходу з інструкції та виміряючи довжину тільки проектованого ходу роблю висновок що я побудую полігонометрію 1 розряду оскільки довжина ходу становить 5705 метрів.Пункти полігонометрії в даному курсовому проекті будуть закладені з врахуванням допустимих довжин(згідно інструкції по топографічному зніманню ) та видимості між пунками .

При складанні технічного проекту полігонометрії дотримуюсь сідаючих умов:

- полігонометричний хід прокадаю по місцевості найбільш сприяливій для кутових та лінійних вимірювань з врахуванням тенічних умов інструкції з топографічних вимірювань та з врахуванням рельєфу місцевості;

- віддаль між пунктами паралельних ходів полігонометрії даного розряду ,що близькі до граничних ,повинні бути не менше у полігонометрії 1 розряду не менше 1.5 км;

-полігонометричні знаки намічаю приблизно на рівних відстаней один від одного ,що створює однакові умови при вимірюванні кутів;

- місця намічені для встановлення полігонометчних знаків ,повинні забезпечити їх збереження і довго тривалість ,а також повинні бути зручними для встановлення над ними теодоліта і підходу до них мірними приладами.

Для визначення видимості між пунктами полігонометрії будую профіль по всіх сторонах полігонометричного ходу в масштабах:горизонтальний-1:10000,вертикальний -1:500.З профілів визначаю взаємну видимість між пунктами полігонометрії :візирний промінь спостереження повинен проходити на відстані не менше 1,5 м від поверхні землі.

Технічні характеристики запроектованої розрядної геодезичної мережі:

-довжина запроектованого полігонометричного ходу дорівнює 5705 м;

-кількість кутів 12;

-мінімальна довжина сторони ходу дорівнює 280 м;

-максимална довжина сторони ходу дорівнює 750 м ;

Далі будую схему полігонометричного ходу на листі формату А4 дотримуючись у масштабі 1:25000 величини довжин і кутів.