
- •1.1 Підготовка та дослідження приладів
- •Технологія проведення знімання дисторсіальних спотворень цифрової знімальної камери Canon eos-450d
- •1.2 Попередній розрахунок точності визначення точок об’єкта
- •1.3 Історико-архітектурний опис об’єкту
- •2.1 Технологічна блок-схема польових робіт
- •2.2 Геодезичні роботи
- •Визначення положення правої точки базису (оскільки координати лівої точки ми приймаємо як відомі);
- •Кута нахилу;
- •Вимір довжини базису та напрямків на опорні точки.
- •2.3 Знімальні роботи
- •3.1 Підготовчі роботи
- •3.2 Орієнтування зображень
- •3.3 Складання фронтального плану в пакеті Digitals
- •4.1.Точність орієнтування знімків
3.2 Орієнтування зображень
Зовнішнє орієнтування
Для того щоб увійти до розділу зовнішнього орієнтування потрібно натиснути на кнопку Model на основній панелі інструментів програми, а потім вибрати в меню, що з'явилося. Після цього на екрані з'явиться вікно початкових установок, в якому можна вказати, які зображення і як вимагається орієнтувати (рис. 3). У вихідні значення вводимо координати лівої та правої точок базису фотографування.
Рис. 3 Діалогове вікно параметрів зовнішнього орієнтування
Потім з'являється вікно Внешнее ориетирование, де і виконується власне процес орієнтування з реєстрацією точок (рис. 4).
Рис. 4 Діалогове вікно виконання зовнішнього орієнтування
Результати зовнішнього орієнтування подано у додатку №3
3.3 Складання фронтального плану в пакеті Digitals
Процес створення фронтального плану архітектурних споруд включає в себе такі процеси:
створення робочих шарів;
збір графічної інформації;
редагування плану;
роздрук на плотері.
Кожен об'єкт карти належить до якого-небудь шару. Шар є основною характеристикою об'єкту він визначає групову приналежність об'єкту і його вигляд на карті.
Перед збором карти за допомогою Менеджера шарів створювались (завантажувались) шари, для збирання даних. Додавати нові шари і редагувати існуючі можна у будь-який момент в процесі роботи. Шар, привласнений об'єкту при зборі, можна змінити на іншій, знаходячись в режимі редагування (активна закладка Правка на правій інструментальній панелі).
Шар має ім'я, яке описує об'єкти (наприклад: дорога путівець), що належать йому, і ідентифікатор - унікальний номер шаруючи.
Шар містить інформацію про атрибути лінії і заливки, умовний знак, і ін.
Шару можуть бути доступні (по вибору користувача) різні параметри, тобто поля бази даних, в яких зберігаються характеристики об'єктів.
Шар має поле статусу, яке управляє видимістю і редагуванням його об'єктів.
Шари розташовуються в списку в певному порядку: вони можуть бути впорядковані по імені, або по ідентифікатору.
Ідентифікатор шару впливає також на ієрархію шарів, коли список зображається у вигляді "дерева".
Процес створення нового шару відбувався за таким процесом:
в програмі Digitals вибираємо закладку Шари (рис. 5);
Рис. 5 Діалогове вікно панелі Digitals
в папці менеджер шарів вказуємо назву нового умовного знаку (рис. 6);
Рис. 6 Діалогове вікно менеджера шарів
вказуємо усі умовні знаки, які відносяться до даного умовного знаку;
Викреслювання плану виконувалося наступним чином: спершу виконувався стереоскопічний збір віконних та дверних систем, наступним кроком був збір елементів інтер’єру зовнішньої стіни, завершальним етапом було редагування та оформлення створеного фронтального плану будівлі.
В результаті виконаних робіт було отримано фронтальний план споруди
Розділ 4 Аналіз точності отриманих матеріалів
4.1.Точність орієнтування знімків
В результаті зовнішнього орієнтування були отримані такі результати:
Результаты внешнего ориентирования
Левый снимок: D:\Student\FTM 5\var 2\IMG_0065_L_11.tif
Правый снимок: D:\Student\FTM 5\var 2\IMG_0070_R_11.tif
Дата02.04.2013 Время 9:43:22
------------------------------------------------------------------------------
ID | X, m | Y, m | Z, m | DX, m | DY, m | DZ(m) |Стат|
------------------------------------------------------------------------------
1 8.756 -4.809 24.913 -0.009 0.062 0.008 Вкл
3 17.418 -4.957 24.788 0.071 0.032 -0.067 Вкл
5 17.517 1.783 24.767 0.048 -0.054 0.067 Вкл
8 8.845 1.878 24.953 -0.002 -0.026 -0.009 Вкл
7 13.236 -0.446 24.873 -0.076 -0.092 -0.043 Вкл
2 12.552 -4.933 24.802 -0.023 0.031 0.073 Вкл
4 17.403 -1.264 24.950 0.051 0.003 -0.344Откл
6 12.652 2.097 24.910 -0.038 0.086 -0.025 Вкл
9 9.185 -0.267 24.922 0.029 -0.039 -0.004 Вкл
------------------------------------------------------------------------------
СКО| 0.045 0.058 0.046
Среднее отклонение| 0.006 0.000 -0.038
Масштаб 1:3313 Относительная погрешность по высоте 1/767
----------------------------------------------------
Элементы ориентирования
Левый снимок Правый снимок
X0, m: 7.067 BX, m: -0.021 X0, m: 7.047
Y0, m: -4.111 BY, m: 5.632 Y0, m: 1.520
Z0, m: 60.105 BZ, m: 0.110 Z0, m: 60.215
Альфа, гр.: 3.818474 Альфа, гр.: -3.431356
Омега, гр.: 10.827637 Омега, гр.: 11.731952
Каппа, гр.: 0.863468 Каппа, гр.: 0.684883
--------------------------------------------------------------------------------
Результати зовнішнього орієнтування двох поодиноких знімків
Висновок
В результаті виконання курсової роботи мною був опрацьований увесь процес створення фронтальних планів фотограмметричним методом.
Фотограмметричних метод створення фронтальних планів володіє незаперечною перевагою в плані зручності вимірювань, тому що вихідні дані зберігаються в пам'яті комп'ютера і, в разі помилки, немає необхідності в повторних польових вимірах, самі польові роботи займають набагато менше часу, камеральна обробка виконується відносно швидко.
Наше дослідження підтвердило високу ефективність стереофотограмметричного методу створення архітектурних планів. Цей метод може бути успішно використаний для реконструкцій пам’яток архітектури, промислових споруд тощо.
Особливою цінністю методу є геометрично точний та достовірний опис оздоблення фасадів, які складно отримати іншими методами.
Також слід зазначити, що використання цифрових неметричних камер, електронних тахеометрів значно зменшує час польових робіт. Використання програмних продуктів Digitals і Models дають можливість швидко, якісно та ефективно виконувати обробку цифрових знімків.
За результатами попередньої оцінки точності та отриманих результатів зовнішнього орієнтування можемо зробити висновок про доцільність використання цифрових неметричних камер для створення фронтальних планів архітектурних споруд.
Література
1. Дорожинський О.Л. „Основи фотограмметрії". Львів. Видавництво Національного університету «Львівська політехніка». 2003.
2. Доржинський О.Л. Аналітична та цифрова фотограмметрії. Львів. Видавництво Національного університету «Львівська політехніка». 2002.
3. Катушков А.Т., Сердюков В.М. та ін., Прикладна фотограмметрія".
4. Кириленко В.С., Бруневич П.Н. „Составление фронтальных планов и профилей по материалам фототеодолитной съемки". М., Недра. 1970 г.
5. Лобанов А.Н. „Аналитическая фотограмметрия". М., Недра. 1972 г. 224 с.
6. Лобанов А.Н. „Фототопография". М., Недра. 1984 г.
7. Метелкин О.Д. „Фотограмметрия в строительстве и архитектуре" Воронеж, Изд. Воронежского университета. 1979 г.
8. Освійчук В.„Архітектурні пам'ятки Львова" Львів. Видавництво Каменяр., 1968 р. -172 с.
Додаток №1
Цифрові знімки об’єкту
Рис. 7. Лівий знімок
Рис. 8.Правий знімок
Додаток №2
Каталог координат опорних точок
№ т Х Y Z
1 1.5299 -4.9690 24.7816
2 7.2005 -4.8956 24.8045
3 12.5516 -4.9329 24.8020
4 12.6520 2.0965 24.9099
5 13.2358 -0.4463 24.8733
6 8.8449 1.8780 24.9525
7 6.6806 -1.4557 24.3786
8 1.8136 -0.4204 25.0395