Стародавня архітектура
Керч, Царський курган, архаїчне склепіння Архітектурна традиція на теренах України пройшла довгий історичний шлях розвитку. Найстарші пам'ятки монументальної, мурованої архітектури на українських землях походять із побережжя Чорного моря — з колишніх грецьких колоній, які сягають VIII — VII ст. до н. е. До таких більших міст належали Тіра над лиманом Дністра, Ольвія над лиманом Південного Буга, Херсонес коло сучасного Севастополя, Феодосія, Пантікапей (сучасна Керч), Фанагорія напроти Керчі, Тамань, Танаїс коло сучасного Ростова-на-Дону й багато інших. Рештки архітектурного комплексу Більського городища (VII–III ст. до н. е.) вчені ідентифікують з прадавнім містом Гелон, описаним Геродотом.Досліди збережених незначних решток античних будов та інших мистецьких творів указують, що спочатку у VIII — VI ст. до н. е. Причорномор'я мало вплив т.зв. іонійського стилю, а з V ст. тут поширюються зразки афінського та з початком нової ери до II ст. римського будівництва. Знайдені фундаменти оборонних мурів міст (Ольвія, Пантікапей, Німфей, Горгіппія), житлових будинків, храму Аполлона в Ольвії й різні уламки колон, капітелей тощо вказують на відмінність їх від чисто грецьких зразків — аттічних і малоазійських. Особливий інтерес мають гробівці (наприклад, у Керчі) зі склепінням, зложеним з клинуватого каміння. Цей новий на той час конструктивний засіб перекриття не був відомий у самій Греції, а лише в деяких грецьких колоніях, наприклад, в Александрії.
Після навали різних кочівників, ще зруйнували грецькі міста, монументальне будівництво починає наново розвиватися в Причорномор'ї у IV — VII ст. за т.зв. старохристиянської й ранньовізантійської доби. Причому християнські храми постають саме в колишніх грецьких містах, а навіть почасти з матеріалів давніших грецьких, античних будов. Найбільшим осередком старохристиянського будівництва був Херсонес. Яких великих розмірів воно досягало, свідчать збережені рештки фундаментів і частин стін 27 церков і каплиць. Найстарші церкви були центричного типу — у формі рівнораменного т. зв. «грецького хреста», що вказує на східні впливи, далі базиліки VII — IX ст. римського типу, що у свій час були поширені на цілому Сході, округлі будови (т. зв. ротонди) V — VI ст., хрестильні каплички й середній між базилікою та хрещатою будовою тип будов. Усі будови перекривалися, очевидно, дерев'яною стелею, а склепіння мали лише апсиди (вівтарне заокруглення) й менші ротонди. Знайдені рештки і фрагменти різних мозаїк і різних деталей указують, що архітектурне мистецтво стояло тут дуже високо та приходило сюди головно з Греції, Малої Азії та Кавказу. Краще збережена церква Св. Івана Предтечі в Керчі (XIII ст.) близько стоїть до вищезгаданого середнього типу, але з виразнішим поділом на три частини (чи т. зв. нави), з чотирма колонами, що підпирають одну середню баню.
Рештки міста Пантікапей, столиці Боспорської держави, VI століття до н. е. — V століття н. е.
Руїни давньогрецького театру, Херсонес Таврійський ( Севастополь ).
Руїни Монетного двору, Херсонес Таврійський.
Залишки давньогрецької Тіри.
Домонгольська архітектура України — Руси
Руська архітектура
Середньовічна архітектура
Софійський собор, Київ, 1017/1037. Спочатку побудований у візантійському стилі, у 18 ст. реконструйований у стилі українського бароко
Автентична українська архітектура почала формуватися у IX–X ст., коли на теренах України виникла централізована держава — Київська Русь. Спочатку всі споруди — укріплення, палаци, церкви — будувалися з дерева. Основною структурою будівель спрадавна був зруб, зведений з горизонтально покладених колод із шатровим верхом. Традиція спорудження зрубів збереглася аж до початку ХХ ст . Навіть сьогодні подібні зруби використовуються під жилі приміщення, їх можна побачити, приміром, у Чернігові.
Разом з прийняттям християнства в Київській Русі з'явилися будівлі візантійського стилю, найкращим прикладом якого є Софійський собор у Києві (XI ст.), що зберігся до нашого часу, зазнавши, втім, суттєвої барокової перебудови. Візантійський стиль на Русі почав активно реформуватися у співдії з автентичними уявленнями про будівництво й орнаментування. Внаслідок такого реформування з'явилися витягнуті вгору бані київських церков, специфічна кольорова гама розписів, фресок і мозаїк.
Церква Івана Предтечі, місто Керч
Кирилівська церква, Київ, поземний план
П'ятницька церква у Чернігові, побудована у XII-XIII ст. у візантійському стилі, реконструйована арх. П.Д.Барановським у 1962 р.
Церква Св. Миколая, Чесники, 14-16 ст.
Оборонна Покровська церква 15-18 ст. Хмельницька обл., Сутківці
Найдавнішою церквою України, що збереглася лише у фундаменті, є Десятинна, побудована Володимиром Великим близько 988 — 996 рр. Це була тринавна будова з широким опасанням (галереями) навколо, всередині пишно прибрана мармуровим обличкуванням, різьбами, кахлями, фресками й мозаїками. З літописів відомо, що вона завалилася в 1240 році під час облоги Києва Батиєм.
Звичайний тип більших церков X — XIII ст. — це тринавні церкви з трьома напівокруглими чи гранчастими апсидами (заокруглення з боку вівтаря), з двома або трьома парами стовпів. Між першою від вівтаря та другою парами стовпів через цілу церкву проходить поперечна нава. Середня найширша нава — такої самої ширини й висоти, як і поперечна нава (прохід); на перехресті їх угорі виводилася найбільша баня з верхньою точкою цілої церкви. Менші церкви були, можливо, однонавні з апсидою зі сходу. В Західній Україні виводилися також ротонди — округлі будови.Характерною рисою багатьох церков були т. зв. опасання, тобто галерейки, що оточували будову з трьох боків (крім сходу), які зберегалися після в українському дерев'яному будівництві. Нерідко із західного причілку підносилися дві могутні вежі або одна вежа в північно-західному куті будови. Завершували будову одна, рідше 5 (або 9) бань округлої, еліпсової й гранчастої форми. Загальні маси і зв'язаний із ними зовнішній вигляд будови завжди відповідали внутрішнім просторовим формам, так що навіть форма даху й бань назовні точно відповідала внутрішній. Згідно з цим, чисто конструктивним, законом архітектурного мистецтва будови загалом мали мінімальну кількість декоративних прикрас, а де воші й були, то відповідали логічному змісту окремих конструктивних частин будови.
Хотинська фортеця у м. Хотин, Чернівецька область, початок 1400 рр., збудована на місці поселення Київської Русі XI ст.Після татаро — монгольської навали будівництво на території України підпорядковується завданням оборони. У XII–XV ст. будуються переважно фортеці з баштами, укріплені монастирі, замки у Кам'янець-Подільському, Львові, Луцьку, Кременці, Білгороді-Дністровському. Їхні стіни високі та неприступні, але на деяких можна побачити декоративний орнамент у вигляді української плахти або вишиванки, викладений з червоної цегли. Найкращим прикладом є Хотинська фортеця у Чернівецькій області зі стінами 30-35 метрів, який чудово зберігся до сьогодні.
Монастирі-фортеці XV століття теж схожі на замки. Головний собор монастиря стояв або посеред двору, або в системі оборонних стін. Храми були обов'язково пристосовані до оборони, адже нерідко траплялося, що вони ставали притулком від ворога не лише для ченців, але й для мирян.
Готика України Один з найцікавіших періодів історії архітектури України — кінець XIV — перша І половина XV століття. На західних землях, які менше за інші потерпіли від монголо-татарської навали, тоді зростають міста, розвиваються ремесла й торгівля. В українські міста прибуває багато поселенців, переважно німців, які принесли в мистецтво, а зокрема в архітектуру, нові стильові форми.
Розквіт катедральної готики в Україні припадає на часи правління короля Володислава II Ягайла (1386–1434).
Серед культових споруд переважали католицькі костели. Вирішальну роль у формуванні нового стилю відіграв Лати́нський кафедра́льний собо́р у Львові — пам'ятка архітектури національного значення. Готичну складову підкреслює високий шип даху. Дзвіниця на головному фасаді має барокове завершення і розташована асиметрично, бо другу дзвіницю недобудували. В інтер'єрі високі сніпчасті колони підтримують стрільчаті арки і склепіння з готичними нервюрами. Стіни і склепіння вкриті численними фресками. Будівництво собору розпочалося 1361 (за іншими даними — 1370) на кошти короля Казимира Великого. Серед будівничих цього храму відомі Нічко, Йоахім Гром, Амброзій Рабіш; одним із найтурботливіших опікунів будови в міських актах названо Петра Штехера. Об'ємну композицію костелу витворено завдяки двом головним складовим: пресбітеріуму (вівтарній частині) та корпусу нав (власне молитовній залі).У 1527 році під час великої львівської пожежі згоріло практично усе готичне місто. Постраждала також і кафедра — особливо західна її сторона та вежа. Відбудовою храму зайнялися вже ренесансні архітектори, що вплинуло на майбутній вигляд споруди.
Латинський катедральний костел, м. Львів
Каплиця Св. Мартина, залишки розібраного готичного собору.м. Мукачеве
Костел Св. Миколая, пізня готика, Куликів (смт), Львівська обл
Реформатська церква (Хуст), колишній Єлизаветинський костел 13 ст.
Ренесанс
Ренесанс у Львові
У XVI–XVII ст. в Україні розповсюдився стиль Ренесансу. Найяскравіше він відобразився в архітектурі Львова. На одній з центральних площ цього міста майже повністю зберігся ренесансний ансамбль будинків, естетичною домінантою його є так звана Чорна кам'яниця — чорна будівля в оточенні світлих. Нашарування епох та поєднання різних архітектурних стилів в архітектурному ансамблі Львова роблять місто справжнім музеєм просто неба. Історична центральна частина Львова зарахована ЮНЕСКО до культурної спадщини людства.
Колишній францисканський монастир 15 ст. Нині церква Преображення, м. Городок, Лвівська обл.
Костел і монастир бернардинів (Львів). Бічний, південний фасад в стилі Відродження.
Погруддя королеви Варвари Радзивілл доби Відродження.Замок Олесько.
Арх. Павло Римлянин. Костел і монастир бернардинів (Львів). Частина західного фасаду, вибудована архітектором.
Українське бароко
Воскресенська церква, 1690 р., м. Седнів.
Трапезна з церквою Івана Богослова, 1713 р. Михайлівський монастир (Золотоверхий) в Києві.
Надбрамна церква Всіх Святих,Києво-Печерська лавра. План.
Церква Святого Пророка Іллі в Суботові, споруджена коштом Богдана Хмельницького впродовж 1651—1656 рр.
Дахи Золотоверхого Михайлівськогособору, Київ.
Фортеці та замки
Збаразький замок, арх. Вінченцо Скамоцци
Фортеця, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл.
Свірж, Свірзький замок.
Корецький замок.
Генуезька Фортеця, м.Судак, Крим
Золочівський замок і Китайський палац, подвір'я після благоустрою
Підгорецький замок.
Жовківський замок, перша черга відновленого комплексу.
Садиба Попова, Запорізька область. Колишні стайні.
Дерев'яна архітектура українських земель
Докладніше: Дерев'яні храми України
Дерев'яна церква, Крехівський монастир, Львівська обл.
Лемківська церква Св. Михайла, 1777, село Шелестове
Україна, Дрогобич, церква Св. Юра.16 століття
Ц-ва Св. Трійці. м. Жовква.
Церква св. Параскеви,с.Олександрівка, Закарпатська обл.
Дзвіниця Церкви Різдва Богородиці, м. Яворів Львівської області.
с. Розлуч, портал костелу Св. Франциска Борджія (Львівська обл. Турківський р-н ).
Церква Св. Трійці, Драбівці.
Церква Св. Архангела Михайла, XVIII ст., 1818 р.с. Негровець, Закарпатська обл.
Церква Св.Духа,1795 р., с. Колочава, Закарпатська обл.
Прага, церква Св. Михайла з України, парк Кінськи
Костел святої Анни у Ковелі, Волинська область
Бароко
Проект В. Растреллі. Палац К. Г. Розумовського для Глухова.
Палац Санґушків (Ізяслав), поземний план, арх. Паоло та Якуб Фонтана
Маріїнський палац у стилі бароко, Київ, арх. В. Растреллі, 1750—55 рр. Державна резиденція Президента України
Палац Потоцьких, Кристинопіль (Червоноград)
Прихід Ренесансу мав також велике значення для подальшого розвитку українського зодчества, особливо українського бароко. Барокове мистецтво й архітектура, що були вершиною мистецьких досягнень у західній та східній Європі, отримали високу оцінку в Україні XVII ст. і, поєднавшись тут з місцевим мистецтвом, особливо цегляною кладкою, створили новий неповторний стиль українського бароко. Завдяки активній будівельній діяльності гетьмана Мазепи, стиль бароко в Україні ще називається «Мазепинським стилем». На жаль, більшість шедеврів українського бароко не збереглися — частково через більшовицьку політику руйнації храмів, частково через те, що специфічне відгалуження цього стилю — так зване «козацьке бароко» — було представлене дерев'яними церквами.
У 18 столітті в українському бароко відбувалися зміни — фасади штукатурили та прикрашали ліпниною, прикладом чого є Покровська церква збудована за проектом українського архітектора Григоровича-Барського.
Бароко — стиль архітектурних ансамблів. Більшість ансамблів українських монастирів складалося в різні часи, часто — ще в давньоруський період, але їх остаточне формування відбулося в епоху бароко, коли всім будівлям надавалося єдине стильове обличчя (монастирі Придніпров'я та Лівобережжя України, Софійський ансамбль, Видубицький монастир у Києві).
У цей же час за проектом італійського архітектора Растреллі було збудовано Маріїнський палац, що є сьогодні державною резиденцією Президента України.
Ратуша 18 ст., Бучач, Тернопільська область
Бернард Меретин, костел Непорочного Зачаття Діви Марії у Городенці
Костел Діви Марії, с. Іванів, Вінницька область
Почаївська лавра
Костел, Бердичів
Успенський собор Єлецького монастиря, Чернігів
Успенський кафедральний собор, Харків
Церква Св. Андрія, Київ
Костел святого Миколая, Белз, Львівська область.
Барокові католицькі храми
Костел монастиря бернардинів, Збараж.
Колегіата Святої Трійці, Олика.
Костел Св. Йосипа, Підгірці.
Костел Всіх Святих, село Годовиця. Львівська область
Винницька Мурафа, 1786 р., монастир.
Класицизм
Самчики, Хмельницька область.
Вознесенська церква (Ромни), Сумська обл. унікальна за розплануванням та формою, 1801 р.
Юнаківка, церква Різдва Богородиці, Сумська область
З кінця XVIII ст. в Україну прийшов класицизм, так званий «міський стиль», характерною рисою якого було значне зменшення церковного будівництва. Перевага стала надаватись палацам та громадським будівлям.
На межі XVIII–XIX століть прекрасними зразками класицизму були величаві палати гетьмана Кирили Розумовського в Почепі (проект Де ля Мото, арх. О. Яновецький), Яготині (проект Менеласа), Глухові (арх. Андрій Квасов) й Батурині (проект Андрія Квасова, арх. Чарльз Камерон). Величезних розмірів палата в Почепі, збудована у 1796 р., дає широку площу спокійних архітектурних мас, але із сухими й одноманітними лініями деталей. Зате справжнім мистецьким витвором є палата в новій столиці України — Батурині, побудована в 1799 — 1803 рр., де вже помітні впливи стилю Людовіка XVI. Не менш цікава величезна садиба Завадовського в Ляличах (арх. Джакомо Кваренгі, 1794—95), де цілий комплекс будов створює колосальне півколо, а головний корпус має витончені форми т.зв. палладіанства — типу Вілла Ротонда поблизу Віценци в Італії.
Наприкінці 18 століття та на початку 19 на землях України з'явилися поодинакі зразки стилю ампір (пізній класицизм, що наслідував зразки архітектури Риму імператорської доби)
Будинок міської адміністрації Полтави, частина відомого ансамблю Круглої площі, арх. А.Д.Захаров, 1803-1805 рр.
м.Батурин, Воскресенська церква
Обсерваторія, 1827 рік, Миколаїв.
Бібліотека імені Стефаника, м.Львів
Палац Потоцьких (Тульчин), Вінницька обл.
Костел Св. Флоріана, м. Шаргород
Палацово-парковий ансамбль «Самчики», Хмельницька обл.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Осинове), 1802 р., Луганська область
Кременчуцька міська управа, 1803 р. Зруйнована.
Садиби доби класицизму
Вороновиця.
м.Батурин. Палац Розумовського, бічний фасад
Сокоринці.
Микулинці, палац графів Реїв, бічний фасад. Тернопільська обл.
Качанівка (національний історико-культурний заповідник), Чернігівська обл.
Неоготика
м. Чортків, костел Св. Станіслава, Тернопільська обл.
костел Св. Анни,с. Озеряни,Тернопільська обл
Костел Святої Ельжбети, м. Львів
Костел в м. Харків
Костел Св.Йосифа в м. Миколаїв (1891-95 рр.)
Костел Воздвиження Святого Хреста у м.Фастів (1903-11 рр.)
Кирха, нині Дім Єваангелія, м.Луцьк (1906-07 рр.)
Костел, м.Рівне (1890-і рр.) нині зал органної музики.
Еклектизм в Україні
Фердинанд Фельнер, Одеський національний академічний театр опери та балету, архівне фото.
Бекетов Олексій Миколайович, Медичний інститут імені Мечникова, 1913 р., Харків.
Фердинанд Фельнер, Оперний театр , Чернівці.
Національний університет «Львівська політехніка», Інтер'єр головного корпусу
Одеса, Пасаж, інтер'єр.
Українська сецесія (модерн)
Алегорична скульптура, Музей етнографії Нац. академії наук України, Львів.
Особняк Аршавського, Київ.
Будинок з химерами у стилі модерн, Київ, арх. В. Городецький, 1901–1902
До найбільш розповсюджених зразків архітектури на теренах України належать зразки пам'яток сецесії (декоративного стилю капіталізму модерн). Саме на цей період прийшлося масове будівництво залізничних вокзалів, крамниць, театрів, каплиць і церков, пересічної забудови з цегли, бетону чи дерева. Відносна наближеність до сьогодення та трагічна історія України в 20 столітті не сприяла ні збереженню пам'яток доби сецесії, ні сталій уяві про мистецьку вартість і коштовність пам'яток доби. Вони масово гинули в часи війни 1941-1945 років, активно розбиралися в повоєнну пору, знищуються досьогодні. Увагу привертають лише унікальні, ексклюзивні зразки української сецесії (модерну). В Україні до початку 21 ст. не було створено ні капітального переліку пам'яток сецесії, ні значних наукових монографій, присвячених добі сецесії. Дерев'яна архітектура України доби модерн залишилась маловідомою сторінкою історії навіть для фахівців.
Серед визначних митців, що працювали в стилі сецесія, низка архітекторів Львова, Харкова, Києва, Вінниці, Одеси, Дніпропетровська, Маріуполя, Ялти, Гурзуфа:
Бекетов Олексій Миколайович
Городецький Владислав Владиславович
Артинов Григорій Григорович
Нільсен Віктор Олександрович
Брадтман Едуард-Фердинанд Петрович та інші.
Будинок Григорія Глібова, Чернігів
Залізничний вокзал, Чернівці
Український музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської, Чернівці
Музей Лесі Українки, Ялта
Руїна будівлі сецесії в Ялті в роки війни
Театр драми ім. Шевченка, Харків
Колишня Олександрівська чоловіча гімназія, Маріуполь
Міська забудова на пр. Свободи, Львів
Будинок Яна Стика, Львів
місто Радехів, Міська бібліотека, Львівська область
Колишній Народний будинок, місто Радехів
Колишня Галицька ощадна каса, нині Музей етнографії і художнього промислу Інституту народознавства Нац.академії наук України, Львів
Художня ґратка на вікні Музею етнографії, Львів
Портал колишньої Галицької ощадної каси, Львів.
Українська сецесія (дерев'яна)
Бакирівка, П'ятницька церква, 1891 р. Сумська область, фото 2012 р.
Дерев'яна архітектура доби сецесії
Довгий час дерев'яна архітекутра доби сецесії залишалась невідомою навіть для фахівців. Коротка доба сецесії не сприяла створенню значної кількості дерев'яних сакральних і світських споруд в подібній стилістиці, але вони були. Частка з них поруйновані в роки громадянської війни і в роки 2-ї світової. Серед них -
дерев'яна Земська лікарня в селі Мошни в Черкаському районі Черкаської області (арх. Городецький Владислав Владиславович).
дачні будинки в Харківській обл.
міські помешкання мішан і небагатих дворян
П'ятницька церква, с.Бакирівка, Сумська область.
с.Язлівчик. Римо-католицька каплиця, доба сецесії, 1936 р.
Арх. В. Городецький, с.Мошни. Будівля земської лікарні 1894 р.
Київ, Андріївський узвіз, житловий будинок 19 ст.
Церква Івана Богослова, с. Вівсяники, Деражнянський р-н, Хмельницька область.